top of page
Фото автораАлекс Чагин

Ксенобіотики

Оновлено: 19 січ. 2023 р.

Ксенобіотики— чужорідні для біосфери хімічні речовини, що природно не синтезуються, не можуть асимілюватись організмами внаслідок чого не приймають участі у кругообігу речовин у природі, тому накопичуються у зовнішньому середовищі (наприклад пластмаси).


Ксенобіотики— чужорідні для біосфери хімічні речовини, що природно не синтезуються, не можуть асимілюватись організмами внаслідок чого не приймають участі у кругообігу речовин у природі, тому накопичуються у зовнішньому середовищі (наприклад пластмаси). В більш вузькому значенні так називають речовини зазвичай присутні у природі у набагато менших кількостях, і, як правило, прямо або побічно породжені господарською діяльністю людини. Типовими прикладами ксенобіотиків є ліки, що приймає людина, так само як і наркотики та інші подібні речовини. Часто термін ще сильніше звужують, відносячи до ксенобіотиків різноманітні забруднювачі, зокрема пестициди, мінеральні добрива, миючі засоби, радіонукліди, синтетичні барвники та інші.   Потрапляючи в навколишнє природне середовище, вони можуть викликати алергічні реакції, загибель організмів, мутації, знижувати імунітет, порушувати обмін речовин, порушувати хід процесів в природних екосистемах до рівня біосфери в цілому. Вивчення перетворень ксенобіотиків шляхом детоксикації і деградації в живих організмах і в зовнішньому середовищі важливо для організації санітарно-гігієнічних заходів щодо охорони природи.  Тривалий вплив ксенобіотиків на організм у частини дітей призводить до формування хронічних захворювань, що найчастіше виникають на підставі спадкової схильності. При тривалому надходженні ксенобіотиків, що не піддалися метаболічним перетворенням в організмі, створюються умови для їх накопичення (у нирках, кістках, печінці), виникають хронічні синдроми та хвороби накопичення. Усі ці ураження (ЦНС, печінки, нирок, системи крові) можуть проявлятися синдромами ксеногенної інтоксикації . Хронічна патологія в таких випадках може бути безпосередньо пов’язана з нейро-, гепато- та нефротоксичною дією конкретних ксенобіотиків та індивідуальною гіперчутливістю.

Ксенобіотики— чужорідні для біосфери хімічні речовини, що природно не синтезуються, не можуть асимілюватись організмами внаслідок чого не приймають участі у кругообігу речовин у природі, тому накопичуються у зовнішньому середовищі (наприклад пластмаси). В більш вузькому значенні так називають речовини зазвичай присутні у природі у набагато менших кількостях, і, як правило, прямо або побічно породжені господарською діяльністю людини. Типовими прикладами ксенобіотиків є ліки, що приймає людина, так само як і наркотики та інші подібні речовини. Часто термін ще сильніше звужують, відносячи до ксенобіотиків різноманітні забруднювачі, зокрема пестициди, мінеральні добрива, миючі засоби, радіонукліди, синтетичні барвники та інші.

Потрапляючи в навколишнє природне середовище, вони можуть викликати алергічні реакції, загибель організмів, мутації, знижувати імунітет, порушувати обмін речовин, порушувати хід процесів в природних екосистемах до рівня біосфери в цілому. Вивчення перетворень ксенобіотиків шляхом детоксикації і деградації в живих організмах і в зовнішньому середовищі важливо для організації санітарно-гігієнічних заходів щодо охорони природи.

Тривалий вплив ксенобіотиків на організм у частини дітей призводить до формування хронічних захворювань, що найчастіше виникають на підставі спадкової схильності. При тривалому надходженні ксенобіотиків, що не піддалися метаболічним перетворенням в організмі, створюються умови для їх накопичення (у нирках, кістках, печінці), виникають хронічні синдроми та хвороби накопичення. Усі ці ураження (ЦНС, печінки, нирок, системи крові) можуть проявлятися синдромами ксеногенної інтоксикації . Хронічна патологія в таких випадках може бути безпосередньо пов’язана з нейро-, гепато- та нефротоксичною дією конкретних ксенобіотиків та індивідуальною гіперчутливістю.


Останні пости

Дивитися всі

コメント

5つ星のうち0と評価されています。
まだ評価がありません

評価を追加
bottom of page