top of page
Фото автораАлекс Чагин

ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

Оновлено: 28 січ. 2023 р.

1. Особливості та значення діагностики

2. Аналіз видів діагностики

3. Клінічне обстеження

4. Симптоми та симптомокомплекс

5. Лабораторні та інструментальні методи


Інфекційні хвороби

1. Особливості :

-збільшення питомої ваги стертих ( атипічних) затяжних форм інфекційних хвороб

-збільшення частоти змішаних інфекцій бактеріальної та бактеріально-вірусної.

Це пов’язано із змінами усіх 3-х факторів, що приймають участь у патогенетичному процесі: збудник, макроорганізм, навколишнє середовище.

Причинами цих трансформацій є:

1. підвищення загальної і спеціфічної реактивності організму

2. масова вакцинація та ревакцинація населення

3. профілактика і лікування з застосуванням g-глобулінів

4. широке впровадження у практику антибіотиків та інших хіміопрепаратів, що підвищують неспецифічну алергізацію організму.

Значення діагностики ІХ :

-ранній і точний діагноз дає можливість провести раціональну ефективну терапію

-дозволяє запобігти ускладнень

-є вихідним моментом для проведення своєчасних і направлених протиепідеміологічних профілактичних заходів.

Дігноз базується на:

-зборі анамнезу ( у тому числі – і епідеміологічного)

-об’єктивному динамічному обстеженню органів і систем

-аналізі результатів лабораторних і інструментальних обстежень хворого.


2. Анамнез хвороби ( anamnesis morbi).

- треба встановити особливості початку хвороби ( гостра, хронічна форма)

- присутність лихоманки

- ступінь підвищення температури, її коливання

- характер диспептичних явищ

- локалізацію болю ( головний, суглоби….)

- порушення сну……

Епідеміологічний анамнез

-місце

-обставини і умови зараження

- можливі шляхи і способи передачі інфекції іншим людям

- відомості про можливий контакт із хворими ( люди, тварини)

- перебування в епідеміологічній або епізоотичній місцевості

- питання побуту, відпочинку, харчування

- укуси комах, поранення, травми, операції, гемо- та серотрансфузії, що супроводжувались порушення шкіри

- інформація про перенесені інфекції, профілактичні щеплення ( ускладнення)

- застосування сировоток або Ig, глюкокортикоїдів, актибактеріальних засобів.


3. Клінічне обстеження.

- оцінка стану хворого ( свідомість, психічний стан, ейфорія, неадекватність поведінки…)

- оцінка шкіряних покровів ( забарвлення шкіри: жовтяниця, блідість, гіперемія), висипи

- якщо є висипи: локалізація, характер, розповсюдження

- огляд слизових оболонок і ступінь гіперемії, зів, мигдалики.

- огляд лімфатичних вузлів ( окремі збільшені, чи їх багато, біль, консистентність, рухомість).

Вивчення стану внутрішніх органів.

-серцево-судинна система.

-дихальна

-травна

-система крові

-сечо-видільна

-нервова система.

Велике значення має оцінка стану крові- гемограма ( інфекційний мононуклеоз, черевний тиф, гепатит…)- та сечі – урограма ( лептоспіроз, геморагічна лихоманка).


5. Симптоми - будь-яка ознака хвороби, яку можна визначити будь-яким методом. Визначають при обстеженні хворого або лабораторно-інструментальними методами.

Симптоми бувають специфічні та неспецифічні (загальні).

Неспецифічні ( загальні ) симптоми:

-підвищення температури

-тахікардія

-головний біль

-втрата апетиту

-слабкість….

Вони присутні майже при всіх інфекційних хворобах і не мають вирішального значення для встановлення діагнозу.

Специфічні ( патогномонічні) симптоми, характерні тільки для цієї нозологічної форми ( судомний кашель при коклюші, опістотонус при стовбняку, водобоязнь при сказі…).

Для встановлення діагнозу у цьому випадку треба:

-вилучити збудника із крові або ексудатів (екскрементів)

-виявлення діагностичного титру антитіл (нарощеня титру антитіл!!!).

Між специфічними і неспецифічними симптомами є середні :

-збільшення розмірів печінки ( може бути при цілому ряді хвороб: цироз, гепатит, отруєння..), збільшення селезінки ( черевний тиф, малярія, сепсіс…), такими є також судоми ( стовбняк і висока температура загальна), болі у животі, зміни у крові.

Синдром - поєднання ознак, обумовлених єдиним патогенезом ( інтоксикаційний синдром, ентеральний синдром, жовтяниці…)

Іноді синдром є об’єднанням не тільки клінічних симптомів, а й клінічних і лабораторних показників. Наприклад, жовтяниця – поєднання гіпербілірубінемії і пов’язаного з цим забарвлення шкіри і слизових оболонок, ексудатів і транссудатів). Разом з тим, іктеричність шкіри ( без гіпербілірубінемії) лише симптом при застосуванні ріванола, пікрінової кислоти.

Сучасній медицині відомо біля 1500 синдромів і 5 000 хвороб, тобто, одні і тіж синдроми можуть бути при багатьох хворобах. Наприклад, клінічна картина дизентерії характеризується комплексом симптомів, що складається із проявів колітичного синдрому на фоні синдрому інтоксикації. У данному випадку говорять про симптомокомплекс- поєднання потогенетично пов’язаних синдромів і симптомів, які зустрічаються при даній нозологічній формі у більшості випадків.

На різних стадіях хвороб свій симптомокомплекс. Наприклад, при вірусному гепатиті у продрамальний період -інтоксикація, диспепсія, а у період жовтяниці – жовтяниця, холестаз.


6. Лабораторно-інструментальні методи.

Мета: встановлення етіологічного ( нозологічного ) діагнозу.

Матеріалом при цьому є:

-кров

-спиномозкова рідина

-мокрота

-фекалії

-сеча

-дуоденальний вміст

-біоптати органів

-рвотні маси

-змиви слизових оболонок

-виділення виразок.


Найбільш важливі специфічні методи:

бактеріологічні, вірусологічні, паразитологічні, серологічні.


Бактеріологічне обстеження .

Включає посів матеріалу на поживні середовища, виділення чистої культури збудника і його ідентифікацію.

- При бактеріальних інфекціях найбільшого розповсюдження отримали реакції аглютинації, пасивної ( непрямої) гемаглютинацуії, преципітації, зв’язування комплементу.


Вірусологічна діагностика .

Більш складна, бо пов’язана із біологією вірусів. Серед них найбільш важлива облігатний внутрішньоклітинний паразтитизм вірусів

( використовують при їх виділенні тканьові культури або куриних ембріонів).

Для діагностики вірусних інфекцій у якості антигену використовують амніотичну рідину, суспензію оболонок хоріону, рідку фракцію і клітини тканинних культур, суспензії із органів тварин, заражених відповідними вірусами.

Вірогідні результати серологічної діагностики отримують при вивченні “парних” сировоток крові хворих, взятої у перші дні хвороби і через різні терміни від початку хвороби. У цьому випадку отримують динаміку наростання титру антитіл.

- При вірусних інфекціях діагностичне значення має тільки підвищення титру антитіл у 2-й сироватці у 4 і більше разів.

- При вірусних інфекціях – найбільш розповсюджені реакції пригнічення гемаглютинації, , зв’язування комплементу, гемабсорбції, нейтроалізації.


І бактеріологічні і вірусологічні обстеження можуть бути : повні, прискорені, експресні.


Паразитологічне обстеження.

Базується на мікроскопії товстої краплі мазків крові ( малярія) і кісткового мозку ( лейшманіоз), пунктатів лімфатичних вузлів ( токсоплазмоз).



Серологічні дослідження .

В основі – взаємодія антиген/антитіло. Принцип: у сироватці крові інфікованого хворого антитіла знаходяться у глобуліновій фракції і відносяться до різних класів імуноглобулінів. Дослідження проводять із завідомо відомими антигенами.

При серологічній діагностиці бактеріальних та протозойних інфекцій у якості антигенів застосовують живі і вбиті мікроби і простіші, екстракти або ізольовані із нього фракції.


Зараз широкого поширення набули нові методи – реакція ензимомічених антитіл, що застосовується головним чином для діагностики паразитарних та вірусних хвороб. Це високочутлива, проста і доступна реакція.


Експресний метод (швидка діагностика). Використовують імунофлуоресценцію ( метод Кунса). Метод базується на спеціфічному свічінні комплексу “аентиген/антитіло”. Результат – через декілька хвилин.

У серологічній діагностиці застосовується , наприклад, метод визначення належності антитіл до певних класів Ig.


У діагностиці також допомагають:

-проби з алергенами (внутрішньошкіряні)

-клітинні тести алергічної діагностики in vitro.


Лабораторно-інструментальні методи:

- біохімічні

- -ендоскопічні

- -гістологічні

- -радіоізотопні

- -ультазвукові

- ЯМР

- рентгенологічні.
















24 перегляди0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments

Rated 0 out of 5 stars.
No ratings yet

Add a rating
bottom of page