Комахи - одна з найбільших груп живих організмів на Землі. Описано більше 1 млн. видів комах, які об’єднані в 27 рядів і більше 1000 родин. Щорічно вчені відкривають до 10 тисяч нових видів. Чотири п’ятих списку тварин, які існують на Землі, складають саме комахи. За оцінками деяких учених, комах у природі існує набагато більше – до 10 млн. видів. Найменша кількість комах, яка постійно існує на нашій планеті, складає одиницю з 18 нулями. На кожного жителя Землі їх припадає 260 млн. особин. Комахи виникли на Землі ще в кам’яновугільний період і через 300 млн. існування не тільки збереглися, але є проквітаючою групою живих організмів як за числом видів і особин, так і за широтою просторового розповсюдження і екологічної диференціації. Вони охоплюють різноманітні екологічні ніші на суші, а деякі види вторинно перейшли у воду і відіграють істотну роль в прісноводних біоценозах. Науковим засобом оволодіння цим величезним різноманіттям форм життя є систематика, або таксономія.

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ

Методичні рекомендації до навчально-польової практики з ентомології

Харків-2009

П Е Р Е Д М О В А

Комахи - одна з найбільших груп живих організмів на Землі. Описано більше 1 млн. видів комах, які об’єднані в 27 рядів і більше 1000 родин. Щорічно вчені відкривають до 10 тисяч нових видів. Чотири п’ятих списку тварин, які існують на Землі, складають саме комахи. За оцінками деяких учених, комах у природі існує набагато більше – до 10 млн. видів. Найменша кількість комах, яка постійно існує на нашій планеті, складає одиницю з 18 нулями. На кожного жителя Землі їх припадає 260 млн. особин.

Комахи виникли на Землі ще в кам’яновугільний період і через 300 млн. існування не тільки збереглися, але є проквітаючою групою живих організмів як за числом видів і особин, так і за широтою просторового розповсюдження і екологічної диференціації. Вони охоплюють різноманітні екологічні ніші на суші, а деякі види вторинно перейшли у воду і відіграють істотну роль в прісноводних біоценозах.

Науковим засобом оволодіння цим величезним різноманіттям форм життя є систематика, або таксономія, - розділ біології, який розробляє теорію класифікації і розпізнавання тварин та рослинних організмів.

Одне з важливих завдань систематики полягає у встановленні близькоспоріднених взаємовідношень між різними організмами і об’єднання їх за ступенем спорідненості в систематичні категорії, або таксони. На цій основі розроблюється класифікація кожної конкретної групи організмів. Без систематики і її кінцевого результату - класифікації - величезне різноманіття органічних форм сприймалося б як хаотичне накопичення фактів і було б неможливим для розуміння, вивчення і практичного використання.

У систематиці значне місце займає діагностика, яка опрацьовує питання опису всіх існуючих видів на всіх стадіях їхнього розвитку, регіональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення.

Біологічна номенклатура в систематиці розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших систематичних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоміміки і т.д.

Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається в тісному зв’язку з еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи дослідження цих наук.

Систематика робить значний внесок у теоретичну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Досвід, накопичений кафедрою зоології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, свідчить на користь вивчення систематики комах безпосередньо на польовій практикі з зоології безхребетних, оскільки її завдання побудовані головним чином на ентомологічному матеріалі. Збори комах та спостереження за ними в природній обстановці, систематизація матеріалу зібраного матеріалу, дозволяє впродовж часу, відведеного за навчальним планом, ознайомитися з усіма основними рядами і багатьма родинами, запам’ятати декілька десятків видів, широко розповсюджених в різних біотопах.

Досвід роботи з студентами в польових умовах і лабораторії показує, що ряди і родини комах, легко запам’ятовувати за габітусом. Переважну їх більшість можна визначати за допомогою лупи чи бінокуляра, без глибокого вивчення морфології.

Визначення комах проводять за різними типами визначників, атласами та шляхом порівняння з фондовими ентомологічними колекціями, де комахи визначені до виду кваліфікованими спеціалістами.

В даних методичних рекомендаціях наведені правила визначення комах та характеристика найбільш розповсюджених рядів і родин комах на території України та Харківщини.

СИСТЕМА КЛАСУ КОМАХИ

Членистоногих, тіло яких розділене на трьохчленикові груди з трьома парами ходильних ніг і черевце без розвинених кінцівок об’єднують в надклас шестиногих (Hexapoda).

До недавнього часу всіх шестиногих об’єднували в один клас комахи (Insecta). Ряди Collembola, Protura i Diplura вважалися групою безкрилих комах (Apterygota). Але потім з’ясувалося, що представники цієї групи – особлива гілка трахейнодишних, яка пристосувалася до життя в грунті та подібних субстратах. На це вказує наявність у представників цих 3 рядів всередині голови спеціальної капсули, яка утворена оральними складками і в якій розташований ентогнатний ротовий апарат та розташування протоцеребруму над дейтоцеребрумом.

В 1956 р. на Міжнародному ентомологічному конгресі було прийняте рішення про розділення комах на два класи: Insecta-Entognatha – Покритощелепні комахи і Insecta-Ectognatha – Відкритощелепні комахи.

У покритощелепних комах грудний відділ слабко відокремлений від черевного. Ротовий апарат прихований в головній капсулі. У них бокові стінки ротової порожнини зрослися з нижньою губою, утворюючи глибоку порожнину, в якій знаходяться функціонуючі щелепи: мандибул і максилли. На голові більшості покритощелепних розташовані вусики, часто є прості очі. На черевці нерідко розвинені рухові придатки. Дихання трахейне або тільки шкірне.

Постембріональний розвиток – аметаболія, або прямий розвиток (прометаболія). При аметаболії з яйця виходить личинка, яка схожа на імаго. Відмінності стосуються лише розмірів, пропорцій тіла і ступеня розвитку гонад. Линька може відбуватися і в імагінальному стані.

Відкритощелепні комахи – основний клас шестиногих. Тіло підрозділяється на голову з вусиками і трьома парами ротових кінцівок, трьох сегментні груди з трьома парами ніг і черевце, яке не має розвинених кінцівок. Дихання трахейне. Ротовий апарат, на відміну від покритощелепних, відкритий. У більшості є розвинені крила на середньо- і задньогрудях та складні фасеткові очі на голові. Рудименти черевних ніжок модифіковані в придатки на задньому кінці тіла. Але у нижчих комах можуть бути присутні і грифельки – рудименти черевних ніжок. Мають високорозвинені адаптаційні здатності і тому досягли найвищого прогресу серед трахейнодишних і всіх членистоногих.

Постембріональний розвиток двох типів – геміметаболія і голометаболія. Геміметаболія – неповне перетворення, або розвиток з поступовим метаморфозом (у тарганів, прямокрилих, клопів, рівнокрилих хоботних та ін.). З яйця виходить личинка (німфа), схожа на імаго, але з зачатковими крилами і недорозвиненими гонадами. Голометаболія – повне перетворення з такими фазами: яйце-личинка-лялечка-імаго (у жуків, метеликів, двокрилих, перетинчастокрилих, волохокрильців і сітчастокрилих). Може бути гіперметаморфоз з личинками кількох типів (у жуків-майок).

У комах з повним перетворенням за розвитком кінцівок виділяють чотири типи личинок – протоподні – з зачатками грудних ніг (бджоли), олігоподні – розвиток трьох пар ходильних ніг (жуки, сітчастокрилі), поліподні – мають крім трьох пар грудних ніг, декілька пар несправжньоніжок на черевці (метелики і пильщики), аподні – безногі (двокрилі, личинки жуків вусачів і златок).

За способом руху личинок комах з повним перетворенням розділяють на камподеоподібні з довгим, рухомим тілом і бігальними кінцівками та чутливими церками (жужелиці, стабіліни); ерукоподібні з м’ясистим, слабко зігнутим тілом з кінцівками або без них (пластинчатовусі); дротяникові – з твердим тілом, круглим в поперечному січінні і опорними церками (ковалики і чорнотілки) і червоподібні – безногі (двокрилі, деякі метелики, пильщики).

Лялечки комах бувають вільними, покритими і прихованими. У вільних лялечок зачатки крил і кінцівок добре помітні і вільно відділені від тіла (у жуків). У покритих лялечок зачатки щільно приростають до тіла (у метеликів). Приховані лялечки покриті затверділою не скинутою личинковою шкіркою, яка утворює несправжній кокон – пупарій, всередині якого знаходиться лялечка (у мух).

Комахи розмножуються статевим шляхом, вони роздільностатеві, часто мають виражений статевий диморфізм. Більшість відкладає яйця, але буває і живонародження (м’ясні мухи-саркофаги). У попелиць, бджіл, мурашок, деяких клопів, пильщиків і жуків спостерігається партеногенез – розвиток без запліднення. Варіантом партеногенезу є педогенез – розмноження без запліднення на личинковій фазі розвитку, коли розвиток гонад випережує розвиток інших органів (у комариків-галиць). Для їздців з ряду перетинчастокрилих притаманна поліембріонія – безстатеве розмноження зародків.

Різноманітні форми поведінки комах визначаються комплексами інстинктів. Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями (терміти, деякі бджоли, оси, джмелі, мурашки). Для цих комах характерний поліморфізм, тобто диференціювання особин сім’ї на кілька форм (каст): самців, самок (матка-“цариця”) і робочих особин. Велике значення в поведінці комах відіграють біологічно активно речовини – телергони.

Загальні принципи і підходи до класифікації комах базуються на ознаках метаморфоза, наявності чи відсутності крил та їх структури, ознак будови ротових апаратів.

Основи сучасної класифікації комах закладені в працях А.Гандлірша, Ф.Сильвестрі, Г.Вебера, А.В.Мартинова, Н.Крістенса, В.Хенніга, К.Гамільтона, С.Туксена, К.Лаутербаха, Г.Я.Бей-Бієнко, І.Х.Шарової та інших авторів.

Сучасна система класу Комахи має такий вигляд (Шарова, 1999):

Клас КОМАХИ ПОКРИТОЩЕЛЕПНІ – Insecta– Entognatha

Ряд Безвусикові, або Протури - Protura

Ряд Ногохвістки, або Коллемболи - Podura

Ряд Двохвістки – Diplura

Клас КОМАХИ ВІДКРИТОЩЕЛЕПНІ Insecta – Ectognatha

Підклас Первиннобезкрилі комахи – Apterygota

Ряд Щетинохвістки – Thysanura

Підклас Крилаті комахи – Pterygota

Інфраклас Древньокрилі – Palaeoptera

Ряд Одноденки – Ephemeroptera

Ряд Бабки – Odonata

Інфраклас Новокрилі – Neoptera

Відділ з неповним перетворенням - Hemimetabola

Надряд Oртоптероїди – Orthopteroidea

Ряд Таргани - Blattoptera

Ряд Богомоли - Manteoptera

Ряд Терміти – Isoptera

Ряд Веснянки – Plecoptera

Ряд Ембії – Embioptera

Ряд Гріллоблатиди - Grilloblattida

Ряд Паличники - Phasmoptera

Ряд Прямокрилі – Orthoptera

Ряд Гемімериди - Hemimerida

Ряд Шкірястокрилі, або Вуховертки – Dermаptera

Ряд Зораптери – Zoraptera

Надряд Геміптероїди – Hemipteroidea

Ряд Сіноїди - Psocoptera

Ряд Пухоїди - Mallophaga

Ряд Воші – Anoplura

Ряд Рівнокрилі хоботні - Homoptera

Ряд Напівтвердокрилі - Hemiptera

Ряд Бахромчастокрилі, або Трипси – Thysanoptera

Відділ з повним перетворенням – Holometabola

Надряд Колеоптероїди – Coleopteroidea

Ряд Твердокрилі, або Жуки – Coleoptera

Ряд Віялокрилі – Strepsiptera

Надряд Нейроптероїди – Neuropteroidea

Ряд Cітчастокрилі – Neuroptera

Ряд Верблюдки – Raphidioptera

Ряд Вислокрилоподібні – Megaloptera

Надряд Мекоптероїди – Mecopteroidea

Ряд Скорпіонниці - Mecoptera

Ряд Волохокрильці - Trichoptera

Ряд Лускокрилі, або Mетелики - Lepidoptera

Ряд Перетинчастокрилі - Hymenoptera

Ряд Блохи - Aphaniptera

Ряд Двокрилі - Diptera

ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ КОМАХ

(наведено за В.М. Єрмоленком і З.Ф.Ключко, 1971)

Ознайомившись із особливостями будови тіла, можна перейти до визначення виду тієї або іншої комахи.

Особливості будови великих комах можна побачити неозброєним оком. Проте багато комах порівняно невеликого розміру, тому деталі їх будови можна роздивитись лише за допомогою збільшувальної лінзи, препарувальної лупи або бінокуляра (МБС-1, МБС-2).

Щоб полегшити визначення видів дрібних комах, їх наколюють на ентомологічні булавки. Метеликів спочатку розправляють і висушують на ентомологічній розправилці, що дає можливість краще роздивитись особливості жилкування і малюнок крил комахи.

Дуже дрібних комах - попелиць, червеців, мурашок та інших - розглядають на предметному скельці з допомогою препарувальної лупи або бінокуляра.

Незважаючи на величезну різноманітність форм комах, загальна будова тіла їх однакова. Проте комахи різних рядів мають багато відмінностей і специфічних особливостей у своїй будові. Тому спочатку треба визначити підклас і ряд, до яких належить певна комаха, а потім уже - її родину і вид.

Для цього слід звернутися до таблиці для визначення підкласів і рядів комах.

Усі таблиці визначника побудовані за шведською системою, яка полягає в зіставленні і порівнянні двох протилежних ознак (тези і антитези). Теза позначається цифрою перед дужками, антитеза - цифрою в дужках.

Визначення в кожній таблиці починається завжди з першої тези. Коли наведена в тезі ознака відповідає певній ознаці будови тіла комахи, яку ми визначаємо, тоді цю тезу приймаємо і читаємо підряд текст наступної тези. Якщо в тексті першої тези немає ознак нашої комахи, читаємо текст антитези, позначеної цифрою, яка стоїть у дужках біля тези.

Уважно читаючи текст даної таблиці, приймаємо ті тези або антитези, в яких знаходимо ознаки будови комахи, усі проміжні тези, якщо вони є, минаємо. Визначивши ряд, до якого належить комаха, звертаємось до відповідної таблиці для визначення підрядів і родин. Користуватися таблицями для визначення видової назви комахи допомагають малюнки деталей будови і загального вигляду комах.

У тексті тези перед видовою назвою комахи подані основні відомості про особливості будови, умови життя і практичне значення даного виду комах.

Великі ряди комах (метелики, перетинчастокрилі, жуки, двокрилі тощо) вміщують менші групи - підряди і багато різних родин. Разом з тим є й малі ряди, які в нас налічують лише кілька видів (скорпіонниці, богомоли, терміти та ін.).

Складність таблиці залежить від кількості родів і видів даного ряду комах. Так, таблиця для визначення термітів дуже проста, тому що в Україні поширений лише один вид цих комах. Визначивши ряд, ми відразу визначаємо й вид. Покажемо на прикладі, як користуватися таблицями. Визначивши ряд, до якого належить комаха, наприклад, клоп, визначаємо її родину - щитники. Відкриваємо таблицю для визначення видів клопів-щитників. Читаємо першу тезу:

“1(8). Щиток великий, закриває зверху все черевце...”

Оскільки у визначуваного виду клопа щиток короткий і не закриває зверху всього черевця, ця теза не відповідає його ознакам. У цьому разі минаємо наступну тезу і читаємо текст антитези 8:

“8(1). Щиток закриває не більш як 2/3 довжини черевця”

Текст антитези відповідає ознакам нашої комахи, тому читаємо підряд наступну тезу:

“9(10). Тіло трав’яно-зелене, широке...”

Наша комаха не зеленого кольору, тому читаємо антитезу 10:

“10(9). Тіло не трав’яно-зелене”.

Цей пункт підходить - читаємо наступну тезу 11.

“11(12). Тіло темно-синє, з металічним блиском, з червоним або оранжевим малюнком... Клоп капустяний (Eurydema ventralis).

Ми визначили видову назву даної комахи - клоп капустяний. У дужках - його латинська назва. Таблиці визначника дають можливість визначити види комах лише за дорослою фазою. Визначення комах за личинковою фазою дещо складніше.

Таблиця для визначення підкласів і рядів комах

(за дорослою фазою )

1(6). Крил немає, черевце на кінці з двома - трьома хвостовими нитками або знизу сегменти з короткими парними придатками чи зі стрибальною вилкою. Дрібні і дуже дрібні комахи. І підклас. Первиннобезкрилі - Apterygota.

2(3). Черевце 4 - 6-членикове. Знизу першого сегмента черевця є невеликий трубкоподібний випин: на четвертому - п’ятому сегментах часто буває почленована стрибальна вилка. Вусики 4 - 6-членикові, але 2 останні членики можуть іноді бути кільчастими. Ряд. Ногохвістки - Podura.

3(4). Черевце 10-членикове, на верхівці з двома - трьома хвостовими нитками. Перший сегмент черевця знизу без трубкоподібного випину. Вусики багаточленикові.

4(5). Черевце на кінці з двома почленованими хвостовими нитками. Очей немає. Лапки ніг одночленикові. Тіло голе. Ряд Двохвістки - Diplura.

5(4). Черевце на кінці з трьома почленованими хвостовими нитками. Очі є або їх немає. Лапки ніг 3 - 5-членикові. Тіло вкрите лусочками. Ряд Щетинохвістки - Thysanura.

6(1). Крила є, а коли їх немає , то черевце знизу без придатків, а на кінці без церок і хвостової нитки. Розміри тіла різні. ІІ підклас. Крилаті - Pterygota.

7(10). Крила (дві, рідше одна пара) в спокійному стані не складені на черевці, а розпростерті по боках або підняті вгору над тілом, мають густу сітку жилок і численні комірки. Вусики короткі, стирчать уперед. Черевце часто буває на кінці з почленованими хвостовими нитками. Інфраклас Давньокрилі - Palaeoptera.

8(9). Задні крила майже такої самої довжини, як і передні. Ротовий апарат гризучого типу. Черевце на кінці з двома - трьома короткими одночлениковими придатками. Ряд Бабки - Odonata.

9(8). Задні крила значно коротші за передні або їх немає. Ротовий апарат недорозвинений. Черевце на кінці з двома - трьома довгими почленованими хвостовими нитками. Ряд Одноденки - Ephemeroptera.

10(7). Крил одна або дві пари (або їх немає); у спокійному стані складені на черевці плоско або дахом. Коли одна пара крил, то черевце без довгих хвостових ниток; коли є хвостові нитки, то вусики довгі, багаточленикові. Інфраклас Новокрилі - Neoptera.

11(14). Голова з почленованим хоботком, який у стані спокою підігнутий під низ тіла. Крила є або їх немає. Щелепних і губних щупиків немає.

12(13). Хоботок відходить від передньої частини голови. Крила (дві пари) складені плоско на черевці, іноді недорозвинені або їх зовсім немає. Передні крила біля основи тверді і непрозорі, у верхній частині більш або менш прозорі, ніжні, перетинчасті. Ряд Клопи - Hemiptera.

13(12). Хоботок відходить від нижньої частини голови на певній відстані від її переднього краю. Крила (дві пари) однорідні, перетинчасті, складені дашком над черевцем; часто вони недорозвинені або їх зовсім немає. Живуть поодиноко або колоніями на різних частинах рослин. Дорослі самки кокцид (червеців і щитівок) безкрилі, нерухомі, вкриті суцільними восковими щитками різної форми; сидять групами або поодинці на листках, гілках, корі та плодах рослин. Ряд Рівнокрилі хоботні - Homopterа.

14(11). Ротовий апарат гризучого або сисного типу (але не у вигляді почленованого хоботка) або недорозвинений.

15(20). Безкрилі дрібні комахи - паразити птахів і ссавців. Тіло сплюснуте зверху вниз, кігтики ніг міцні і чіпкі або тіло сплюснуте з боків, задні ноги стрибального типу.

16(19).Тіло сплюснуте зверху вниз.

17(18). Голова велика, ротовий апарат гризучого типу. Зовнішні паразити птахів і ссавців. Ряд Пухоїди - Mallophaga.

18(17). Ротовий апарат у вигляді короткого колючо-сисного хоботка, розміщеного всередині голови. Лапки ніг мають по одному великому кігтику. Зовнішні паразити ссавців. Ряд Воші - Anoplura.

19(16). Тіло дуже сплюснуте з боків, вкрите шипиками і щетинками. Задні ноги стрибальні, ротовий апарат колючо-сисного типу. Ряд Блохи - Aphaniptera.

20(15). Комахи звичайно крилаті, різного розміру. Тіло не сплюснуте (рідше трохи сплюснуте) зверху вниз і з боків. Ноги іншої будови.

21(22). Лапки ніг 1 - 2-членикові, на кінці з присисними пухирцями.

Дрібні комахи (0,5 - 5 мм) з видовженим, сплюснутим зверху вниз тілом. Вузенькі, облямовані бахромою з щетинок паличкоподібні крила складені на черевці, іноді вкорочені або їх зовсім немає. Живуть на різних рослинах, часто -на квітках. Ряд Трипси - Thysanoptera.

22(23). Ноги іншої будови. Крила не паличкоподібні.

23(51). Ротовий апарат гризучого типу.

24(25). Передні ноги довші за інші, хватального типу, передньоспинка видовжена; черевце на кінці з двома короткими пальцеподібними відростками - церками. Хижі комахи. Ряд Богомоли - Mantoptera.

25(24). Передні ноги не хватального типу; якщо хватальні, то черевце без церок.

26(27). Черевце на кінці з двома зроговілими, добре розвиненими кліщоподібними церками; передні крила у вигляді вкорочених шкірястих надкрил, задні віялоподібно складені під ними. Ряд Вуховертки - Dermaptera.

27(26). Черевце на кінці без зроговілих кліщоподібних церок.

28(29). Передні крила у вигляді зроговілих, твердих, позбавлених жилок надкрил-елітр, що прикривають зверху частину черевця, задні крила (якщо є) перетинчасті, складені під надкриллям, черевце на кінці без добре виявлених церок. Ряд Жуки, або твердокрилі - Coleoptera

29(28). Передні крила не схожі на тверді, зроговілі, позбавлені жилок надкрилля.

30(33).Передні крила шкірясті, з густою сіткою жилок, задні - перетинчасті, в стані спокою звичайно складені віялоподібно під надкриллями. Звичайно є дві пари крил; іноді крила вкорочені або їх зовсім немає.

31(32). Тіло сплюснуте зверху вниз; голова позаду прикрита великою передньоспинкою; ротовий апарат гризучого типу, спрямований униз і назад; усі три пари ніг бігальні; черевце на кінці звичайно з двома почленованими церками. Ряд Таргани - Blattoptera.

32(31). Тіло видовжене, не сплюснуте, гризучий ротовий апарат спрямований униз або вперед. Третя пара ніг довга, стрибальна або одна пара ніг вкорочена і розширена - копальна. Черевце на кінці з двома церками; у самок коників і цвіркунів на кінці черевця яйцеклад. Ряд Прямокрилі - Orthoptera.

33(30). Передні і задні крила (коли є) сітчасті або перетинчасті, з більш або менш густою сіткою жилок і комірок.

34(48). Крила сітчасті, з досить густою сіткою жилок і комірок. Якщо крила недорозвинені, то черевце на кінці з двома церками або голова витягнута вниз у вигляді дзьоба.

35(37). Передні і задні крила видовжені, однакової форми.

36(35). Вусики коротші за тіло; очі не випуклі або їх зовсім немає; передні і задні крила вузькі і видовжені, часто комахи їх втрачають. Черевце з двома маленькими церками. Живуть великими сім’ями в землі або в деревині. Ряд Терміти - Isoptera.

37(35). Передні і задні крила різної форми.

38(41). Задні крила вздовж внутрішнього краю розширені, з рядом подовжніх жилок.

39(40). Ротовий апарат недорозвинений; черевце з довгими, часто почленованими церками на кінці. Ряд Веснянки - Plecoptera.

40(39). Ротовий апарат гризучого типу із слабко розвиненими верхніми щелепами і 3 - 5-члениковими щелепними щупиками. Крила і тіло вкриті волосками; личинки живуть у водоймах. Ряд Волохокрильці -Trichoptera.

41(38). Задні крила вздовж внутрішнього краю майже не розширені. Якщо крила недорозвинені, то голова видовжена вниз у вигляді дзьоба.

42(43). Голова видовжена вниз у вигляді дзьоба; гризучий ротовий апарат. Ряд Скорпіонниці - Mecoptera.

43(44). Голова не видовжена вниз дзьобоподібно.

44(47). Багаточленикові вусики розміщені спереду очей.

45(46). Передньогруди поперечні, нормально розвинені. Четвертий членик лапок розширений. Крила буруваті. Личинки живуть у воді. Ряд Вислокрилі - Megaloptera.

46(45). Передньогруди довгасті. Третій членик лапок ніг розширений. Крила прозорі. Самка з видовженим яйцекладом на кінці черевця. Ряд Верблюдки - Raphidioptera.

47(44). Багаточленикові вусики прикріплюються між очима. Членики лапок ніг не розширені. Крила з густою сіткою жилок і комірок. Ряд Сітчастокрилі - Neuroptera.

48(34). Крила перетинчасті, з небагатьма комірками і поперечними жилками. Черевце з маленькими одночлениковими церками або без них.

49(50). Передньогруди відокремлені від середньогрудей. Голова досить велика, з опуклими очима. Крила в стані спокою складені дашком, часто вкорочені або їх немає. Дрібні комахи, з м’якими покривами тіла. Ряд Сіноїди - Psocoptera.

50(49). Передньогруди злиті з середньогрудьми в одне ціле. Очі не випуклі. Покриви тіла тверді. В особин дрібних видів жилкування крил дуже спрощене, часто крила вкорочені або недорозвинуті. Ряд Перетинчастокрилі - Hymenoptera.

51(23). Ротовий апарат сисного типу (непочленований хоботок різної будови) або недорозвинений.

52(53). Ротовий апарат у вигляді спірально закрученого хоботка. Все тіло (і крила) вкрите лусочками і волосками. Вусикі довгі, багаточленикові. Крил дві пари, іноді вони вкорочені або їх зовсім немає. Ряд Метелики, або Лускокрилі - Lepidoptera.

53(52). Сисний хоботок прямий. Розвинені лише передні крила, а задні видозмінені в маленькі булавчасті придатки-дзижчальця. Тіло не вкрите лусочками, з більше або менше розвиненими щетинками. Ряд Двокрилі – Diptera.

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІДКРИТОЩЕЛЕПНИХ КОМАХ (INSECTA-ECTOGNATHA)

Підклас Крилаті комахи – Pterygota

До цього підкласу відносять більшість комах, тому з нього ми і починаємо систематичний огляд. На другому та третьому члениках грудей є крила. Відсутність їх у деяких видів - явище вторинне, пов’язане із паразитизмом чи іншими особливостями способу життя. Мандибули із двійним членуванням. Принаймні на перших семи члениках черевця рудиментів кінцівок не буває.

Інфраклас Древньокрилі - Palaeoptera

Ряд Одноденки – Ephemeroptera

Ротовий апарат гризучий, у дорослих одноденок редукований. Дві чи одна пара сітчастих крилець. На кінці черевця у дорослих одноденок та їх личинок є три довгих придатки - церки і серединна хвостова нитка. Остання в окремих видах може бути відсутня. Наявністю вказаних придатків черевця одноденки нагадують первиннобезкрилих комах і щетинохвісток. У личинок одноденок, що живуть у воді, на члениках черевця по боках розміщені трахейні зябра різної форми, до семи пар. Дорослі одноденки нічим не харчуються, а їх кишечник заповнений повітрям і, по суті, перетворився в аеростатичний орган - повітряний міхур, який полегшує політ комахи. Дуже примітивною і давньою ознакою в одноденок є парний стан вихідних шляхів статевого апарату - у самок парний отвір, у самців - парний сукупний орган. Розвиток личинок у воді супроводжується великою кількістю линьок, від 12 до 20 - 25 і триває від декількох місяців до 2 - 3 років. Так, період розвитку видів роду Ефемера триває 2 роки, а великої одноденки роду Палингенія - 3. Личинка річного віку, що вилупилася з яйця, має лише дві хвостові нитки і не має зябр.

У дворічному віці з’являються зябра, а потім поступово й інші органи, в тому числі зачатки крилець. Із личинок цього ж віку (останнього) на поверхню води виходить крилата статевонедозріла форма субімаго. Вона відрізняється від дорослої форми - імаго - не зовсім прозорими крилами і коротшими хвостовими нитками. Прилетівши на сушу та сівши на якийсь предмет, субімаго, в залежності від виду, погоди та інших факторів, іноді через добу - три, а частіше через декілька годин і навіть хвилин змінює колір (линяє) востаннє і перетворюється в імаго. Часткове збереження здатності до линяння в дорослому стані, крім одноденок, ні в кого із крилатих комах не зустрічається і є елементом такого давнього типу метаморфозу, як протометаболія, притаманна щетинохвісткам і прихованощелепним комахам. Тривалість життя імаго багатьох одноденок дуже коротка, від півтори години до декількох днів. Лише у небагатьох родів, наприклад Клеона, дорослі самки живуть до двох - трьох тижнів .

У деяких одноденок перетворення личинок у крилату фазу має масовий характер і здійснюється протягом декількох днів у вечірній та нічний час. Личинки одноденок часто є важливим джерелом харчування для прісноводних риб.

Відомо близько 1600 видів цих комах, у СНД - 200. Типовими представниками цього роду у нас є Клеон двокрилий, а також види родів Бетіс і Ценіс. Рідше зустрічаються Ефемера і Полімітарис.

Ряд Бабки - Odonatoptera

Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Передня і задня пари крилець при польоті можуть діяти незалежно одна від одної. Голова дуже рухлива і забезпечена великими фасеточними очима, кожне з яких може вміщувати до 30 тисяч окремих очок. Прекрасні літуни, особливо представники підряду різнокрилих бабок. Хижаки. Здобич ловлять, як правило, у польоті. Личинки у воді. Їх нижня губа перетворилася у своєрідний орган - маску. Розвиток із неповним перетворенням. Кількість личиночних линьок - 10 і більше. Личинки рівнокрилих бабок відрізняються тонким, струнким тілом. Їх черевце на вершині має подовжені листкоподібні трахейні зябра. Личинки різнокрилих бабок коренасті. Дихання забезпечується за рахунок маси (до декількох сотен) крихітних трахейних зябр, що вистилають внутрішню поверхню прямої кишки.

Особливості будови м’язового апарату грудей, статевого апарату самців бабок і деякі інші риси їх організації досить своєрідні і не зустрічаються більше ні у кого з комах.

Ряд поділяють на два підряди: рівнокрилі та різнокрилі бабки.

До рівнокрилих відноситься Красуня блискуча, що скрізь зустрічається по берегах річок. У самця цього виду більша частина крил і все тіло інтенсивно синього кольору. Сюди ж відносять чисельні види дрібних бабок із тонким струнким черевцем і відносно слабким польотом, так звані лютки і стрілки.

Із стрілок у нас звичайна Стрілка плосконіжка, Стрілка червоноока, Стрілка Іншура, декілька видів стрілок роду Ценагріон. На відміну від рівнокрилих, представники ряду рівнокрилих - це великі і середнього розміру бабки з сильним польотом. До них відносяться: Дозорщик, Коромисло (Ешна), Кордулія, декілька видів роду Лібеллула, Сімпетрум і т.п.

Бабки у великій кількості винищують кровосисних комарів, гедзів і в цьому відношенні є корисними комахами. Відомо близько 4500 видів, у СНД – 165.

Надряд Ортоптероїди – Orthopteroidea

Ротовий апарат гризучий. Задні крила дуже розвинуті і відіграють основну роль у польоті. Передні, як правило, перетворені в надкрила. Розвиток з неповним перетворенням.

Таргани – Blattoptera

Тіло сплющене. Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені у плоскі шкіряні надкрила. Задні - ніжні, перетинчасті, допомагають при польоті. На кінці черевця церки. Яйця відкладаються в оотеки.

Розвиток триває від 2 - 3 місяців до 3 - 4 років. Ведуть, як правило, нічний спосіб життя. Всеїстівні. Окремі види синантропи. Пошкоджують і забруднюють продукти. Можуть бути поширювачами хвороботворних бактерій.

Найдавніші комахи відомі з кам’яновугільного періоду. 300 видів, переважно зустрічаються в тропіках, у СНД - 55. У наших лісах мешкають Тарган лісовий і Тарган лапландський. Із синантропних видів, мешканців житла людини, добре відомий Тарган-прусак (Blattela germanica). Рідше зустрічається великий Тарган чорний (Blatta orientalis).

Ряд Богомоли – Manteoptera

Рухлива голова з гризучим ротовим апаратом. Видовжені передньогруди. Передні ноги хватального типу. Передні крила перетворені у шкіряні надкрила. Задні - прозорі, з густим сітчастим жилкуванням, літаючі. Хижаки. 2000 видів, переважно в тропіках, у СНД - 20. У лісостеповій зоні України зустрічається Богомол звичайний (Mantis religiosa).

Ряд Терміти – Isoptera

Гризучий ротовий апарат. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Суспільні комахи з вираженим поліморфізмом. Ведуть підземний спосіб життя. Будують складні термітники. Рослиноїдні. Можуть харчуватись деревиною і, руйнуючи дерев’яні споруди, роблять шкоду. Мешкають переважно в тропіках. Відомо 2500 видів, у СНД - 7. Один вид відомий у південнозахідній Україні і в Молдавії, інші - на Кавказі і особливо в Середній Азії.

Ряд Веснянки – Plecoptera

Ротовий апарат гризучого типу, але в дорослих сильно редукований. Крила з сітчастим жилкуванням, у спокої лежать на спині плоско. Довгі ниткоподібні церки. Личинки у воді. Розвиток протікає 1 - 3 роки, з 20 - 30 линьками. Дихають трахейними зябрами або шкірою. 2000 видів, у СНД - близько 200. Більшість веснянок реофіли, тобто пов’язані в личиночній фазі зі швидко протікаючими водоймищами. Тому частіше зустрічаються в гірських районах. У нашій зоні в самих різноманітних водоймищах зустрічається невеликого розміру веснянка Немура сіра.

Ряд Прямокрилі – Orthoptera

Гризучий ротовий апарат. Передні крила шкірясті, служать надкрилами. Задні - широкі, перетинчасті, складаються віялоподібно. В більшості задні ноги стрибальні. На кінці черевця, як правило, нечленисті церки, у самки - яйцеклад. Є органи слуху і стрекотіння. Складні органи слуху, так звані тимпальні, у коників і цвіркунів розташовані на гомілці передніх ніг, у саранових - на боках першого черевного сегменту. Більшість - небезпечні шкідники сільськогосподарських культур. Це сарана перелітна, марокканська, прус або італійська сарана, сибірська кобилка, капустянка і т.п. Згадані види сарани можуть вести зграйний спосіб життя. Яйця відкладає самка у грунт в особливому мішечку - глечику. Розмножуються в дельтах річок у пустельних і напівпустельних зонах. Інколи виникають великі скопища. Спостерігались зграї сарани (кулиги), проліт яких через даний пункт продовжувався кілька днів. Простір, який займала ця зграя, був рівний 6 тисячам кілометрів, а вага 44 мільйонам тонн. Спустившись на землю, така зграя винищує зелену рослинність на великих просторах. Відомо понад 20 тисяч видів прямокрилих, у СНД - понад 700. Ряд ділиться на два підряди: Довговусі з надродинами Коників та Цвіркунів, і Коротковусі, які поділяються на надродини Саранових та Триперстових. Наводимо деяких представників підрядів і надродин.

І Підряд – Довговусі

Надродина Коникових - Tettigonioidea: Коник зелений, Коник сірий, Онконотус.

Надродина Цвіркунових – Grylloidea: Стеблевий цвіркун, Цвіркун польовий, Цвіркун домовий, Капустянка звичайна.

ІІ Підряд- Коротковусі

Надродина Саранових – Acridoidea: Сарана перелітна (Locusta migratoria), Сарана марокканська, Сарана пустельна (шистоцерка), Прус, або італійська сарана, Блакитнокрила кобилка, Кобилка-вогнівка, Стрибун, Акрида.

Надродина Триперстові: Tridactyloidea - Триперст звичайний.

Ряд Шкірястокрилі, або вуховертки – Dermoptera

Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені в скорочені жорсткі надкрила, задні - широкі, перетинчасті, в спокої складаються вздовж і впоперек тіла. Церки перетворені в сильні кліщі - орган захисту і нападу. Ведуть прихований, переважно нічний спосіб життя. Деякі можуть пошкоджувати фрукти або шкодити в вуликах. Відомо близько 1000 видів, у СНД - 26. Представники: Вуховертка городня, Вуховертка прибережна.

Надряд Геміптероїди – Hemipteroidea

Ротовий апарат гризучий, з ознаками переходу в колючо-сисний. Основну роль у польоті відіграють краще розвинуті передні крила. Розвиток з неповним метаморфозом.

Ряд Сіноїди – Psocoptera

Дрібні комахи. Голова з ниткоподібними вусиками і гризучим ротовим апаратом, з окремими ознаками колючо-сисного. Дві пари перетинчастих крил. Мешкають на стовбурах і листях дерев і кущів, у лісовій підстилці, в гніздах птахів і комах, деякі - синантропи. Харчуються наземними зеленими водоростями, лишайниками, цвілевими і паразитичними грибами, інколи тканинами вищих рослин. У будинках шкодять харчовим запасам, гербаріям, колекціям комах. Більше 1500 видів, у СНД - близько 60. Представники: Книжна воша, Псокус.

Ряд Пухоїди – Mallophaga

Безкрилі поверхневі паразити птахів і ссавців. Короткі 3 - 5-членикові вусики. Очі частково або повністю редуковані. Ротовий апарат гризучого типу, але з деякими елементами колючо-сисного. Харчуються шкірним епідермісом і частинами пера, а також кров’ю. 2600 видів, у СНД - не менше 400. Представники ряду: Пухоїд курячий, Пухоїд гусячий, Пухоїд качачий, Пухоїд собачий, Пухоїд котячий, Пухоїд коров’ячий, Пухоїд козлячий, Пухоїд овечий, Пухоїд конячий.

Ряд Воші – Anoplura

Безкрилі паразити ссавців. Короткі 3 - 5-членикові вусики. Очі частково або повністю редуковані. Ротовий апарат колючо-сисний. Харчуються кров’ю хазяїнів. Відомо близько 300 видів, у СНД - до 10. Представники: Людська воша (Pediculus humanis) - переносник сипного і зворотного тифу, Свиняча воша - переносник сибірської язви, свинячої лихоманки, чуми свиней.

Ряд Рівнокрилі хоботні – Homoptera

Зовнішньо різноманітні комахи з колючо-сисним апаратом, основою якого є членистий хоботок, утворений нижньою губою. Дві пари прозорих перетинчастих крил у спокої складені на спині дахоподібно. Харчуються клітинним соком рослин. Багато з них - серйозні шкідники сільського господарства. До цього ряду входять цикадові, листоблішки, алейродиди (білокрилки), попелиці, кокциди - червеці, щитовидки. Відомо більше 30 тисяч видів, у СНД - більше 4 тисяч.

Підряд I. Цикадові – Cicadinea

Дрібні, середні або великі комахи з короткими 3-члениковими вусиками і стрибальними задніми ногами. До них відносяться великі, так звані співочі цикади. У самців на основі черевця є добре розвинутий звуковий апарат. До співочих цикад відносяться: Звичайна співоча цикада, Цикада гірська та ін. У нашій фауні представлені у великій кількості дрібні види так званих цикадок, у тому числі: Пінявка, Горбатка, Цикадка зелена, Носатка та ін.

Підряд ІІ. Листоблішки, або Псиліди - Psyllinea

Дрібні комахи з довгими, як правило, 10-члениковими вусиками і стрибальними ніжками. Інколи зустрічаються на деревах у великій кількості. Відомо близько 1500 видів, у СНД - близько 300. Деякі - серйозні шкідники сільського господарства, в тому числі: Яблунева медяниця, Грушова медяниця.

Підряд ІІІ. Алейродиди, або білокрилки - Aleyrodinea

Дрібні комахи з молочнобілими вкритими борошнистим пилком крилами. В СНД є, можливо, 30 - 40 видів. Деякі дуже шкодять рослинам, у тому числі тепличним та кімнатним. Такими є Теплична білокрилка, Цитрусова білокрилка та ін.

Підряд ІV. Попелиці - Aphidinea

Крилаті або безкрилі комахи з дуже видовженими вусиками. Зверху на черевці, як правило, знаходиться пара так званих сокових трубочок. Часто на рослинах зустрічаються в масовій кількості. Деякі утворюють на листі гали. Багато з них - серйозні шкідники в сільському господарстві.

Попелиці - комахи зі складним річним циклом розвитку. Види немігруючі, тобто такі, все життя яких проходить на одному виді рослини, зимують на стадії яйця. Весною личинка, яка виходить із яйця, безкрила, незапліднена самка - основоположниця народжує 50 - 70 личинок, які за деякий час стають дорослими. За літо слідує ряд безкрилих поколінь самок, які розмножуються тільки партеногенетично з живонароджуванням (відкладаються не яйця, а готові личинки). Пізніше в літніх поколіннях з’являються і крилаті особини самок самки-розселювальниці, які переходять на інші екземпляри кормової рослини і тут утворюють нові колонії. Восени наступне покоління попелиць вперше народжує самок і самців. Спарувавшись, вони відкладають зимуючі яйця. У ряду видів цей життєвий цикл ускладнюється зміною кормових рослин. Так, бурякова попелиця весною розвивається на калині і бересті, потім переселюється на буряк, черемхова попелиця - весною на черемшину, літом - на злаках. Відомо приблизно 2500 видів тлі, в СНД - близько 1000. До них відносяться: Хермес, який мешкає на хвойних деревах; Філоксера - шкідник винограду, Кров’яна попелиця - серйозний шкідник яблуні; Черемхова попелиця шкодить злакам, Бурякова попелиця - дуже шкодить бавовнику і городньо-баштанним культурам; Крушинна попелиця - картоплі, помідорам, гречці; Вишнева попелиця.

Підряд V. Кокциди - Coccoinea (червці та щитівки)

Відрізняються різким статевим диморфізмом: самці з однією парою крил (задні перетворились у дзижчальця), вусиками, ногами, але з редукованим ротовим апаратом; самки безкрилі, часто з редукованими ногами і тілом, у якому зникають межі члеників і диференціація на голову, груди, черевце. Личинки самок, знайшовши потрібну кормову рослину, занурюють у неї хоботок, прикріплюються і, пройшовши процес дегенерації ряду органів, ведуть нерухомий спосіб життя. Багато з них забезпечені залозами, які виділяють воскоподібні речовини для захисту тіла. Ряд видів - шкідники плодових культур, декоративних рослин і деревинно-кущових порід. Залозисті виділення деяких кокцид використовуються людиною. Так, Лаковий червець розводять в Індії для отримання цінного технічного продукту - шелаку. Польська кошеніль виділяє червону фарбу - кармін. У СНД зареєстровано понад 500 видів кокцид. Крім уже згаданих, слід назвати таких представників підряду: Жалівний червець, Австралійський червець, Жолобчастий червець - шкідник цитрусових, В’язовий повстяник, Кермес (на дубі), М’яка несправжньощитівка - на кімнатних рослинах, в оранжереях, Комоподібна щитівка, Вербова щитівка.

Ряд Напівтвердокрилі, або клопи – Hemiptera

Наземні, або вторинноводні комахи. Ротовий апарат колючо-сисний. Крил дві пари, передні - напівжорсткі. У багатьох на задньогрудях пахучі залози. Харчуються клітинним соком рослин, рідше хижаки або паразити-кровососи. Ряд видів - шкідники сільського господарства. Значної шкоди інколи завдає Люцерновий клоп, Буряковий клоп і багато інших. Серед комах з неповним перетворенням клопи, разом з рівнокрилими і прямокрилими - один із великих рядів. Він розділяється на два підряди і приблизно 60 родин, найважливіші з яких разом з деякими представниками наведені нижче.

Водні клопи

Родина Гребляки - Corixidae. Рослиноїдні. До них відносяться види роду Сигара, Цимація, Корикс.

Родина Плавти - Naucoridae. Представник: Плавт.

Родина Водяні скорпіони - Nepidae. Представники: Водяний скорпіон, Ранатра.

Родина Гладиші - Notonectidae. Поряд із плавтами і водяними скорпіонами, хижаки. Можуть поїдати мальків ставкових риб. Представник: Гладиш звичайний.

Родина Плеї - Pleidae. Представник: Плея Ліча. Як і гладиші, це й мініатюрний клоп має кільчасту надуту поверхню тіла, швидко просувається у товщі води за допомогою задніх плаваючих ніг вверх черевцем.

Родина Водомірки - Gerridae. Прекрасно пристосовані для пересування на поверхневій плівці води у водоймищах. На широко розставлених довгих ногах клопи начебто ковзають по поверхні води. Хижаки. Харчуються падаючими у воду наземними комахами. Представники: Герис, Лімнопорус.

Наземні клопи

Родина Клопи-паразити, Блощиці - Cimicidae. Зовнішні паразити теплокровних тварин і людей. Живуть у гніздах птахів, у дуплах, з кажанами, в будинках. Представник: Постільний клоп (Cimex lectularius).

Родина Хижаки великі - Reduviidae. Велика родина. Харчуються комахами, висмоктуючи їх. Деякі живляться кров’ю людини. Представники: Хижак кільчастий, Редувій ряжений - у будинках, Тріатома, або Поцілунковий клоп - переносник трипаносомозу людей - хвороби “гагас” у Південній і Центральній Америці.

Родина Сліпняки, або Міриди - Miridae. Найбільша родина - до 5 тисяч видів. Назва “сліпняки” пов’язана з відсутністю у цих клопів простих очей. Як правило рослиноїдні. Ряд видів - шкідники сільського господарства. Представники: Клоп люцерновий, Клоп буряковий, Клоп хлібний.

Родина Кружевниць - Tingitidae. Найбільші комахи, відрізняються ажурною чашечною структурою хітинового покриву спинної сторони тіла. Рослиноїдні. Деякі шкодять, наприклад, Грушовий клоп.

Родина Червоноклопи - Pyrrhocoridae. Представник: Червоноклоп, або Клоп-солдатик.

Родина Підкорники - Aradidae. У зв’язку зі способом життя (під корою) тіло сильно сплюснуте. Деякі помітно шкодять, наприклад, Підкорник сосновий.

Родина Ромбовики, або Крайовики - Coreidae. Рослиноїдні. Відомі шкідники культурних рослин. Представники: Клоп щавелевий, Крайовик ромбічний.

Родина Щитники - Pentatomidae. Відрізняються великим щитком. Велика родина. Відомо близько 2 тисяч видів, у СНД - до 300. Більшість рослиноїдних. Деякі - хижаки, висмоктують інших комах. Серед них американський вид Перилюс, застосовується для боротьби з колорадським жуком. Представники: Шкідлива черепашка (Eurigaster integriceps) - злісний шкідник хлібних злаків, щитник гостроголовий (Елія) - шкідник злаків, Клоп рапсовий - шкідник городніх хрестоцвітих, Клоп італійський, Клоп ягідний, Паломена зелена.

Ряд Бахрoмчастокрилі, або Трипси – Thysanoptera

Дрібні, довжиною від 0,5 до декількох міліметрів, вузькотілі комахи з колючо-сисним ротовим апаратом. Крила вузькі, по краях з бахромою із довгих вій. На кінці лапок довгі втяжні присмоктуючі пухирі, тому трипсів називають пухироногими. Більшість рослиноїдні, харчуються клітинним соком рослин. Деякі шкодять культурним рослинам. Окремі види - хижаки. Винищуючи рослиноїдних кліщів, приносять помітну користь. У світовій фауні відомо близько 4 тисяч видів. Представники: Трипс тютюновий, Трипс пшеничний.

Відділ з повним перетворенням - Holometabola

Надряд Колеоптероїди - Coleopteroidea

Ряд Твердокрилі, або Жуки – Coleoptera

Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені в жорсткі надкрила - клітри. Личинки камподеовидні або червоподібні. Лялечка вільна. Розміри коливаються від 0,3 мм до 15 см. Надзвичайно різноманітна біологія жуків. Великий ряд, нараховує близько 300 тисяч видів, у СНД - близько 20 тисяч. Ряд поділяється на декілька підрядів, з яких найважливіші - М’ясо- і Різноїдні.

Підряд М’ясоїдні, або Хижі жуки – Adephaga

Сюди відносять жуків, у яких тазики задніх ніг випуклі назад і начебто прорізують на середині черевний стерніт.

Родина Жужелиці - Carabidae. Велика родина. Відомо більше 20 тисяч видів. Як і інші м’ясоїдні, хижаки. Деякі корисні як винищувачі шкідливих комах. Наприклад, Красотіл - винищувач гусені на деревах. Звичайні представники: Скакун Карабус, Красотіл, Тинник, Агонум, Амара, Гарпалюс, Жужелиця просяна, Жужелиця хлібна.

Родина Плавунчики - Haliplidae. Невеликі (близько 3 мм) водяні рослиноїдні жуки, які живуть у заростях водяних рослин. Представники: Галіплюс, Пельтодигес.

Родина Плавунці - Dytiscidae. Велика родина водних хижих жуків, від дрібних, близько 1 мм, до великих, що досягають 5 см у довжину. Відрізняються плавальними задніми ногами, які гребуть синхронно. Крупні види, як Плавунець облямований (Дитискус), можуть шкодити, знищуючи мальків риб. Плавунець Мульник, навпаки, корисний, знищує личинок і лялечок малярійного комара. Звичайні представники: Плавунці - Дитискус і Цибістер, Гребець Агабус, Тинник Илібіус, Мульник Рантус, Ставковик Колімбетес, Пузанчик Гіфідрус, Пірналка Гідропорус.

Родина Вертячки - Gyrinidae. У нас представлені невеликою групою видів. Цікаві пристосування до життя біля поверхневої плівки води. Кожне фасеточне око розділене на два. Верхнє пристосоване до бачення в повітрі, над водою, нижнє - у воді. З великою швидкістю, здійснюючи складні колові рухи, рухаються на поверхні води, живляться, як клопи-водомірки, переважно наземними комахами, що падають у воду.

Підряд Різноїдні жуки – Polyphaga

Задні тазики не виступають назад і перший черевний стерніт цільний.

Родина Водолюби - Hydrophilidae. На відміну від плавунців, гребуть у воді задніми ногами почергово. Вусики булавоподібні. Багато видів не є добрими плавцями і більше повзають по підводних рослинах. Окремі види живуть у навозі. Живляться рослинними рештками, що розкладаються. Личинки - хижаки. Представники: Водолюб великий, Водолюб малий, Морщинник, або Гелофорус, Єнохрус, Лакобіус.

Родина Коротконадкрилі, або Стафіліни - Staphylinidae. Велика родина. Легко відрізнити по сильно вкорочених надкрилах. Переважно хижаки. Живуть у лісовій підстилці, у гниючих органічних речовинах, під корою дерев, у грибах та ін. Представники: Хижак волохатий, Хижак сірий, Синьокрил береговий.

Родина Мертвоїди - Silphidae. Більшість мешкає на трупах тварин, у тому числі види родів Могильник - Некрофорус, Мертвоїд - Сильфа. Виняток - чотирикрапковий, що живиться подібно жужелицям Красотілам гусеницями на деревах.

Родина Пластинчастовусі - Scarabaeidae. Велика родина, розрізняють дві основні групи видів - навозників і хрущів. Найважливіші представники навозників: Афодій, Геотруп, Калоїд (Онтофаг), Скарабей священний, Копр місячний, Кравчик; хрущі: Жук-носорог, Хрущ травневий, Хрущ червневий, Хрущ мармуровий, Хрущ польовий, Хрущ садовий, Кузька, Хрущ посівний, Хрущ хрестоносець, Гоплія, Вальгус, Оленка мохната, Бронзівка золотиста, Бронзівка смердюча. Багато хрущів, Кравчик серйозні шкідники культурних рослин і лісу.

Родина Рогачі - Lucanidae. Загальновідомий великий Жук-олень із сильно розвиненими жвалами у самців. Звичайний Оленьок, або Рогачик. Рідко зустрічається Рогач синій та ін. Живляться соком листяних дерев, що витікає з пошкоджень кори.

Родина Ковалики - Elateridae. Відрізняються подовженим вузькоовальним тілом. Перевернуті черевцем догори, вигинають тіло, з легким клацанням підскакують і перевертаються на ноги. Велика родина. Рослиноїди. Личинки (“дротяники”) розвиваються в гнилій деревині і в грунті. Грунтові пошкоджують підземні частини рослин. Представники: Ковалик широкий, Ковалик хрестоносець, Ковалик посівний, Ковалик хлібний, або смугастий.

Родина Златки - Buprestidae. Зовні трохи нагадують коваликів. Деякі яскраво забарвлені. Личинки багатьох видів роблять ходи під корою дерев і в деревині. Деякі шкодять деревинно-кущовим рослинам. Представники: Златка велика соснова, Златка вільхова, Златка вузькотіла.

Родина М’якотілки - Cantharidae. Характеризуються порівняно м’якими покривами тіла. Переважно хижі. Представники: М’якотіл (Кантарис), Світляк.

Родина Випушкові - Melyridae. Близькі до м’якотілок, але мають менші розміри. Звичайно малахіто-зеленого або яскраво-червоного забарвлення.

Родина Пістряки - Cleridae. Яскраво забарвлені. Хижаки. Личинки Бджоложука знищують личинок і лялечок медоносної бджоли, спричиняючи значну шкоду бджільництву. Представники: Бджоложук, Мурахожук.

Родина Шкіроїди - Dermestidae. На сухих трупах, у гніздах птахів, у норах ссавців, у гніздах ос і бджіл. Шкідливі види: Шкіроїд шинковий, Шкіроїд хутряний, Шкіроїд музейний (Антренус).

Родина Карапузики - Histeridae. Живуть у навозі, на трупах, під корою дерев та ін. Хижаки. Живляться личинками мух та іншими комахами. Представники: Карапузик, Трупник.

Родина Сонечок - Coccinellidae. Переважно хижаки. Дорослі жуки та личинки деяких видів у великій кількості знищують попелиць і інших шкідливих комах, з успіхом використовуються у біологічній боротьбі зі шкідниками сільського господарства. Представники: Сонечко семикрапкове, Сонечко двокрапкове, Родолія.

Родина Вузьконадкрилки - Oedemeridae. Жуки середнього розміру, з довгим, вузьким тілом та м’якими покривами. Розвивається личинка в деревині, яка гниє, або в підстилці. Жуки досить часто мешкають на квітах. Представники: Вузьконадкрилка товстонога, Вузьконадкрил великий.

Родина Наривники - Melonidae. У гемолімфі присутня їдка з неприємним запахом отруйна речовина - кантаридин. Потрапивши на шкіру, викликають опіки. Розвиток у наривників - гіперметаморфоз. Більшість рослиноїдні, деякі (Мілябрис, Епікаута) корисні тим, що личинки їх виїдають яйця в глечиках саранових. Личинки Майки - шкідники бджільництва. Сюди ж відноситься Шпанська мушка - жук, що об’їдає листя ясеня.

Родина Шипоноски, або Горбатки - Mordellidae. Часто зустрічаються на квітах. Личинки в сухій деревині або тканинах рослин. Дрібні, темнозабарвлені жуки.

Родина Пилкоїди - Alleculidae. Мають характерні дрібногребінчасті кігтики. Мешкають на квітах. Розвиваються личинки у трухлявій деревині або в грунті на коренях рослин. Деякі види шкодять сільському господарству. Представники: Пилкоїд рудолапий, Пилкоїд сірий.

Родина Чорнотілки - Tenebrionidae. Велика родина, багато представлена у степах та пустелях. Деякі живуть під корою дерев. Личинки, що називаються несправжньодротяниками, можуть пошкоджувати підземні частини культурних рослин. Відомі шкідники зерна, борошна, музейних колекцій. Представники: Хрущак борошняний, Медляк піщаний, Бляпс, Гнаптор.

Родина Вусачі, або Скрипуни - Cerambycidae. Велика родина. Личинки багатьох видів, подібно личинкам златок, знаходяться у деревині. Більшість - серйозні шкідники лісу. Представники: Вусач дубовий малий, Скрипун сірий довговусий, Рагій, Вусач домовий, Вусач червонокрилий, Вусач мускусний, Коренеїд.

Родина Листоїди - Chrysomelidae. Велика родина. Рослиноїдні. Ряд видів (Колорадський жук, Хрестоцвіті блішки, Щитоноски, П’явиця) відносяться до серйозних шкідників сільського господарства. У нас звичайні також Клітра, Прихованоглави, Хризомела, Листоїд осиковий, Листоїд гречковий, Листоїд вільховий, Козявка, Козявочка лататтєва.

Родина Зернівки - Bruchidae. Личинки розвиваються в насінні, головним чином бобових. Зернівка горохова, Зернівка квасолева - небезпечні шкідники відповідних культур.

Родина Довгоносики, або Слоники - Curculionidae. Велика родина. Рослиноїдні. Багато шкідників культурних рослин. До них відносяться: Довгоносик буряковий, Квіткоїд яблуневий, Сітона, Насіннєїд (Апіон), Довгоносик амбарний, Довгоносик жолудевий та багато інших.

Родина Короїди - Ipidae. Велика родина. Живуть під корою та в товщі кори дерев. Масові шкідники лісу. Представники: Короїд-друкар, Заболоник, Коренежил, Лубоїд.

Надряд Нейроптероїди - Neuropteroidea

Ротовий апарат гризучого типу. Крила з сітчастим жилкуванням. Усі грудні сегменти вільні, передньогруди добре розвинені. Личинки камподеоподібні. Лялечка вільна. Діляться на три ряди - великокрилих, верблюдок і сітчастокрилих, з яких тут розглядаються два останніх.

Ряд Сітчастокрилі – Neuroptera

Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Хижаки. Личинки камподеоподібні. Для личинок сітчастокрилих характерне зовнішнє травлення, у зв’язку з чим їх довгі серпоподібні щелепи мають канали для введення в тіло жертви травних соків. Лялечки у коконах. Такі як Золотоочки, Гемероби корисні, бо знищують попелиць, кокцид, рослиноїдних кліщів і т.ін. Відомо близько 3500 видів. Представники: Мурашиний лев, Золотоочка, Гемероб, Сізіра.

Ряд Верблюдки – Raphidioptera

Ротовий апарат гризучого типу. Хижаки. Дві пари сітчастих крил. Вузька довга передньоспинка. У самки на кінці черевця яйцеклад. Живуть у лісі. Личинки - під корою дерев. Знищують різних комах-підкірників, у тому числі жуків-короїдів. Відомо 150 видів. Представник: Верблюдка.

Надряд Мекоптероїди – Mecopteroidea

Ротовий апарат різних типів. Крила сітчасті або перетинчасті у багатьох з зменшеною або редукованою задньою парою. Передньогруди звичайно слабко розвинені. Личинки черво- або гусенеподібні. Лялечка звичайно покрита, в коконі або в пупарії.

Ряд Скорпіонниці – Mecoptera

Невеликі комахи з головою, яка видовжена в хоботок. На кінці хоботка ротовий апарат гризучого типу. Вусики довгі, ниткоподібні. Дві пари крил з сітчастим жилкуванням. У самців скорпіонниць на кінці черевця пара придатків у вигляді щипчиків. Дорослі і личинки живляться переважно речовинами тваринного походження, що розкладаються (трупи комах). Деякі хижаки. Личинки в грунті. Лялечка вільна. Відомо 300 видів. Представники: Скорпіонниця (Панорпа), Льодничник, Комарівка.

Ряд Лускокрилі, або Метелики – Lepidoptera

Підряд І. Щелепні – Laciniata

Розвинуті жвала, нижні щелепи.

Родина Зубаті молі – Micropterygidae. Дуже дрібні метелики, живляться пилком квітів. Дуже давня група, яка свідчить про початковий період еволюції ряду Лускокрилих. Реліктова група.

Підряд ІІ. Нижчі сисні, або Рівнокрилі – Jugata

Примітивна група. Крила без косталізації. Ротові органи рудиментарні. Дуже поширені в Австралії.

Родина Тонкопряди – Hepialidae. Метелики з крупним тілом, ротові органи рудиментарні. У нас поширений Тонкопряд хмельовий, гусениця якого мешкає у землі й пошкоджує корні хмелю, моркви та інших рослин.

Підряд ІІІ. Вищі сисні, або Різнокрилі – Frenata

Ротові органи, якщо розвинуті, сисного типу. Обидві пари крил різні за формою та жилкуванням. Сюди належить основна маса лускокрилих.

Група Дрібних різнокрилих – Microfrenata

Родина Мішечниці - Psichidae. Гусениці живуть у переносних чохликах з рослинних часток. Дрібні і середні метелики з мохнатим тілом, редукованим ротовим апаратом і сірим або коричневим забарвленням тіла. Самки багатьох видів безкрилі.

Родина Строкатки - Zygaenidae. Середніх розмірів метелики з яскравим червоним і чорним забарвленням крил.

Родина Справжні молі - Tineidae. До цієї родини відносяться Грибна міль і Зернова міль, гусениці яких на волі живляться гнилою деревиною і грибами-трутовиками. Метелики цих видів часто залітають у зерносховища, і тут з відкладених ними яєць виводяться гусениці; живлячись зерном, вони завдають значної шкоди. Крім зерна, ці види можуть пошкоджувати сухі фрукти, гриби, овочі та насіння різних культурних рослин. До цієї ж родини відносяться Меблева, Платяна і Шубна молі, гусениці яких живляться волоссям, хутром, пір’ям та ін. і добре відомі як злісні шкідники одежі, меблів, килимів.

Родина Склівки - Aegeriidae. Невеликі або середніх розмірів метелики зі склоподібно-прозорими крилами. Задні крила зовсім позбавлені лусок. Зовні деякі види нагадують жалячих ос (мімікрія). Так, Велика тополева склівка імітує осу-шершня. Гусениці більшості видів - на гілках, стовбурах, коренях дерев і кущів. Шкодять. Представники: Склівка малинова, Склівка смородинова, Склівка яблунева.

Родина Деревоточці - Cossidae. Метелики середніх і великих розмірів. Гусениці точуть стовбури і гілки дерев. Сюди належать: Деревоточець пахучий (Червиця пахуча), Червиця в’їдлива.

Родина Листовійки - Tortricidae. Велика родина. Тільки в європейській частині СНД відомо близько 1000 видів. Гусениці багатьох видів розвиваються в пакетах, трубочках з листя, що сполучені шовковинками. Багато листовійок є злісними шкідниками сільського господарства, лісів, парків, такі як Листовійка дубова (Tortrix viridana), Плодожерка яблунева (Laspeyresia pomonella) та ін.

Родина Горностаєві молі - Yponomeutidae. Сюди належать Яблунева і Бруслинна молі, з молочнобілим в чорну краплинку крилами. З шкідників огородніх культур - Моль капустяна.

Родина Пальцекрилки – Alucitidae (Pterophoridae). Оригінальні невеликі метелики з крилами, які розщеплені на три вузькі лопаті кожне. Гусениці дрібні, мешкають серед скрученого листя трав.

Родина Віялокрилки - Orneodidae. Кожне крило розщеплене на шість вузьких лопатей. Гусениці маленькі, мешкають на внутрішніх частинах рослин, звичайно складноцвітих, у стеблах, плодах, квітках. Представник: Віялокрилка шестипала, гусениці якої мешкають на жимолості.

Родина Вогнівки - Piralidae. Одна з великих родин. Всього описано близько 10 тисяч видів. Дрібні і середньої величини метелики, часто з яскравим і пістряним забарвленням, різноманітною біологією. Тільки в цій родині є види, гусениці яких живуть у воді. Такі Вогнівки лататтєва, ряскова, тілорізна, підводна. Багато видів є серйозними шкідниками сільськогосподарських культур. До них належать: Метелик лучний (Loxostege sticticalis), Метелик стебловий або кукурудзяний (Pyrausta nubilalis), Вогнівка капустяна, Вогнівка люцернова та ін. Деякі вогнівки шкодять в амбарах, у тому числі Вогнівка борошняна (Pyralis farinalis) і Вогнівка млинарна (Ephestia kiihniella). Гусениці Вогнівки воскової, або бджолиної живляться воском і руйнують соти в вуликах.

Група Булавовусі, або Денні метелики – Rhopalocera

Родина Товстоголовки - Hesperiidae. Метелики середніх розмірів з кремезним тілом. Гусениці живуть на диких злаках та інших трав’янистих рослинах. Представники: Товстоголовка лісова, Товстоголовка кома та ін.

Родина Парусники, або Кавалери - Papilionidae. Великі ширококрилі метелики. З наших видів відомі Махаон, Подалірій, Мнемозина та ін .

Родина Білани - Pieridae. Здебільшого великі метелики. Гусениці Білана жилкуватого живуть на різних видах дерев і кущів, зокрема на плодових деревах. Огородні хрестоцвіті рослини пошкоджують Білан капустяний, Білан бруквяний, Білан ріпаковий, Білан гірчичний. Красиві і тендітні Білан горошковий і Зірочка. У нас звичайні Лимонниця (зимує в дорослому стані і з’являється рано навесні) і Жовтушка лучна.

Родина Бархатниці, або Сатири - Satyridae. Метелики середніх і великих розмірів. Крила оксамитово-чорні, бурі з очкоподібними плямками. Мають пурхаючий політ. На передніх крилах одна - три жилки біля основи сильно здуті. Гусениці на злаках та інших трав’янистих рослинах. Сюди відносяться: Чорнушка, Бархатниця, Сінниця та ін.

Родина Німфаліди - Nymphalidae. Широко відомі представники фауни наших денних метеликів. Яскраво забарвлені. Представники: Кутокрилка С-біла, Павичеве око денне, Кропив’янка, Жалібниця, Адмірал, Чортополохівка, Шашечниця, Перламутрівка, Рябокрилка.

Родина Голуб’янки (Ліцени) - Lycaenidae. Невеликі метелики. Крила зверху блакитні, сині, яскраво-червоні, бурі, знизу сірі або бурі, рідше зелені, з чорними цятками та очкоподібними плямами. Гусениці - на бобових, а також на деяких кущах і деревах. Представники: Голуб’янка ікар, Малинниця, Червонець, Хвостатка, Вогняниця.

Група Крупнi різнокрилi – Macrofrenata

Родина Павичеочки, або Сатурнії - Attacidae. Сюди належать наші найбільші метелики, в тому числі Велике нічне павичеве око, або Сатурнія грушова. З шовку Китайської дубової павичеочки (Дубовий шовкопряд) виготовляють тканину чесучу.

Родина Справжні шовкопряди - Bombycidae. До цієї родини у нас відноситься лише один одомашнений вид - Шовкопряд шовковичний (Bombyx mori) - продуцент натурального шовку.

Родина Бражники - Sphinidae. Часто великі метелики, з товстим черевцем, міцні і сильні. Швидко літають. Підлітаючи до квітки, зупиняються над нею в повітрі в стані так званого стоячого польоту і вибирають нектар своїм довгим хоботком. Більшість - нічні. Звичайні наші види: Бражник молочайний, Бражник підмаренниковий, Бражник сосновий, Бражник тополевий, Бражник винний, Бражник очкастий та ін. Великий Бражник Мертва голова має зверху на грудях жовтуватий малюнок, який нагадує людський череп. Залітає в вулики і бере мед. Гусениця живиться листям картоплі. Зникаючий вид. Деякі бражники літають вдень. До них належить Хоботник звичайний.

Родина П’ядуни - Geometridae. Тонкотілі гусениці цих метеликів рухаються, почергово прикріплюючись до гілки то передніми ніжками, то несправжніми задніми, які знаходяться на самому кінці тіла. Гусениця немовби “крокує”. Велика родина, налічує близько 15 тисяч видів. Ряд видів - шкідники сільського господарства, лісу, садів, парків: П’ядун сосновий, П’ядун зимовий, П’ядун березовий, П’ядун агрусовий та ін.

Родина Коконопряди - Laciocampidae. Великі або середньої величини метелики з товстим черевцем, що густо покрите волосками. Багато шкідників, у тому числі коконопряди сосновий, сибірський, кільчастий. У нашій зоні нерідко зустрічаються також великий Коконопряд дубовий, красивий Коконопряд малинний, Коконопряд сливовий.

Родина Хвилівки - Orgyidae. Середнього розміру і великі нічні метелики, з пухнастим товстим тілом. Сюди відносяться такі серйозні шкідники лісу і саду, як Шовкопряд непарний (Недопарка), Золотогуз, Монашка. В червні на світло ввечері іноді в значній кількості летить Хвилівка вербова.

Родина Совки, або Нічниці - Noctuidae. Велика родина метеликів, переважно середнього розміру, з кремезним тілом і досить довгими ногами. Відомо близько 30 тисяч видів. Більшість совок літає вночі, але є й денні види. Для більшості характерне захисне забарвлення. Біологія різноманітна. Багато совок - небезпечні масові шкідники сільськогосподарських і лісових рослин. З “підгризаючих”, гусениці яких живуть у грунті і підгризають корні рослин, особливо відома Совка озима (Agrotis segetum). До небезпечних шкідників належать Совка гамма, Совка капустяна, Совка соснова. Серед багатьох видів у нашій зоні своїми відносно великими розмірами виділяються Стрічкарки, або Орденські стрічки, задні крила яких забарвлені в яскравий червоний, жовтий або синій колір.

Родина Ведмедиці - Arctiidae. Середнього розміру або великі, рідше дрібні метелики з товстим пухнастим тулубом і яскравим забарвленням, часто застережним. Гусениці звичайно дуже волохаті, живляться різними, переважно трав’янистими рослинами. Окремі види шкодять. Так, Американський білий метелик (Hyphantria cunea) - злісний шкідник 140 видів плодових, ягідних, лісових та декоративних культур. У нас часто зустрічаються Ведмедиця сільська, Ведмедиця Kайя, Ведмедиця м’ятна та ін.

Родина Строкатки несправжні - Syntomidae. Це переважно тропічна родина, у нас представлена лише декількома видами. Метелики мають середній розмір, видовжене черевце, вузькі передні і маленькі задні крила. В червні в листяних лісах з’являється чорна з білими плямами на черевці Строкатка несправжня звичайна (Amata phegea). Її повільний політ, очевидно, пов’язаний з тим, що цей вид неїстівний, а яскраве строкате забарвлення - приклад застережнього забарвлення.

Ряд Перетинчастокрилі – Hymenoptera

Ротовий апарат гризучий або гризучо-смоктальний. Дві пари прозорих перетинчастих крил, у ряду видів (мурашки та ін.) частково або повністю редуковані. Черевце самки часто з яйцекладом або жалом. Личинки безногі або гусеницеподібні. Лялечка вільна, часто в коконі. Для суспільних форм (бджоли, мурашки) характерний сильний розвиток мозку і складні форми поведінки. Один із найбільших рядів. Відомо близько 100 тисяч видів. У СНД - близько 10 тисяч, в Україні - понад 4500 видів.

Підряд І. Сидячочеревцеві – Symphyta

Личинки майже всіх видів - рослиноїдні. Тіло без різкого звуження між грудьми і черевцем. Багато небезпечних шкідників лісових, плодових та сільськогосподарських культур. Зовні личинки пильщиків нагадують гусениць метеликів.

Родина Рогохвости - Siricidae. Великі комахи, з видовженим циліндричним тілом. Личинки в деревині повалених та сухих, іноді здорових дерев. Представники: Рогохвіст великий.

Родина Стеблові, або Хлібні пильщики - Cephidae. Личинки в стеблах злаків або всередині молодих гілок дерев і кущів. Деякі є злісними шкідниками хлібних і кормових злаків, наприклад, Пильщик хлібний звичайний (Cephus pygmeus).

Родина Справжні пильщики - Tenthredinidae. Сюди відносяться великі комахи з роду Цимбекс, у тому числі Цимбекс березовий, Цимбекс вербовий, небезпечний шкідник соснових лісів Пильщик сосновий (Diprion pini), Пильщик ріпаковий (шкодить огороднім хрестоцвітим), Пильщик вишневий - шкідник плодових дерев, Пильщик яблуневий, Пильщик агрусовий, Пильщик зелений.

Підряд ІІ. Паразитичні перетинчастокрилі – Parasitica

Черевце відділене від грудей глибокою перетяжкою або стебельцем. Личинки червоподібні без ніг і очей. Переважно дрібні, рідше середні або великі комахи. Личинки екто- і ендопаразити комах, павуків, можуть утворювати гали на рослинах. Знайшли застосування в захисті рослин як агенти біометоду.

Родина Їздці-iхневмоніди – Ichneumonidae. Найбільша родина їздців, яка нараховує більше 30 тисяч видів. Імаго живляться нектаром квітів. Личинки - зовнішні, рідше внутрішні паразити лялечок і личинок метеликів та інших комах. Деякі паразитують в яйцевих коконах павуків. Представники: Офіон жовтий, Риса, Єфіальт, Пімпла.

Родина Їздці-браконіди - Braconidae. Дрібні їздці, внутрішні або зовнішні паразити метеликів, жуків, клопів, мух, павуків. Представники: Апантелес білановий.

Родина Їздці-афідіїди - Aphydiidae. Личинки афідіїд - паразити попелиць.

Родина Горіхотворки - Cynipidae. Частина представників цієї родини веде паразитичний спосіб життя на інших комахах, більшість їх відомі як рослиноїдні форми - галоутворювачі. Для багатьох характерна гетерогонія, тобто закономірна зміна двостатевого і партеногенетичного поколінь. Особливо численні види, що утворюють гали на дубі. Утворення галів зумовлене подразнюючою дією на тканини рослин речовин, які виділяються личинками. Представники: Горіхотворка дубова, Горіхотворка коренева, Горіхотворка розанна.

Родина Хальциди - Chalcididae. Досить велика родина дрібних їздців, часто з металічним забарвленням і складною мікроструктурою хітинового покриву. Жилкування спрощене - залишилась одна жилка. Характерна поліембріонія - здатність яйця роздроблюватися в довгий ланцюжок з декількох вторинних яєць, з яких вилупляється по личинці (наприклад, у Litomastix з однієї зиготи розвивається 3 тисячі зародків). До цієї родини близькі родини птеромалід, афелінід, трихограматид і лимарид, які разом складають надродину хальцидових. Усі вони внутрішні або зовнішні паразити різних дрібних комах - попелиць, кокцид, двокрилих. Трихограма знищує яйця багатьох видів шкідників, зокрема яблуневої плодожерки. Інтродукований у США Афелінус використовується для боротьби з Попелицею кров’яною і т. д.

Один із видів Лимарид (Allaptus sp.) є найдрібнішим із крилатих комах - 0,21 мм. Частина видів Насіннєїди шкодять культурним рослинам.

Родина Проктотрупіди - Proctotrupidae. Дуже дрібні їздці чорного або бурого кольору, без металічного блиску. До них належить Теленомус, личинки якого паразитують в яйцях Клопа-шкідливої черепашки. Спеціально вирощуються в біолабораторіях.

Комахи з середніми розмірами тіла та різноманітною біологією і поведінкою. Частина веде поодинокий спосіб життя, але більшість - “суспільні” комахи (бджоли, оси,мурашки).

ІІІ.Ряд Жалкі перетинчастокрилі – Aculeata

Родина Оси-блистянки, або Хризидіди - Chrysididae. Велика родина дрібних або середнього розміру ос, що мають яскраве металічне забарвлення. Дорослі оси живляться нектаром квітів. Мають втяжний яйцеклад. Потурбовані - згортаються в кульку. Їх личинки паразитують у гніздах різних бджіл, ос, деякі - паразити коконів метеликів і пильщиків.

Родина Сколії - Scoliidae. Деякі з цих ос найбільші представники перетинчастокрилих. Личинки розвиваються на грунтових личинках хрущів. Самка сколії прокопує землю до личинки хруща і ударом жала паралізує її. Потім, спорудивши навколо личинки жука особливу камеру, відкладає на неї яйце. Корисні, бо знищують Хрущів мармурових, хлібних жуків.

Родина Мурашки - Formicidae. Добре відомі своїм суспільним способом життя і складними формами поведінки комахи. Характерний поліморфізм. Так звані Мурашки руді лісові і близькі види важливі як знищувачі багатьох шкідників лісу. Близько 6 тисяч видів. У нас найбільш поширені види роду Мірміка, Мурашка дернова, Мессор, Мурашка фараонова, Доліходерус чотирикрапковий, Кампонотус, Лазіус, Мурашка блискуча, Бігунок, Мурашка руда лісова (Formica rufa), Мурашка кров’яно-червона, Мурашка амазонка (“рабовласник”). Корисні, бо знищують багатьох шкідників.

Родина Оси справжні, або Складчастокрилі, - Vespidae. Відрізняються тим, що передні крила в стані спокою складаються вздовж у двоє. Більшість Ос справжніх ведуть суспільний спосіб життя, споруджуючи “паперові” соти, які виготовляються з наскубленої щелепами і просоченої слиною деревини. Личинок, що виховуються в сотах, оси годують спійманими і пережованими різними комахами. Сюди належать: Шершень, Оса звичайна, Оса паперова. Сюди відноситься як окрема підродина Ос євменових. В останніх гнізда з глини, часто у формі красивих глечиків.

Родина Оси дорожні, або Помпіли - Psammocharidae. Відрізняються довгими ногами, стиснутим з боків тілом, довгими і тонкими, на кінці закрученими вусиками. Швидко бігають по землі, піску, розшукуючи павуків, котрих паралізують уколом жала для вигодовування личинок. Представник: Павуколов.

Родина Риючі оси, або Сфекоїдні - Sphecidae. Велика родина поодиноких ос-полювальниць, що вигодовують своє потомство паралізованими комахами. Гніздо у вигляді кірки в землі, куди приноситься здобич; на неї відкладаються яйця. Мають струнке, голе тіло. Представники: Сфекс (живиться сарановими і кониками); Амофіла піщана (гусениці совок і п’ядунів), Бембек (двокрилі, в тому числі гедзі), Церцерис (жуки довгоносики і златки), Бджолиний вовк, або Філант (полює на медоносних бджіл).

Спосіб життя і складні інстинкти риючих ос першим з учених вивчав Жан Анрі Фабр. Його спостереження описані в книгах “Инстинкт и нравы насекомых”, “Жизнь насекомых”.

Родина Бджолині - Apoidea. Велика родина. Суспільні або поодинокі комахи. Личинок вигодовують медом та квітковим пилком. До власне родини Бджолиних близькі родини Колетид, Андрен, Галіктів та ін., які разом складають надродину Бджолоподібних. Добре відомими представниками бджолиних є Бджола медоносна (Apis mellifera), Бджола-тесляр (ксилокопа), різні види джмелів (рід Bombus). Багато бджолиних є незамінними запилювачами культурних рослин.

Ряд Двокрилі – Diptera

Ротовий апарат колючо-смоктального або лижучого типу. Одна пара перетинчастих крил. Задні крила редуковані. Від них залишились дрібні утворення - жужальця, які відіграють роль у регуляції польоту. Личинки безногі, часто безголові. Лялечка вільна, часто в справжньому коконі. Один із найбільших рядів. Описано більше 80 тисяч видів, у СНД - близько 20 тисяч. Багато - переносники інфекційних хвороб людини і тварин. Інші (Оводи) - паразити. Деякі двокрилі - небезпечні шкідники сільського господарства.

Підряд І. Довговусі, або Комарі – Nematocera

Вусики багаточленикові, у личинок голова і ротовий апарат добре розвинені. Лялечка покритого типу.

Родина Комарі-довгоноги - Tipulidae. Великі комарі з довгими ногами, літають увечері у вологих місцях (на луках, біля водойм і т.ін.). Личинки розвиваються в грунті, деревині, що гниє, у водоймах. Личинки деяких видів можуть шкодити. Так, личинка Довгоніжки огородньої підгризає корені рослин.

Родина Психодіди - Psychodidae. Дуже дрібні комахи. Сюди належить рід москітів. У СНД - на півдні України, в Криму, на Кавказі, в Середній Азії. Личинки - у норах, дуплах, грунті. Москіти - переносники лихоманки: папаточі і лейшманіозів.

Родина Кровосисні комарі - Culicidae. Представники: Анофелес (Anopheles maculipennis та ін.), Кулекс, Аедес.

Родина Мокреці - Ceratopogonidae. Дуже дрібні кровосисні комахи, яких звичайно приймають за мошок. Відрізняються пістрявими крилами, які у мошок безбарвні. Личинки у воді і в грунті.

Родина Мошки - Simuliidae. Як і мокреці, настирливі кровососи. Личинки - у швидкотекучих ріках і струмках на підводних рослинах. У придунайських країнах від укусів Мошки колумбійської в окремі роки гинуло десятки тисяч голів худоби.

Родина Дзвінці (Хірономіди) - Chironomidae. Велика родина. Личинки у воді. У любителів-акваріумістів відомі під назвою “мотиль”. Важливі кормові організми багатьох прісноводних риб.

Родина Галиці - Cecidomyidae. Личинки багатьох видів у тканинах живих рослин, часто утворюють гали, шкодять. Деякі - хижаки, живляться попелицями, рослинними кліщиками. Представники: Галлиця малинова, Галлиця морквяна, Галлиця житня, Галлиця стеблова, Галлиця люцернова листова, Галлиця грушова. Галлиця гессенська (Mayeticia destructor) - серйозний шкідник. Личинки настільки пошкоджують стебла пшениці, жита, що вони ламаються.

Підряд ІІ. Коротковусі прямошовні мухи – Orthorrhapha

Родина Товстоніжки, або Бібіоніди - Bibionidae. Кремезні комахи з товстими ногами. Забарвлення тіла чорне, червоне або комбіноване з цих двох кольорів. Представники: Товстоніжка справжня, Товстоніжка фруктова, Товстоніжка булавонога.

Родина Львинки - Stratiomyidae. Середнього розміру або великі мухи з широким плоским черевцем. Личинки - в мулі водойм, у грунті, навозі і т.ін.

Родина Гедзі - Tabanidae. Великі кровосисні комахи. В побуті їх часто неправильно називають оводами. Переносники хвороб людини і тварин - туляремії, поліомієліту, сибірки. Турбуючи укусами на пасовищах, знижують удій корів. Представники: Сліпняк (Tabanus), Золотоочок (Chrysops), Дождівка (Chrysosone).

Родина Ктирі - Asilidae. Середнього розміру або великі мухи з струнким видовженим тілом. Хижаки. Ловлять та висмоктують інших комах.

Родина Дзижчала - Bombyliidae. Дорослі мухи відрізняються швидкістю і спритністю польоту. Живляться нектаром квітів. Личинки дзижчал паразитують на інших комахах - бджолах, саранових (у глечиках), метеликах. Представники: Дзижчало велике, Жалібниця чорна.

Підряд ІІІ. Коротковусі круглошовні мухи – Cyclorrhapha

Родина Дзюрчалки - Syrphidae. Пістрянозабарвлені дорослі мухи влітку зустрічаються на квітах зонтичних і складноцвітих. Деякі за кольором і формою тіла нагадують ос, джмелів, бджіл (мімікрія). Личинки живляться органічними речовинами, що гниють, або їдять попелиць (хижаки), деякі рослиноїдні. Представники: Бджоловидка, Джмелевидка.

Родина Строкатокрилки – Trypetidae. Велика родина, частіше дрібних мух зі строкатими крилами. Дорослі мухи живляться нектаром квітів. Личинки в тканинах рослин, багато шкодять, деякі утворюють гали. Представник: Муха вишнева.

Родина Мінуючі мушки - Agromyzidae. Личинки прогризають ходи в листках і стеблах трав’янистих рослин. Представник: Фітоміза - шкідник капусти.

Родина Бджолині воші - Braulidae. Представник - безкрила, маленька, Мушка Браула паразитує на медоносній бджолі.

Родина Плодові мушки - Drosophilidae. Види роду Дрозофіла широко використовуються в лабораторних дослідженнях по генетиці. Личинки - переважно в рослинних речовинах, що гниють і бродять.

Родина Злакові мушки - Chloropidae. Личинки багатьох видів у стеблах злаків. Сюди відноситься такий небезпечний шкідник, як Шведська мушка (Oscinella), а також Зеленоочка.

Родина Справжні мухи - Muscidae. Біологія дуже різноманітна. До них відносяться: Кімнатна муха (Musca domestica), розповсюджувач кишкових захворювань, Жигалка - кровосос, переносник сибірки, туляреміі, Муха “це-це” - переносник трипаносомозів в Африці, Бурякова муха, Озима муха, Ярова муха.

Родина Шлункові оводи - Gasterophilidae. Тіло дорослих мух вкрито волосками (нагадують мініатюрних джмелів). Ротовий апарат редукований (не живляться). Личинки паразитують у кишечнику коней і носорогів. Представники: Овод шлунковий (у шлунку коней).

Родина Кровососки - Hippoboscidae. Паразитують на птахах і ссавцях. Представники: Кровососка коняча, Кровососка верблюжа, Кровососка оленева, Кровососка собача, Рунець овечий.

Родина Падальні мухи (Каліфориди) - Calliphoridae. Личинки звичайно на трупах. Представники: Сині падальні мухи (Калліфора), Зелені падальні мухи (Люцилія), у тому числі Зелена муха жабоїдка.

Родина Сірі м’ясні мухи (Саркофагіди) - Sarcophagidae. Личинки в м’ясі, що гниє, в навозі. Представники: Звичайна м’ясна муха, Вольфартова муха, личинки якої паразитують у ранах, в очах, у ніздрях, у вухах різних тварин і людини.

Родина Носоглоткові оводи - Oestiridae. Личинки паразитують у носовій порожнині, лобних пазухах та глотці у копитних. Самки живородячі, вибризкують личинок у ніздрі тварин. Представники: Овечий овод, Російський овод - паразит коней і віслюків.

Родина Підшкірні оводи - Hypodermatidae. Личинки розвиваються під шкірою великої рогатої худоби, оленів та інших тварин. Не живородячі. Представники: Бичачий овод.

Родина Тахіни - Larvivoridae. Паразит комах. Личинки цих мух найчастіше паразитують у гусеницях метеликів, а також в інших комахах. Деякі види корисні, так як обмежують чисельність деяких шкідників сільського господарства, наприклад, клопа-черепашки.

Ряд Волохокрилі – Trichoptera

Комахи середнього розміру, за формою тіла дуже подібні до метеликів. Мають довгі нитковидні вусики. Груди з двома парами складених дашком крил. Тіло і крила вкриті волосками, звідки походить і назва. В фауні України 100 видів. Личинки живуть у прісних водоймах. З рослинних і мінеральних решток будують пересувні чохлики. За чохликом можна визначити вид. Личинки рослиноїдні або хижаки. Є кормом для риб. Представники: Волохокрилець довговусий, Волохокрилець анаболія.

СПИСОК ВИДІВ КОМАХ ХАРКІВЩИНИ, ЩО ЗАНЕСЕНІ

ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ

В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин чи рослин, занесених до “Червоної книги України”(1994), вони поділяються на такі категорії: І – зниклі; ІІ – зникаючі; ІІІ – вразливі; ІV – рідкісні; V – невизначені; VІ – недостатньо відомі; VІІ – відновлені (статус вказано в дужках).

До “Червоної книги України” (1994 р.) занесено 173 види комах, які належать до 14 рядів. Нижче наведений список рідкісних і зникаючих видів комах, занесених до Червоної книги України, які мешкають на території Харківської області (за Клімовим, 1996).

Ряд Бабки – Odonata

Дозорець-імператор (ІІІ) – Anax imperator Leach.

Кордулегастер кільчастий (ІІІ) – Cordulegaster annulatus annulatus Latr.

Ряд Прямокрилі – Orthoptera

Дибка степова (ІІ) – Saga pedo Pall.

Коник-товстун степовий (І) – Bradyporus multituberculatus F.-W.

Ряд Рівнокрилі хоботні – Homoptera

Кошеніль польська (ІV) – Porphyrophora polonica L.

Ряд Твердокрилі , або жуки – Coleoptera

Вусач великий дубовий західний (ІІ) – Cerambys cerdo cerdo L.

Вусач земляний хрестоносець (І) – Dorcadion equestre Laxm.

Вусач мускусний (ІІІ) – Aromia moschata

Вусач-червонокрил Келлера (ІІІ) – Purpuricenus kaehleri L.

Жук-самітник (ІІ) – Osmoderma eremita Scop.

Красотіл пахучий (ІІ) – Calosoma sycophanta L.

Рогач звичайний (ІІ) – Lucanus cervus L.

Розалія альпійська (ІІІ) –Rosalia alpina L.

Скарабей священний (ІІ) – Scarabaeus sacer L.

Ряд Скорпіонові мухи –Meсoptera

Бітак італійський (ІІ) – Bittacus italicus Mull.

Ряд Лускокрилі , або метелики -Lepidoptera

Бражник мертва голова (ІІІ) – Acherontia atropos L.

Бражник дубовий (ІІІ) – Marumba quercus Schiff.

Бражник скабіозовий (ІІІ) – Hemaris tityus L.

Бражник прозерпіна (ІІІ) – Proserpinus proserpina Pall.

Ванесса чорно-руда (ІІІ) – Nymphalis xanthomelas Esp.

Ванесса L-біле (ІV) – Nymphalis L-album Esp.

Ведмедиця велика (ІІ) – Pericallia matronuia L.

Ведмедиця Гера (ІІ) – Callimorpha quadripunctaria Poda.

Ведмедиця-хазяйка (ІІ) – Callimorpha domiinula L.

Ведмедиця червонокрапкова (ІІІ) – Utetheisa pulchella L.

Каптурниця пишна (ІІІ) – Cucullia magnifica Froger.

Каптурниця блискуча (ІІІ) – Cucullia splendida Stoll.

Каптурниця срібляста (ІІІ) – Cucullia argentina Fabr.

Каптурниця срібна (ІІІ) – Cucullia argentea Hufn.

Люцина (ІІ) – Hamearis lucina L.

Махаон (ІІ) – Papilio machaon L.

Мнемозина (ІІ) – Parnassius mnemosyne L.

Подалірій (ІІ) – Iphiclides podalirius L.

Поліксена (ІІ) – Zerynthia polyxena L.

Райдужниця велика (ІІ) – Apatura iris L.

Сатир залізний (ІІІ) – Hipparchia statilinus Hufn.

Сатурнія мала (ІІІ) – Eudia pavonia L.

Сатурнія середня (ІІІ) – Eudia spini Schiff.

Сатурнія руда (ІV) – Aglia tau L.

Синявець ероїдес (І) – Polyommatus eroides Friv.

Синявець мелеагр (ІІ) – Polyommatus daphnis Esp.

Синявець римнус (І) – Neolycaena rhymnus Ev.

Совка розкішна (ІІІ) – Staurophora celsia L.

Совка сокиркова (І) – Periphanes delphinii L.

Строкатка весела (І) – Zygaena laeta Hub.

Стрічкарка блакитна (ІІ) – Catocala fraxini L.

Стрічкарка орденська малинова (ІІ) – Catocala sponsa L.

Шовкопряд кульбабовий (ІІ) – Lemonia taraxaci Esp.

Ряд Перетинчастокрилі – Hуmenoptera

Аноплій самарський (ІV) – Anoplius samariensis Pallas.

Апростема Карпентера (ІІ) – Aprosthema carpentieri Konov.

Джміль моховий (ІІ) – Bombus muscorum F.

Джміль пахучий (ІІ) – Bombus fragrans Pall.

Джміль глинистий (ІІ) – Bombus argillaceus Scop.

Джміль пластинчастозубий (ІІ) – Bombus serrisquama F.Mor.

Джміль вірменський (ІІ) – Bombus armeniacus Skorikov.

Джміль яскравий (ІІ) – Bombus pomorum Pz.

Джміль лезус (ІІ) – Bombus laesus F.Mor.

Джміль червонуватий (ІІ) –) Bombus ruderatus F.

Джміль мінливий (ІІ) – Bombus proteus Gerst.

Джміль незвичайний (ІІ) – Bombus paradoxus Dalla Torre.

Сколія-гігант (ІІ) – Scolia maculata Drury.

Сколія степова (ІІ) – Scolia hirta Schanck.

Сфекс рудуватий (ІІ) – Sphex rufocinctus Brulle.

Ксилокопа фіолетова (ІІ) – Xylocopa violaceae L.

Ксилокопа звичайна (ІІ) – Xylocopa valga Gerst.

Лaра анафемська (ІІІ) – Larra anachema Rossi.

Ліометопум звичайний (ІІІ) – Liometopum microcephalum Pz.

Мегахіла округла (ІІ) – Megachile rotundata F

Мелітурга булавоуса (ІІ) – Melitturga clavicornis Latr.

Рофітоїдес сірий (ІІ) – Rhophitoides canus Ev.

Ряд Двокрилі – Dіptera

Ктир гігантський (ІІ) – Satanas gigas Ev.

Ктир шершнеподібний (ІІІ) – Asilius crabriformis L.

СПИСОК ВИДІВ КОМАХ ХАРКІВЩИНИ, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЧЕРВОНОГО СПИСКУ

Європейський Червоний список виходить з 1991 р. До нього занесені види тварин, які знаходяться під загрозою зникнення в масштабах Європи. Нижче наведені види комахи Харківщини, які занесені до цього списку (за Клімовим, 1996):

Ряд Бабки – Odonata

Дідок жовтоносий – Gomphus flavipes Charp.

Коромисло лучне - Brachytron pratense Mull.

Ряд Прямокрилі – Orthoptera

Дибка степова - Saga pedo Pall.

Коник-товстун степовий – Bradyporus multituberculatus F.-W.

Ряд Твердокрилі, або Coleoptera

Вусач великий дубовий – Cerambys cerdo L.

Жук-самітник (ІІ) – Osmoderma eremita Scop.

Красотіл пахучий (ІІ) – Calosoma sycophanta L.

Онтофаг рогатий – Onthophagus furcatus F.

Плавунець широкий – Dytiscus latissimus L.

Плоскотілка червона – Cucujus cinnabarinus Scop.

Розалія альпійська (ІІІ) –Rosalia alpina L.

Ряд Сітчастокрилі - Neuroptera

Мурашиний лев звичайний – Myrmeleon formicaries

Мурашиний лев окцітанік – Acanthaclisis occitanica

Ряд Лускокрилі , або метелики -Lepidoptera

Алькон – Lycaena alkon Den et Schiff.

Аріон- Lycaena arion Pall.

Білозір – Paragre achine Scop.

Бражник прозерпіна - Proserpinus proserpina Pall.

Коконопряд золотавий – Eriogaster catax L.

Коконопряд сірий виїмчастий – Phyllodesma ilicifolia L.

Матурна (рябець великий) – Melitaea maturna L.

Мнемозина - Parnassius mnemosyne L.

Непарний червінець – Lycaena dispar rutilus Wern.

Палемон - Pamphila palaemon Pall.

Павичеочка грушева – Saturnia pyri Den et Schiff.

Поліксена - Zerynthia polyxena L.

Синявець аргірогномон – Lycaena argyrognomon Bergstr.

Сінниця борова – Coenonympfa hero F.

Ряд Перетинчастокрилі – Hymenoptera

Джміль незвичайний – Bombus paradoxus Dalla Torre.

Ліометопум звичайний – Liometopum microcephalum Pz.

Мурашка руда лісова – Fornica rufa L.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Аверкиев И.С. Атлас вреднейших насекомых леса. М.: Лесн. пром-сть, 1973.

Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. М.: Высшая школа, 1980.

Борхсениус Н.С. Практический определитель кокцид культурных растений и лесных пород СССР. Л.: Наука, 1973.

Бродский А.К. и др. Краткий определитель отрядов и семейств наземных членистоногих европейской части СССР. Л.: Наука, 1974.

Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. М.: Колос, 1984.

Горностаев Г.Н.,Левушкин С.И. Определитель пресноводных насекомых европейской части СССР. М.: АНСССР, 1973.

Гроностаев Г.Н. Определитель отрядов насекомых средней полосы европейской части СССР. М.: Наука, 1986.

Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. М.: Лесная пром-сть, 1984.

Гусєв В.І., Єрмоленко В.М. та ін. Атлас комах України. К.: Радянська школа, 1962.

Дорохова Г.И. и др. Полезная фауна плодового сада: Справочник. М.: Агропромиздат, 1989.

Єрмоленко В.М., Ключко З.Ф. Визначник комах. К.: Радянська школа, 1962.

Захаренко В.Б., Максимова Ю.П. Методические указания по проведению полевой практики. Харьков: ХГПИ, 1989.

Захваткин Ю.А. Курс общей энтомологии. М.: Агропромиздат, 1986.

Ильинский А.И. Определитель вредителей леса. М.: Сельхозиздат, 1962.

Кириченко А.Н. Настоящие полужесткокрылые европейской части СССР. М.: АНСССР, 1951.

Клімов О.І. (ред.) Природно-заповідний фонд Харківської області: Довідник. Харків: УкрНДІЕП, 1996.

Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный аталс-определитель беспозвоночных. М.: Просвещение, 1991.

Копанева Л.П. (сост.). Определитель вредных и полезных насекомых и клещей однолетних и многолетних трав и зернобобовых культур в СССР. Л.: Колос, 1983.

Копанева Л.П. (сост.). Определитель вредных и полезных насекомых и клещей плодовых и ягодных культур в СССР. Л.: Колос, 1984.

Корнелио М.П. Школьный атлас – определитель бабочек. М.: Просвещение, 1986.

Корчагин В.Н. Вредители и болезни плодовых и ягодных культур. М.: Колос, 1971.

Литвинов Б.М. (ред.). Сельскохозяйственная энтомология. Харьков: ХГАУ им. В.В.Докучаева, 1997.

Мазохин-Поршняков Г.А. (ред.). Руководство к большому практикуму по энтомологии: Систематика насекомых. М.: изд-во МГУ, 1978.

Мамаев Б.М. Определитель насекомых по личинкам. М.: Просвещение, 1972.

Мамаев Б.М., Медведев Л.М., Правдин Ф.Н. Определитель насекомых европейской части СССР. М.: Просвещение, 1976.

Мирзоян С.А. (ред.). Редкие насекомые. М.: Лесн. пром-сть, 1982.

Мовчан О.М. та ін. Карантинні шкідливі організми. К.: Світ, 2000.

Негробов О.П. Краткий справочник по зоологической систематике. Воронеж: изд-во ВГУ, 1988.

Негробов О.П., Черненко Ю.И. Определитель семейств насекомых. Воронеж: изд-во ВГУ, 1990.

Нидон К. и др. Растения и животные: Руководство для натуралиста. М.: Мир, 1991.

Плавильщиков Н.Н. Определитель насекомых. М.: Топикал, 1994.

Положенцев П.А., Козлов Н.Ф. Малый атлас энтомофагов. М.: Лесн. пром-сть, 1971.

Радченко О.Г. Визначення комах: Мурашки. Херсон: ХДПУ, 2001.

Росс Г., Росс Ч., Росс Д. Энтомология. М.: Мир, 1985.

Савковский П.П. Атлас вредителей плодовых и ягодных культур. К.: Урожай, 1983.

Синадский Ю.В. (ред.). Вредители и болезни цветочно-декоративных растений. М.: Наука, 1982.

Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. Прага: Артия, 1977.

Тыщенко В.П. (ред.). Руководство по энтомологической практике. Л.: изд-во ЛГУ, 1983.

Хейсин Е.М. Краткий определитель пресноводной фауны. М.: Учпедгиз, 1962.

Холодковский Н.А. Курс теоретической и прикладной энтомологии. С.-Пб.: изд-во А.Ф.Девриена, 1912.

Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных. М.: Владос, 1999.

Навчальне видання

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ

Методичні рекомендації до навчально-польової практики з курсу ентомології

БОЙЧУК Юрій Дмитрович

Підписчано до друку Тираж 100 прим.

Формат 60х84 1/16. Папір друк. Замовл. № 2

Умовн.друк. арк.

Біологія та Екологія

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ

Методичні рекомендації до навчально-польової практики з ентомології

Харків-2009

“10(9). Тіло не трав’яно-зелене”.

“11(12). Тіло темно-синє, з металічним блиском, з червоним або оранжевим малюнком... Клоп капустяний (Eurydema ventralis).

Дозорець-імператор (ІІІ) – Anax imperator Leach.

Подалірій (ІІ) – Iphiclides podalirius L.

Мегахіла округла (ІІ) – Megachile rotundata F

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ

Методичні рекомендації до навчально-польової практики з курсу ентомології

vernadskiy2225@gmail.com