Всі дороги Херсонщини ведуть до Асканії. "Асканія-Нова" - острівець серед бурхливого сьогодення, що доносить сучасникам велич і спокій колись безмежного Степу. "Асканія-Нова" - притулок для диких тварин, яких людство у своєму неприборканому бажанні споживати поставило на грань зникнення."Асканія-Нова" - сучасне і далеке минуле, що існують поряд, нагадуючи нам про нестримний плин часу. Що приваблює сюди людей?
Фото: www.galleryua.com
БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК “АСКАНІЯ-НОВА”
ім. Ф.Е.ФАЛЬЦ-ФЕЙНА
(площа 33307,6 га)
Всі дороги Херсонщини ведуть до Асканії. "Асканія-Нова" - острівець серед бурхливого сьогодення, що доносить сучасникам велич і спокій колись безмежного Степу. "Асканія-Нова" - притулок для диких тварин, яких людство у своєму неприборканому бажанні споживати поставило на грань зникнення."Асканія-Нова" - сучасне і далеке минуле, що існують поряд, нагадуючи нам про нестримний плин часу. Що приваблює сюди людей?
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" - найстаріший заповідний комплекс України. Тільки тут ви побачите первозданний степ, стада диких тварин, незлічимі зграї птахів; вдихнете повітря, напоєне неповторним ароматом степових трав, пройдетесь тінистими алеями дендропарку; доторкнетесь до давньої історії Таврії, про яку нагадують пам'ятки половецької цивілізації - кам'яні ідоли.
А ще, мабуть, кличе бажання доторкнутися до незвичного. Віч-на-віч зустрітися з казковістю та романтичністю, що присутні у звичайному українському селищі завдяки добрим справам людини з всесвітньовідомим ім'ям - Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.
Бо при загальній платонічній любові до природи збереження найцінніших природних територій було і залишається турботою учених, громадських діячів, окремих ентузіастів. Історія заповідника "Асканія-Нова" - тому приклад. Ф.Фальц-Фейн 103 роки тому вивів з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.
Статус біосферного заповідника
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна є провідною природоохоронною науково-дослідною установою загальнодержавного і міжнародного значення в Північному Причорномор'ї з фундаментальних та прикладних проблем збереження природи типчаково-ковилових степових екосистем, збереження і збагачення паркових культурфітоценозів в умовах зрошення на півдні України, збереження і збагачення різноманіття диких тварин степової зони України, інших природних зон Землі в вільних, напіввільних і вольєрних умовах утримання, забезпечення довгострокового моніторингу геосистемного, регіонального і біоценотичного рівнів, проведення періодичних інвентаризацій природних ресурсів, вивчення соціально-економічних аспектів проживання людей на території заповідника, формування їх екологічної свідомості. Він діє як методологічний і науково-організаційний центр з питань природоохоронної та туристично-екскурсійної діяльності.
Історія сучасності біосферного заповідника
Біосферний заповідник створено відповідно з Указом Президента України N 563/93 від 26 листопада 1993 року "Про біосферні заповідники в Україні" і наказу УААН №70/95 від 24 травня 1995 року "Про приведення статусу Біосферного заповідника "Асканія-Нова" у відповідність з чинним законодавством України" на базі існуючого з 1898 року приватного заповідника Фрідріха Фальц-Фейна та заснованого Декретами Ради
Народних Комісарів УСРР від 1 квітня 1919 року і 8 лютого 1921 року Державного степового заповідника "Чаплі" і реорганізованого Постановою Президії Південного відділення ВАСГНІЛ від 13 квітня 1983 року в біосферний заповідник. В грудні 1984 року VIII сесією координаційної ради за програмою "Людина і біосфера" ухвалено його включення до міжнародної мережі біосферних резерватів (Сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року).
Діюче найменування - Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е.Фальц-Фейна Української академії аграрних наук визначене Постановою Кабінету Міністрів України №213 від 2 квітня 1994 року "Про присвоєння імені Ф.Е.Фальц-Фейна Біосферному заповіднику ""Асканія-Нова"".
Тваринний рай на Землі
Зоологічний парк заповіднику існує понад 100 років. Від інших зоологічних парків він відрізняється утриманням тварин, переважна більшість яких цілорічне перебуває у напіввільних умовах, на значних за площею штучно створених ставках та в загонах Великого Чапельського
поду. На експозиційному маршруті розмістилися красуні лами, ошатні аксиси, добродушні поні та віслючки, довгорогі ватусі, найбільші нелітаючі птахи -африканські страуси, австралійські ему, американські нанду. На ставках - пташиний парад: чорні та білі лебеді, гуси, качки, казарки. У вольєрах для хижих птахів - чорний гриф, степовий орел, луговий лунь, коршун. Демонструють своє вбрання фламінго, журавлі, павичі, фазани, папуги. Тварин тут значно більше, ніж у зоопарку. У густому травостої мешкають не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів. Життєвий простір переважного їх числа обмежується товстим шаром степового войлоку та верхнім горизонтом грунту - такі умови виживання "у відкритому просторі".Сучасна колекція зоопарку налічує майже 5000 ссавців та птахів.
Міжнародне визнання
Асканійський степ, а також знамениті дендрологічний та зоологічний парки зараз є складовими частинами Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - природоохоронної науково-дослідної установи загальнодержавного і міжнародного значення, яка входить до всесвітньої мережі біосферних резерватів під егідою ЮНЕСКО.
ПРИРОДА
На бескрайніх степах
Територія
Загальна площа Біосферного заповідника "Асканія-Нова" становить 33307,6 га, з них 11054 га - заповідна зона, 6909 га - буферна, 196,6 га -насадження дендрологічного парку, 61,1 га - зоопарк, 15344,6 га - зона антропогенних ландшафтів. Заповідний степ складається з трьох масивів, загальною площею 9898 га: Північний, Південний, Великий Чапельський під, а також 1156 га перелогів, де з 1966 року вивчаються процеси відновлення природної рослинності.
Клімат
Помірно континентальний з жарким сухим літом та м'якою нестійкою зимою. Середньорічна температура повітря дорівнює 9,8 С. Середньомісячна температура найтеплішого місяця (липня) 22,4 С, а найхолоднішого (січня) -3,1 С. Амплітуда річних температур повітря перевищує 70 С. Зима найчастіше безсніжна, або з малопотужним сніговим покривом - 4 см. Грунт промерзає до 30-40 см, в окремі суворі зими - до 120 см. Весна наступає швидко. Супроводжується посухою або тривалим застоєм холодів. Літо довге, жарке, сухе. У другій його половині спостерігається затяжна повітряно-грунтова посуха, яка переходить в осінню. Восени сонячно, сухо й тепло.
Норма опадів 400 мм з коливаннями від 180 до 690 мм. В літні місяці випаровування у 5-6 разів перевищує кількість опадів. Нестача вологи та висока інсоляція зумовлюють дуже високу сухість повітря, яка опівдні падає до 10 %.Переважають східні повітряні течії. Весною та літом вони приносять суховії. Наприкінці зими та ранньою весною бувають пилові бурі.
Рельєф
Заповідник розташований в межах Причорноморської низовини в центрі межиріччя Дніпро-Молочна на верхньопліоценовій морській терасі. Розчленування рельєфу досить незначне: висота над рівнем моря становить всього 20-32,6 м. Для території характерний слабкий загальний нахил в південному та південно-західному напрямах. Рівнинність порушують чисельні безстічні замкнуті впадини різної величини, глибини та форми, які називають подами. Найбільший на території заповідника називається Великий Чапельський під. Крім цих, порівняно великих форм рельєфу, є дрібніші западини - степові блюдця. Схили великих долин пронизують пологі балки. Водорозділи займають зональні грунти та рослинність.
Грунтоутворюючі породи та грунти
В геологічній будові представлені породи від докембрійського до четвертинного віку. Зона активного водообміну має потужність 140-150 м. Першим регіональним водоупором є темно-сірі нижньосарматські глини, над ним залягає товща вапняків середньо- і верхньосарматського, меотичного та понтійського віку потужністю 40-50 м. Неогенові відкладення перекриваються зеленкувато-сірими пліоцен-четвертинними глинами.
Четвертинні відкладення представлені засоленими лесами потужністю 15-20 м.
Тип засолення - хлоридно-сульфатний з двома акумулятивними сольовими горизонтами. У складі солей переважають сульфати кальцію і магнію. Кристалічний гіпс відмічається на глибинах від 1,4 м до 2, 5 м. Фоновими грунтами є темно-каштанові (87,7 % території). Друге місце посідають лучно-каштанові (7,1 %), за ними йдуть глесолоді (1,4 %) та каштанові (0,5 %) грунти.
Природні багатства
Асканійський степ, а також знамениті дендрологічний та зоологічний парки зараз є складовими частинами Біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - природоохоронної науково-дослідницької установи загальнодержавного і міжнародного значення, яка гньої мережі біосферних резерватів під егідою ЮНЕСКО. Слово "Асканія-Нова" асоціюється, головним чином, з дендропарком та зоопарком. Це і не дивно, адже виділити якусь частинку степу для сприйняття його в цілому дуже важко. Суха мова статистики, яка відмічає зростання тут 478 видів вищих рослин, неспроможна передати різноманіття всіх проявів, букету запахів, притаманних лише дикому степу. Наукове означення його досить просте і коротке: посушливий, кострицево- його досить просте і коротке: посушливий, кострицево-ковиловий. З вченими не варто сперечатися, але загляньте сюди наприкінці квітня і побачите, як на сірому фоні минулорічної трави яскравими різнобарвними вогниками горять квіти тюльпанів, ніжною блакиттю манять півники. Розстелить ковила українська свої перисті остюки - і степ вже хвилюється наче море. Зацвіте льон австрійський - і земля ніби вкриється легким серпанком. Пройде ще трохи часу - і степ вже нагадує килим.
Тварин тут значно більше, ніж у зоопарку. У густому травостої мешкають не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів. Життєвий простір переважного їх числа обмежується товстим шаром степового войлоку та верхнім горизонтом грунту - такі умови виживання "у відкритому просторі".
Рослинність наповнена життям
Особливий інтерес представляють ділянка "Стара", яка заповідана ще у 1898 році, та Великий Чапельський під, де утримуються дикі тварини зоопарку.
Ділянка "Стара" (площа 520 га) найстаріша у світі за часом заповідання степова територія. На ній представлені майже всі характерні типи рослинності та грунтів, чітко простежується екологічний ряд, хоча перепад відносних висот знаходиться у межах 2 метрів. Її флору, фауну та грунти вивчають з 1902 року. Завдяки геоботанічному картографічному моніторингу, який здійснюється з 1927 р., вдалося виявити особливості ходу резерватогенної сукцесії. Після 100 років перебування в заповідному режимі "Стара" все ще не вийшла за межі відновлювальних стадій. Сьогодні лише ЗО % її площі вкриті кореневищними злаками та осоками, так що заростання кущами або лісом їй ще довго не загрожуватиме. Регулятивне втручання для збереження заповідного ландшафту в типовому стані більш потрібне в північніших широтах, а посушливий клімат півдня України сильно загальмовує незворотні зміни природних компонентів. Резерватогенна сукцесія в деякі особливості: уповільнений темп автогенезу, (еність стадій демутації автогенезу та наявність двох - ксеромезофітної осоки і ксерофітного злаку стоколосу
Великий Чапельський під (4x6 км) - унікальна депресія, для якої характерно періодичне заповнення талою водою. В найглибшій частині зростають гідрофіти, у тому числі найрідкісніший вид в Україні -зіркоплідник частуховидний. Тут збереглися такі надзвичайно рідкісні формації як східноферулова, надзвичайно рідкісні формації як східноферулова, лікарськоавранова, мінливоконюшинова та інші. На цій ділянці найвищий показник видової насиченості квіткових - 368 видів. Флора поду налічує також значну кількість ендеміків - 53 види, з них 7 зустрічаються лише тут, а 8 видів занесені до "Червоної книги України".
Видове різноманіття природних екосистем
Флора та рослинність
Флора вищих автохтонних рослин налічує 478 видів. Переважають багаторічні трави (51 %). 62,4 % видів належать до весняно-літнього та літнього феноритмотипів. Серед ендеміків (85 видів) переважають східнопричорноморська, причорноморська та причорноморсько-каспійська групи. До "Червоної книги України" занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська, зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста, тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник крейдяний; З види грибів, 4 - лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.
Державний дендрологічний парк "Асканія-Нова"
Унікальна пам'ятка садово-паркового мистецтва кінця XIX століття. Це найбільший за площею (196,6 га) ландшафтний зрошуваний парк на півдні України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів регіону посідає особливе місце, бо створений він у посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин.
В його складі виділяються старий (28 га, закладений У 1887-1895 рр.) та новий (100 га, створений у 1966-1972 рр.) парки. Старий парк з насадженнями 115-літнього віку відрізняється різноманітністю видового складу, природністю і завершеністю композицій, вражає чистотою та досконалістю свого художнього образу. Неповторності йому додають мальовничий ставочок з невеличким острівцем і білими квітками латаття на водній поверхні, грот, архітектурний ансамбль старої водонапірної вежі та розгалужена мережа ариків, які, як сотні гомінливих ручаїв, розносять по паркові потоки прохолодної вологи.
В новій частині парку створено каскад ставків, величезні галявини, рукотоворні пагорби, з вершин яких його можна охопити одним поглядом. Тут очі розбігаються від різноманіття дерев і кущів.
Дендропарк є своєрідним живим музеєм, генофонд якого нараховує 748 видів та 190 садових форм і сортів деревних, 1500 видів та сортів трав'янистих квітково-декоративних рослин. 95 видів - реліктові, рідкісні та зникаючі деревні і трав'янисті рослини, з них три занесені до "Червоної книги МСОП", 29 - до "Червоної книги України". У деревній флорі дендропарку переважають євросибірські, північноамериканські (в основному приатлантичні), східноазіатські, ірано туранські, середземноморські види.
Створений для захисту, краси та розуміння
Тваринний світ
Зообіота налічує 1530 видів (переважають членистоногі - 1155 видів). Мешкають 4 види амфібій, 5 - рептилій, 28 - ссавців, гніздиться 107 видів птахів. Червонокнижна аборигенна фауна представлена 19 видами, з яких 6 - комахи, 3 - плазуни, 6 - птахи, 4 -ссавці.
Зоологічний парк "Асканія-Нова"
Займає площу 61,1 га. Тут розташовані зелені насадження, водойми, зимові приміщення для тварин та невеликі вольєри, де експонуються копитні і птахи зоопарку.
На території Великого Чапельського поду (площа 2300 га) у загонах різної величини утримується колекція диких копитних тварин зоопарку, у тому числі такий надрідкісний вид, як кінь Пржевальського, який успішно
розводиться тут понад 100 років.
Колекція тварин зоопарку налічує 112 видів, підвидів, рас та порід ссавців та птахів чисельністю понад п'ять тисяч особин. З них 27 рідкісних видів тварин, які занесені до "Червоної книги МСОП" та 7 видів - до "Червоної книги України" (кінь Пржевальського, кулан туркменський, зебра Греві, гвинторогий козел, гривастий баран, огар, степовий орел, сірий журавель, степовий журавель та інші).
Зоопарк є базою для збагачення фауни України,
видового різноманіття зоопарків, заповідників, мисливських господарств. Щорічно тут отримують понад 1000 особин приплоду тварин 62 видів.
Адреса заповідника: 75230, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Фрунзе, 13.
Bình luận