Генетичні карти.

На основі зі зчеплення і кросинговеру були розроблені генетичні картки, тобто схеми відносного розміщення генів у хромосомах. Хромосоми галоїдного набору зображуються у них у вигляді прямих ліній різної довжини. На картах зазначаються: номер групи зчеплення, скорочені назви генів, відстань до них від одного з кінців хромосоми, прийнятого за нульову точку, та місце центромери.

На основі зі зчеплення і кросинговеру були розроблені генетичні картки, тобто схеми відносного розміщення генів у хромосомах. Хромосоми галоїдного набору зображуються у них у вигляді прямих ліній різної довжини. На картах зазначаються: номер групи зчеплення, скорочені назви генів, відстань до них від одного з кінців хромосоми, прийнятого за нульову точку, та місце центромери. Відстань між генами показують в одиницях кросинговеру( морг аніди). Найточніше відстань між генами можна визначити лише тоді, коли вона не велика.

Ідея картування генів у хромосомах на основі обліку частоти кросинговеру була вперше висунута А. Стертевантом – співробітником Т. Моргана. У 1913 він склав першу карту локалізації шести генів в Х-хромосомі дрозофіли. Користуючись генними картами, можна передбачити характер успадкування ознак, гени яких нанесені на карту, і теоретично обчислити розщеплення.

У 30-х роках Ф.Г.Добжанському (США) вдалося скласти перші цитологічні карти хромосом і зіставити їх з генетичними. Цитологічні карти становлять собою схематичне зображення хромосом з генами, локалізація яких визначена цитологічними методами. На відміну від генетичних карт, зроблених на основі обліку частоти рекомбінацій, розміщення генів на цитологічній карті визначається за допомогою транслокацій – обмінів ділянками між не гомологічними хромосомами під час їхніх розривів. Завдяки поєднанню цитологічного і генетичного методів було визначено реальне розміщення генів у хромосомах. Під час розробки цитологічних карт розміщення дисків, між дисків і хромом ер зіставлялося з локалізацією генів на генетичній карті. Цит. карти підтвердили послідовність розміщення генів, встановлену генетичним методом. Проте відстані між генами на обох типах карт не збігаються, тому що на різних ділянках хромосом частота кросинговеру різна.