Результати пошуку

Ecology - a science that investigates the functioning of systems and structures of the supra-organismal level (ecosystems or biogeocenoses) in their interaction with each other and a set of environmental factors. Ecology covers a wide range of theoretical and practical issues: the study of different levels of biological organization - from individual organisms through populations and groups to ecosystems, principles and regularities of their structure, functioning, development, regulatory and adaptive mechanisms; explores the essence of processes of exchange and transformation of substances and energy; conducts a search for natural laws of organization of life on our planet. The term "ecology" was proposed by E. Haeckel in 1866. The expansion of the subject of ecology led to the appearance in the literature of a number of new definitions of it, in particular, the well-known ecologist Yu. Odum gives such an interpretation as - an interdisciplinary area of knowledge about the structure and functioning of multilevel systems in nature and society in their interconnection. This is a rather broad definition, but it more than others corresponds to today's understanding of ecology. Today there are many classification schemes of ecology as a science. The most successful classification of the main directions of modern ecology, proposed in 1995 by the famous Ukrainian ecologists G. O. Bilyavskyi and V. M. Brovdiy, seems to us to be the most successful (scheme 1). It preserves the classical interpretation of this science, in the center of which are living organisms and their natural systems at all levels of organization. Based on the range of issues that ecology solves today, the authors divide it into theoretical (fundamental) and applied. The task of theoretical ecology is the improvement and further development of fundamental research at all levels of the organization of living matter. Applied ecology covers with its research all practical aspects of human activity, analyzes its results, outlines ways, directions and methods of preventing damage caused by the economic activity of man and society as a whole to the surrounding natural environment and to the person himself. The classification scheme is generalized, it covers almost all aspects of modern ecology. If necessary, it is easy to supplement it with possible new branches of theoretical and applied areas of ecological research. Modern ecology, indeed, has turned into an integrated multidisciplinary science, acquires features of an actual worldview, turns into a doctrine of a new strategy and tactics of human behavior in the biosphere. Today, the solution of environmental problems has become one of the global criteria for the humanity of society, the level of its technical and scientific developments. Modern ecology, which investigates the effect of anthropogenic factors in the biosphere, belongs to the type of sciences that arose at the junction of many scientific directions (it has a special connection with sciences that are focused on the study of crisis situations in the biosphere). It reflects both the globality of modern problems facing humanity and various forms of integration of methods, directions and scientific research. The transformation of ecology from a purely biological discipline into a field of knowledge that also included social and technical sciences, into a field of activity based on the solution of a number of extremely complex political, ideological, economic, ethical and other issues, gave it a significant place in modern life, made it a kind of node in which different directions of science and human practice are united. Ecology is increasingly becoming one of the human sciences and in a certain sense interests many scientific directions, in this science they find points of contact between fundamental and applied research, between theoretical developments and their practical application. We are forced to admit that an alarming ecological situation has developed in many regions of our country as a result of incompetent management, consumerism towards natural resources, merciless exploitation of natural resources, as well as the prevalence of technocratic thinking. The importance of protecting the natural environment as a condition for the survival of humanity and every person is now being realized by our society. But, unfortunately, it is not ready for the consistent and unconditional implementation of nature protection measures, and not only because of the lack of funds necessary for this, but also as a result of the lack of environmental literacy and ecological culture and the lack of formation of ecological thinking among the population. The role of ecology is huge in setting up environmental education and raising people of a new generation. They must have a clear idea that natural resources are limited and the production technology of any product must meet such requirements, from an ecological point of view, as minimal consumption of materials and energy. They must know the laws of nature well, understand the interrelationships of natural phenomena, be able to predict and evaluate the consequences of interfering with the natural course of many processes. They should have an  ¢¢environmental outlook¢¢, that is, an awareness of the priority of solving environmental problems when implementing any projects, developing modern technologies,  creating machines and mechanisms , with all forms of management, as well as a firm conviction that without confidence in the harmlessness of this or that activity for the environment, it should not be implemented. The production activity of people must gradually change the basis. The new economic modernization will focus on the creation of industries that do not destroy the equilibrium state of the biosphere and harmoniously fit into its biogeochemical cycles. It is impossible to overcome the ecological crisis only by technical means. Moreover, it is impossible to maintain a state of equilibrium if society does not change itself, its spirituality, but relies only on technical solutions. Humanity is waiting for a long and very difficult process of simultaneous transformation of nature and society, and the decisive importance in its duration will be the formation of a civilization that meets the new needs of man, reconciled with the new realities of the surrounding nature.

​ Перелік основних нормативно-правових актів у сфері екологічного законодавства (перелік не є вичерпним та змінюється з розвитком системи екологічного законодавства, інші нормативно-законодавчі акти див. на офіційних сайтах Верховної ради України, Міністерства екології та природних ресурсів України) Закони України •Конституція України •Про охорону навколишнього природного середовища •Про відходи •Про управління відходами •Кодекс України "Про надра" •Бюджетний кодекс України •Земельний кодекс України •Лісовий кодекс України •Водний кодекс України •Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року •Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення •Про ветеринарну медицину •Про пестициди і агрохімікати •Про поводження з радіоактивними відходами •Про охорону атмосферного повітря •Про природно-заповідний фонд України •Про мисливське господарство та полювання •Про тваринний світ •Про рослинний світ •Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності •Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) •Про оцінку впливу на довкілля •Про стратегічну екологічну оцінку •Про доступ до публічної інформації •Про звернення громадян •Про державну службу •Про очищення влади •Про запобігання корупції​ •Кримінальний кодекс України Укази Президента Указ №111/2021 Про Рішення ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року "Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації" Постанови Верховної Ради України Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки Орхуська Конвенція Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України Постанова від 10.05.2022 №575 Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд Постанова від 14.08.2019 № 827"Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря" Постанова від 14 вересня 2020 року № 824 "Про внесення змін у додатки 2 і 3 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля" Постанова від 16 грудня 2020 року №1272 "Про затвердження Порядку здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення" Постанова від 13.12.2017 № 1026"Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля" Постанова від 13.12.2017 № 1010"Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля" Постанова від 13.12.2017 № 989"Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля" Розпорядження від 03.01.2013 № 22-р "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки" Постанова від 07.11.2012 № 1030 "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) " Постанова від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" Постанова від 16.05.2007 №733 "Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок" Постанова від 13.07.2000 № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями безпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів" Постанова від 03.08.1998 № 1216 "Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів" Постанова від 31.08.1998 № 1360 "Про затвердження порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів " Постанова від 07.05.1998 № 634 "Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища" Постанова від 30.03.1998 №391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля" Постанова від 17.09.1996 № 1147 "Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" Постанова від 27.07.1995 № 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України" Постанова від 10.08.1992 №459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" Накази Міністерства екології та природних ресурсів України Наказ від 14.01.1999 № 12 "Про затвердження Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів" Наказ від 17.02.1999 № 41 "Про затвердження форми реєстрової карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання" Наказ від 26.05.99 №116 "Про затвердження Інструкції щодо застосування порядку встановлення лімітів використання диких тварин, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення" Наказ від 03.09.2020 № 117 «Про затвердження Розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля» Наказ від 30.05.2018 № 182 «Про затвердження Розміру плати за проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля» Наказ від 10.08.2018 № 296 «Про затвердження Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» Наказ від 18.07.2019 №260 «Про внесення змін до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування» Наказ від 29.12.2018 № 465 «Зміни до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування»

Biological sciences Biology is a complex science that includes many directions. The subject of studying some biological sciences must be remembered. Botany is the science of plants; Zoology is the science of animals; Bacteriology is the science of bacteria; Mycology is the science of mushrooms; Lichenology is the science of lichens; Virology is the science of viruses; Anthropology - disciplines devoted to the study of man; Morphology – studies the external structure and shape of organisms; Anatomy studies the internal structure and form of organisms; Physiology is the science of the functions of living organisms and their parts; Molecular biology, biochemistry and biophysics are disciplines that study the molecular level of life organization; Cytology is the science of cells; Histology is the science of tissues; Developmental biology is a science that studies the patterns of individual development; Genetics is the science of heredity and variability; Ecology is a science that studies the way of life of organisms and their interaction with the environment; Evolutionary theory is a section of biology dedicated to the study of the laws of the historical development of living things; Systematics is a science whose main task is the classification of living things; Paleontology is a science that studies the remains of fossil organisms. While studying biology, you will meet all the listed sciences and thus it will be easier to remember them. Science, the main task of which is the classification of living things, is: morphology, anatomy, systematics, and mycology. Morphology and anatomy study the structure of living things, and mycology studies fungi. The subject of study of lichenology is: bacteria, lichens, fungi, plants. Bacteria are the subject of study of bacteriology (department of microbiology), fungi are studied by mycology, and plants are studied by botany. Learn more: https://biology.ed-era.com/

CALENDAR INTERNATIONAL ENVIRONMENTAL ACTIONS (UNESCO APPROVED) ·     29 січня - День мобілізації проти загрози ядерної війни     _cc781905-5cde- 3194-bb3b-136bad5cf58d_               ·     February 2 – Wetlands Day ·     March 1 - Day against drug addiction ·     March 22 – Day of water and protection of water resources ·     March 23 - World Meteorological Day ·     April 1 – Bird Day ·     April 1 - World Geological Day ·     April 7 – Health Day ·     April 22 - Earth Day · cc781905-5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d ·     May 24 – European Day of Parks ·     May 31 - No Smoking Day ·     June 1 - Children's Day ·     June 5 - Environmental Protection Day ·     16 червня - День захисту від опустелювання і засухи     _cc781905-5cde- 3194-bb3b-136bad5cf58d_                     _cc781905-5cde-3194 -bb3b-136bad5cf58d_           _cc781905 -5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d_     _cc781905- 5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d_         _cc781905-5cde-3194-bb3b -136bad5cf58d_           _cc781905-5cde -3194-bb3b-136bad5cf58d_         _cc781905-5cde-3194-bb3b- 136bad5cf58d_           _cc781905-5cde- 3194-bb3b-136bad5cf58d_       8d_           _cc781905-5cde- 3194-bb3b-136bad5cf58d_                     _cc781905-5cde-3194 -bb3b-136bad5cf58d_           _cc781905 -5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d_     _cc781905-5cde-3194-b b3b-136bad5cf58d_           _cc781905- 5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d_      ·     June 26 - Day against drug addiction and drug distribution       One week in September (optional) - held under the motto "Let's clean the planet from garbage" ·     August 6 - Day of Action to Prohibit Nuclear Weapons ·     September 15 - Peace Day ·     September 16 - Earth's Ozone Layer Protection Day ·     September 20 – Forest Day ·     September 27 – Sea Day ·     September 27 - Tourism Day ·     October 4 - Animal Protection Day ·     October 14 - Natural Disaster Risk Reduction Day  ·     October 20 - No Smoking Day     December 1 - AIDS Day cc781905-5cde-3194-bb3b-136bad5cf58d

Urbanization is a characteristic process of our time, due to the rapid increase in the population and the number of cities, the sharp increase in the role of large cities, the formation of urban agglomerations and the urban way of life. Urbanization creates a specific environment for human existence, which is characterized by a qualitatively new combination of industrial, social and environmental conditions.  According to some estimates, more than a million people move to cities in the world during one week. Urbanization processes are especially intense in developing countries. By 2030, almost all of the world's population will live in urban-type settlements. The reason for urbanization is socio-economic factors. Along with the positive impact on the life of the urban population, which is determined by centralized service communications, negative phenomena are combined with it - pollution of the environment by combustion products during the operation of thermal power plants, vibration, increased noise. With the growth of cities, their industrial and economic complex becomes more complicated, which leads to pollution of the urban environment with production waste. The degree of influence of the urban environment on the health of city dwellers is directly related to the size of the city, because as it grows, urban management becomes more complicated - the number of heating and water supply nodes increases, urban transport and other areas of public service expand. One of the most important characteristics of the urban environment, which determine its specificity, is the microclimate of the city, the condition of which is determined mainly by the degree of its pollution. It affects the overall illumination, the amount of incoming solar and ultraviolet radiation, ionizing radiation, humidity and precipitation, as well as the frequency of fog formation. Some of the elements of the city's microclimate have a direct effect on human health, others have an indirect effect, contributing to the formation of qualitatively new phenomena (smog, persistent air pollution), which then begin to act as independent factors of environmental impact. One of the types of influence of the urban microclimate on the human body is the temperature regime of the air. A significant increase in average daily temperatures in the central parts of cities occurs due to the accumulation of aerosols in the air, which interfere with nighttime radiation, the active accumulation of heat by stone structures, reduced humidity in many cases, and due to heat emissions from industrial facilities and transport. In general, the thermal energy emitted by a large city is quite large and makes up 3-5% of the volume of energy received from the Sun. Real "heat islands" often form in cities in the summer. Many researchers believe that their formation may coincide with an increase in the general mortality of the population. In the atmosphere of the city, the number of condensation nuclei is approximately 10 times, and gaseous pollutants are 5-25 times more than in the countryside. In addition to the direct impact of various pollutants, including aerosols, on people's health, they significantly change the microclimate of cities due to a decrease in insolation, general illumination, and especially the intensity of ultraviolet radiation. The amount of ultraviolet radiation in cities decreases due to smog by an average of 15-20% (in winter - by 30%, in summer - by 5%), and in cities with metallurgical enterprises, its losses increase to 35%. The duration of sunlight is reduced by 5-15%. Daytime lighting changes to evening lighting for 30 minutes. earlier than in rural areas. A decrease in the amount of solar radiation has a negative effect on the physiological state of people, increasing fatigue, visual strain, and irritability. Light starvation increases D-vitaminosis and reduces resistance to colds and infectious diseases, worsens metabolism, well-being and mood, and reduces work capacity. The larger the city, the more the dispersion of ultraviolet rays increases, and a significant part of people does not receive the necessary amount of ultraviolet radiation. As the amount of ultraviolet radiation decreases, bacterial air pollution increases. The reduced inflow of sunlight slows down the process of photosynthesis by green plants and their release of oxygen. Staphylococcal and streptococcal flora are most often found in the sputum of patients with chronic pneumonia. Due to the higher temperature in cities, the relative humidity of the air decreases by 2% in winter and by 8% in summer. The presence of a large number of pollutants in the atmosphere contributes to an increase in cloud cover and precipitation by 5-10%, as well as the number of days with fog in winter by 100 and in summer by 30%. Due to higher temperatures, the atmospheric pressure in the city is lower than in the surrounding area. The wind speed in it is also reduced by 20-30% compared to rural areas. There are 5-20% more windless days in cities than outside them. Weakening of wind ventilation creates conditions for persistent urban air pollution. The aquifers under the cities are severely depleted as a result of continuous pumping by boreholes and wells and, in addition, are polluted to a considerable depth. Residents of large cities have long been drinking water of much worse quality than in villages. Recently, in the CIS, in particular in Ukraine, in most such cities, the quality of drinking water does not meet sanitary standards (there is no way to properly clean huge volumes of water due to a lack of appropriate technologies and funds). Water pollution is the cause of many diseases. The greatest danger of spreading through water is such infections as cholera, dysentery, typhoid, anthrax, hepatitis, tuberculosis. The quality of soil in cities, including the suburban green zone, is constantly deteriorating. Soils in urbanized areas are exposed to the same harmful effects as urban air and the hydrosphere, although the soil has a certain possibility of biological self-purification - it breaks down and mineralizes the waste that gets into it. The soils of large cities have high acidity, contain few nutrients, are over-compacted, trampled. Contamination with household and industrial waste, street garbage leads to the deterioration of the mechanical composition and properties of the soil. A significant impact on soil processes is caused by the pollution and dustiness of cities. Noise pollution of the urban environment is an important problem. Since the sources of noise are various industrial enterprises, transport, various institutions in the field of service and the very life of the population, its greatest intensity is characteristic of cities, and within them the degree of its detection varies depending on the geography and strength of the noise sources. The specific conditions of the environment of the modern city include the biological effect of the electromagnetic field (EMF), which is created by various radio and television transmitters, electrified transport lines and power lines. Due to the fact that EMF to one degree or another affects all functions of the human body, maximum permissible levels of electromagnetic energy for various wave ranges have been established and sanitary protection zones against the effects of EMF have been introduced in populated areas. The source of vibration in cities is motor vehicles, various working mechanisms, and the shallow subway. The actual problem of the city is the disposal of solid household waste. Accumulation of waste and filth is a source of infection and hatching of insects and rodents, carriers of infections. The amount of solid household waste depends on many characteristics of the city. It is believed that on average, 250 kg of garbage is accumulated per resident per year (USA – 715 kg, Sweden – 480 kg, Moscow – 270 kg). About 40 million cubic meters are accumulated annually in the housing stock of urban-type cities and towns of Ukraine. m of garbage, which is disposed of at 655 city landfills and 4 incinerators. Regular removal of waste and garbage is the main requirement for the hygiene of the settlement. All solid waste is transported by specialized transport to specially designated places for disinfection and disposal three times a week, and in large places - daily. In Ukraine, scheduled and regular removal of garbage is practiced, that is, it is removed at certain times, regardless of accumulation. The removal of the contents of garbage containers to special landfills (landfills) is environmentally and economically unprofitable. For example, in Moscow, the territory of such landfills occupies 108 hectares. Every year in Russia, 10,000 hectares of land suitable for agricultural needs are alienated for landfills for storage and further mineralization of garbage. The most effective method of disposal of household waste is mechanized methods of processing at special plants. For a city with a population of 300,000, a waste processing plant with a capacity of 25,000 to 30,000 tons per year is sufficient. Burning is an effective method of waste disposal. In Ukraine, only 12% of solid household waste is disposed of at incineration plants (in the cities of Kyiv, Dnipropetrovsk, Kharkiv and Sevastopol). The heavy workload of these enterprises and the lack of preliminary sorting of waste leads to significant violations of the technological regime. Combined with insufficiently efficient flue gas cleaning systems, this creates conditions for air pollution, including highly toxic and carcinogenic substances. Certain problems also exist with the disposal and burial of ash and slag from waste incineration production. The concentration of industrial enterprises in large and small cities creates another problem - the accumulation of industrial waste. In developed countries, 400-600 kg of industrial waste is generated per inhabitant, and taking into account the waste of the largest industries, this figure is 4-6 tons. Growth rates of waste volume per capita are also high. This indicator for industrial waste is 4-6% per year. As an ecologically dangerous factor, industrial waste is one of the most significant factors of environmental pollution. The disposal of industrial waste requires the removal of large areas of land, and their transportation and storage becomes a heavy burden for enterprises and the national economy. The main sources of industrial waste in Ukraine are: steel-smelting production, production of mineral fertilizers, titanium-magnesium production, energy, alumina slurries, galvanic production, coke-chemical production, and iron and manganese ore production. Long-term energy and raw material specialization and the low technological level of Ukraine's industry have put it among the countries with almost the largest absolute amount of generation and accumulation of industrial waste. Every year, more than 1.5 billion tons of solid waste are stored in surface storage facilities. The total volume of their accumulation on the territory of Ukraine, according to minimum estimates, reaches 23-25 billion tons, of which approximately 2% belong to the highly toxic category. The area of land occupied by waste is about 130,000 hectares. There are more than 41,000 tons of them per square kilometer of area, and 480 tons per inhabitant. There are 2,754 landfills on the territory of Ukraine, with a total volume of about 2,500 million cubic meters for storing industrial waste. 63% of these landfills do not meet sanitary and hygienic requirements for various reasons (unreliable waterproofing, sanitary protection zone is not observed, there are no proper access roads). Many landfills are rebuilt with deviations from the project. About 180,000 spent mercury lamps are stored in Ukraine in an undamaged manner; galvanic sludges in significant volumes fall into sewage drains; the radioactive waste storage technology that   would guarantee their complete safety has not yet been invented; there are no  specialized plants for the processing of toxic industrial waste; in general, no more than a third of the total amount of waste is disposed of, while the share of secondary raw materials in the total consumption of resources in Ukraine does not even reach 20%. The analysis of the materials of the sanitary-epidemiological service shows not only the almost complete violation of norms and sanitary rules at the warehouses of enterprises where toxic waste is stored, but also the absence of regulatory and technical documentation on the ground and, as a result, specific recommendations for handling toxic waste. There is also no data on the state of the environment and the risk to the health of the population in the storage areas, and hence there are no measures to prevent the toxic effects of waste. The high density of people in cities, causing emotional stress, causes, along with other factors, an impact on cardiovascular diseases, diseases of the nervous system and other pathological conditions. A high concentration of people in the city is a prerequisite for the occurrence of epidemics of influenza and other infectious diseases. Errors in urban planning can cause a phenomenon called "longing for new cities" - an increase in morbidity among residents of new urban areas, where the living conditions are objectively much better than those in which resettled people lived before. "Longing for new cities" is most often associated with high-rise construction, lack of former close contacts between residents, separation from the usual social and psychological environment. This phenomenon can also be called a kind of nostalgia for the usual conditions of existence. Are there ways to protect the urban environment from local pollution? Yes, there are many of them. First of all, this is the transition to waste-free and low-waste technologies. They include a set of measures to reduce losses in the production of raw materials, fuel and energy, maximum efficiency and economy of their use; reuse of waste in a given or other technical process or its safe return to the environment. The creation of such technologies is connected with the development of fundamentally new means of production, a complete reconstruction of traditional technology, etc. One of the main directions in the development of zero-waste and low-waste technologies is the utilization of emissions, the integrated use of raw materials and materials, the creation of production with a closed cycle, without emissions into the atmosphere and the discharge of wastewater of particularly harmful substances. For   emissions treatment, various treatment facilities are being built - catch filters for gaseous substances and dust. Many of the devices for cleaning emissions from toxic gases are based on the absorption or adsorption principle.   If all chemical enterprises collected production waste, they would receive many thousands of tons of such valuable substances,   such as nitric and sulfuric acids, sulfuric anhydride, fluorine and many others. Some by-products (for example, sulfur) can be collected so much that it would not be necessary to extract them in mines. In the production of non-ferrous metals, for example, an average of 1% of ore is used, the rest goes to waste. Effective measures to improve the air pool   include the removal of industries with the most harmful emissions outside the city limits, the elimination of small boiler houses and the creation of centralized boiler houses with tall pipes, the wide use of gas, low-sulfur and low-ash types of fuel. In urban planning, planning is carried out using modeling of atmospheric diffusion, air pollution and air currents in wind tunnels, which will allow to optimally place residential buildings away from sources of pollution. Many measures are taken to reduce the impact of exhaust gases from cars. In the 1960s in the USA, devices were installed on cars that reduce the emission of harmful substances. In order to filter harmful substances, gas neutralizers are widely used today, in which the engine does not have to run on leaded gasoline. But the increase in the number of cars around the world and the limited use of neutralizers in developing countries complicates the solution to this problem. The network of the state environmental service must monitor and bring the amount of emissions of harmful substances with exhaust gases into compliance with the norms. If we talk about Ukraine, then, first of all, this is often done formally, purely visually. At the request of environmentalists, all cars of foreign brands are equipped with such neutralizers. But our leaded gasoline simply disables them. And then they hang under the bottoms of foreign cars just for the human eye. Secondly, our norms are outdated. If the whole of Europe switched to emission restrictions even after the First World War, and in total - after the Second, if, say, the content of CO in Europe cannot be higher than 1.6%, and in America it is generally 1%, then according to our State Standard of 17.2.03.87 the content CO is allowed as much as 3%. By the way, we have created a domestic gasoline catalyst-converter "Titan". It reduces poison emissions by 1.5-3 times, saves from 10 to 26% of fuel, increases engine power up to 15%, that is, it performs a triple task. The opening received high praise, the decision was made in 2003 to equip all cars in Ukraine with "Titan" catalysts, three plants mastered production. But the fateful decision has been delayed until now. Driving slowly is another way to reduce emissions. In some countries, when the level of pollution becomes very high, drivers are required to reduce their speed or even not to drive at all. Many cities, including Athens and Rome, have taken measures to restrict traffic under certain conditions. In some cities, to reduce street traffic, bus fares are reduced. In others, drivers who leave their cars in the parking lot for a nominal fee are allowed to ride the bus for free. There are cities where entire road lanes are reserved exclusively for buses and taxis to give these types of transport more freedom of movement. In the Netherlands, the bicycle is actively promoted as a convenient mode of transport. In several German cities, cyclists are allowed to ride on a one-way street in the opposite direction. A promising direction is the development of environmentally friendly types of road transport. Offered electric cars, cars on solar batteries, on hydrogen fuel, etc. Most of them are still imperfect and quite expensive. Research is ongoing and further progress is expected. Green plantations are an effective measure of natural air purification in places of air pollution. A few convincing facts. One hectare of urban green spaces absorbs 8 kg of carbon dioxide per hour, i.e., as much as 200 people emit at the same time. According to estimates, 1 hectare of 20-year-old pine plantations (with an annual growth of 5 cubic meters of wood) absorbs 9.35 tons of carbon dioxide and emits 7.25 tons of oxygen per year. Oak plantations are even more effective: they absorb 18 tons of carbon dioxide and release 13.98 tons of oxygen per year per hectare (Medina, 1977). The leaves of many trees and bushes absorb some gases, 70% of dust and aerosols settle on them. When the air is polluted by gasoline vapors, kerosene, and other flammable substances, it is better to plant Karelian birch, weeping willow, sharp-leaved maple, and winter oak - they reduce air oxidation. And such plants as pyramidal poplar, decorative plum, quince, on the contrary, increase air oxidation. Quince is effective in areas with smoky air. Plantations of white acacia, Canadian poplar, white mulberry, etc. will also be useful there. To assess the state of the atmosphere, pollution control is carried out. Units of measurement are units of concentration of impurities contained in the air. Basically, the weight concentration is determined in milligrams per cubic meter. The main criterion of air quality is the maximum permissible concentration (MPC) of impurities in the atmosphere - the maximum concentration of impurities that, with periodic exposure or over a long period of time, does not cause harmful effects on humans and the environment as a whole. WHO has established four levels of air pollution: no impact; irritation; chronic diseases; acute diseases When setting MPC, the lowest level of pollution is accepted. The maximum allowable emission into the atmosphere (MPE) is a scientific and technical standard, which is established on the condition that the content of pollutants in the surface layer of the air from the source or their aggregate did not exceed the standards of air quality for the population, as well as for the flora and fauna. The forecast of atmospheric pollution is carried out in order to determine the expected level of air pollution. For this purpose, the results of theoretical and experimental studies of patterns of distribution of impurities from various sources depending on meteorological factors are used. To obtain information about the state of the air basin, a network of control points and stations has been created. An inventory of emissions is regularly conducted - accounting for the main sources of atmospheric pollution, the amount and composition of emissions. Automatic gas analyzers are used to determine and register the concentration of individual impurities contained in atmospheric air. They make it possible to obtain continuous time characteristics of air pollution and to detect maximum concentrations that are not fixed during periodic air sampling. Chlorination is a reliable method of cleaning drinking water from the pathogens of the above-listed infections. In most European cities, ozone is used to disinfect water. Both methods have their advantages and disadvantages. When organizing the water supply of cities, it is necessary to provide for the creation of reliable protection zones of water intakes and reservoirs, the reduction of their pollution by industrial emissions due to the use of filters for wastewater treatment, the use of circulating water supply. It is also possible to successfully solve environmental problems associated with the disposal of household waste. In some countries, solid household waste is considered as a complex   raw material and therefore it is not burned. It is estimated that their composition includes 20-40% waste paper, 2-3% ferrous and non-ferrous metals, 25-40% food waste, 1-5% plastics, 4-6% glass, 4-6% textiles. For example, the Italian firm "Sarain Cecchini" returns 50 tons of ferrous metals and 25 tons of paper fibers to society from 1,800 tons of garbage every day (which is equivalent to saving 400,000 trees). There, granulated organic fertilizer is made from food waste, and polymer film is made from plastics. In Japan, railway and subway tickets are recycled into toilet paper and cardboard boxes. For example, 9 thousand 130 meter rolls of toilet paper are obtained from 5 tons of tickets. Thanks to a special method of thermal dissolution of old car tires, 600 kg of oil and 300 kg of associated gas will be obtained from 1 ton of rubber. Carbon black is a filler for plastics, gas is fuel, and oil can be used to produce approximately 200 liters of gasoline, 200 liters of diesel fuel, and 200 liters of fuel oil. At the same time, the profitability is more than 50%. .     The American company "Nike" takes old, worn sneakers and makes them into rubber coverings for running tracks and tennis courts. In Japan, a method of processing plastics into gasoline, gas or diesel fuel has been developed. One of the rational methods of decontamination and disposal of household waste is its biothermal processing into compost, which is then used as biofuel in protected soil and as organic fuel in the fields. Thermally dried urban sewage sludge can also be used as a fertilizer. In some countries, municipal landfills are equipped with special installations for obtaining and using biogas, which is formed in waste as a result of microbiological processes. The problem of industrial waste should be considered as a set of environmental and resource components. The basis for making a decision should be a technical and economic analysis of the problem. The ecological direction should primarily involve detailed monitoring and classification of waste, determining the degree of their toxicity and impact on the environment. In accordance with this, develop waste storage and storage technologies, evaluate the possibilities of their disposal and neutralization. For environmental hazard analysis, it is advisable to use a generalizing indicator, for example, the environmental hazard coefficient, which   takes into account the hazard class and location conditions - the presence of specially equipped areas, storage containers, etc. The resource direction involves the evaluation of waste as a source of raw materials: that is, it is about determining the content of valuable components in specific waste, comparing possible technologies for their extraction and estimates of processing and delivery. For this, it is necessary to have systematized information about the presence and expected generation of waste and to know whether there is a demand for such raw materials and in which specific enterprises in the region. That is, it is necessary to create a qualified database of consumers of this waste. The technical direction of the analysis involves the creation of databases on effective low-waste and ecologically clean technologies by industry, waste disposal and disposal technologies, implementation of an information system for their accounting and use. Wide use of underground space for the placement of urban construction objects can contribute to the solution of many environmental problems. With the development of the underground space, the efficiency of land use increases, sanitary and hygienic conditions improve. The aggravation of the problems of rational planning of the structure of cities and the development of landscape architecture led to the emergence of a new direction in ecology - bio-urbanism or arcology. This is ecological architecture, which deals with issues of urban development with maximum consideration of ecological factors, preservation and expansion of green areas, optimization of working conditions and living conditions of the urban population. The main tasks of  arcology include: maximally taking into account the ecological and sociological-ecological needs of a specific person from birth to old age; bring people closer to nature (creation of green recreation areas near residential areas; ridding them of the monotony of urban space (construction of houses of different configurations, colors, etc.); correct distribution of the population by area (no more than 100 people per 1 ha, construction of microdistricts for 30,000 man with a ratio of low- and high-rise buildings in the ratio of 7:3); preservation of at least 50% of the inhabited city space for green spaces; isolation of the population from traffic routes; creation of conditions for communication between people, etc. Thus, the urboecosystem is a very complex system in which biological processes, industrial-technical and social conditions must develop without contradictions to each other, and in general provide optimal conditions for human life. It is clear that these conditions are not created by themselves. It takes effort, a smart and far-sighted attitude to the environmental problems of the urban environment.

Фотоальбом. Рідкісні і зникаючі види рослин України

Червона книга України Червона книга України - основний документ, в якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що знаходяться під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їх охорону, відтворення і раціональне використання. До Червоної книги України заносяться види тварин і рослин, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення. Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України. Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування чи зростання, створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення покладається в межах їх компетенції на Кабінет Міністрів України, Ради народних депутатів, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та інші державні органи, на які законодавством України та Республіки Крим покладено здійснення функцій у цій сфері. Історія. Перша Червона книга, присвячена українській флорі та фауні, була видана в 1980 році під назвою "Червона Книга Української РСР". Перше видання Червоної книги України (1980 р.) містило опис 85 видів (підвидів) тварин: 29 — ссавців, 28 — птахів, 6 — плазунів, 4 — земноводних, 18 — комах і 151 вид вищих рослин. Після набуття Україною незалежності у видавництві "Українська енциклопедія" було випущене друге видання Червоної книги України: в 1994 році - том "Тваринний світ" (наклад - 2400 примірників), в 1996 році - том "Рослинний світ" (наклад - 5000 примірників). З огляду на малий наклад ці два видання відразу стали раритетами. Структура. Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI). Підтримайте сайт - http://redbook-ua.org Скачати червону книгу України - тваринний світ в ПДФ-форматі Скачати червону книгу України - рослинний світ в ПДФ-форматі Червона книга для Android Червона книга України на Вікіпедії

МІЖНАРОДНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАНЬ ГЛОБАЛЬНИХ ЗМІН КЛІМАТУ ЗЕМЛІ Pамкова Конвенція ООН з питань зміни клімату. 1990-ті були часом міжнародних досліджень та пошуків з питань довкілля. Що ми робимо з нашою планетою? Все більше і більше, ми усвідомлюємо, що Промисловий Переворот змінив назавжди відносини між людством і природою. Дійсну тривогу викликає ймовірність, що до середини або кінця наступного століття людські види діяльності змінять основні умови, які забезпечували процвітання житя на землі. Рамкова Конвенція Організації Об'єднаних Націй із Зміни Клімату є однією з серій недавніх угод, за допомогою яких країни світу об'єднуються разом, аби зустріти цей виклик. Інші договори регулюють забруднення океанів, поширення пустель, пошкодження озонового шару і стрімке зникнення рослинних і тваринних видів. Конвенція із Зміни Клімату фокусується на тому, що особливо турбує: ми змінюємо спосіб, яким сонячна енергія взаємодіє з та вертається від атмосфери нашої планети.Діючи таким чином, ми створюємо ризик зміни всесвітнього клімату. Між очікуваними наслідками є зростання середньої температури поверхні землі і зміни всесвітніх погодних стандартів, що є несумісним з існуванням життя а тому суперечить законодавству. Інший -- непередбачений – наслідки не підлягають управлінню.[4, c.1; 5, c.7] Вчені вбачають дійсну загрозу того, що клімат зміниться стрімко і суттєво протягом майбутніх десятиріччь і столітть. Коли ми спалюємо вугілля, нафту, природний газ, виділяються величезні об’єми вуглекислого газу в повітря. Коли ми знищуємо ліси, вуглець, який зберігається у деревах виділяється в атмосферу. Інші види діяльності, як наприклад, розведення великої рогатої худоби і вирощування рису виробляють метан, закис азоту та інші парникові гази. Якщо емісії продовжуватимуть збільшуватись, в порівнянні з поточними рівнями, то це вже напевне, що атмосферні рівні вуглекислого газу подвоються, щодо пре-індустріальних рівнів, протягом 21-го століття.І якщо жодних кроків не здійснять для сповільнення емісії парникових газів, то є доволі можливою перспектива потроєння даного рівня в термін до 2100 року. [19, c.52-60] У той час, як вчені сперечаються, аби зрозуміти більш чітко наслідки наших емісій парникових газів, країни по всьому світу об'єднуються, щоб конфронтувати проблему, а саме шляхом правового регулювання даних питань, як першочертових заходів. Конвенція визнає таку проблема, що вже є значним кроком. Не легким є для націй світу погодження спільного курсу дій, особливо тих, що зачіпають проблему, наслідки якої сумнівні і які будуть більш важливими для наших внуків, ніж для теперішньої генерації. Конвенція обговорювалася та підписувалася 165 країнами трохи більше ніж два роки, і більше 100 вже її ратифікували, а тому керуються нею як законом. Конвенція почала діяти 21 березня 1994. Дана Конвенція встановлює "необхідну мету" стабілізації " концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який повинний запобігти небезпечному антропогенному ( який спонукається людьми) втручанню в систему клімату. " Мета не конкретизує, якою ця концентрація повинна бути тільки, що вона має бути на рівні, який не є небезпечним. Це підтверджує, що на даний момент немає впевненості науковців про те, який рівень є небезпечним. Вчені вважають, що це займе наступне десятиріччя (і наступну генерацію суперкомп’ютерів) перед тим, як сьогоднішні невпевненості (або багато з них) суттєво зменшуться. Ось чому мета даної Конвенції в основному не має жодного відношення до того як розвивається наука. Хоча, в той же час залишається гнучкою до змін у світлі наукових досягнень, які світова спільнота бажає прийняти. Незважаючи на невизначеність, дані проблеми просто волають про необхідність врегулювання: -Регіональні опади дощу можуть змінитися. -Клімат і сільськогосподарські зони може переміститися в напрямку до полюсів. - Розтоплення глетчерів і поширення морської води внаслідок потепління може підняти рівень моря, загрожуючи областям з низьким побережжям, а також малим островам. Конвенція встановлює рамки і процес для погодження специфічних дій -- пізніше. Дипломати, які складали Рамкову Конвенцію із зміни клімату вбачали в ній пускову подушку для потенційних подальших дій в майбутньому. Вони усвідомлювали, що це не було можливим в 1992 році для урядів світу домовитися про детальний план щодо стримання зміни клімату. Але шляхом створення загальних принципів та установ, та шляхом заснування процедури, за допомогою якої уряди могли регулярно зустрічатися, розпочався сам процес. Ключова вигода цього підходу полягає в тому, що дозволяє країнам почати обговорення питання ще перед тим як його буде фактично визнано проблемою. Навіть скептично настроєні країни визнають доцільність участі.(Чи, якщо розглядати з іншого боку, їм було б скрутно бути поза цим.) Це забезпечує законність питання, і щось на зразок міжнародного тиску пера для забезпечення серйозного сприйняття мети. [25, c.34-50] Конвенція є розроблена таким чином, щоб дозволити країнам ослабити або підсилити договір відповідно до нових наукових досягнень. Наприклад, вони можуть погодити здійснення більш специфічних дій (як, наприклад, зменшення емісії парникових газів до певної величини) за допомогою прийняття "поправок" або "протоколів" до Конвенції. Конвенція забезпечує дії, незважаючи на невпевненість внаслідок недавнього розвитку в міжнародному праві та дипломатії, яку називають "застережним принципом." Згідно традиційного міжнародного права, взагалі діяльність не може бути обмежена або заборонена, поки прямий причинний зв'язок між діяльністю і особливою шкодою не буде доведений. Але багато екологічних проблем, таких як пошкодження озонового шару і забруднення океанів, не можуть бути конфронтовані, якщо вимагається кінцевий доказ причини та наслідку. У відповідь, міжнародне суспільство поступово усвідомило прийняття застережного принципу, згідно якого ті види діяльності, які загрожують серйозним або неповоротним пошкодженням, можуть бути обмежені або навіть заборонені поки не встановиться абсолютна наукова впевненість про їхні наслідки. [3, c.4-10] -Конвенція вживає попередніх заходів, які ясно створюють відчуття часу. Країни, які ратифікували Крнвенцію -- називаються "Сторонами Конвенції" в дипломатичному жаргоні -- погодилися враховувати зміну клімату в таких сферах, як сільське господарство, енергетика, природні ресурси і діяльності, пов’язані з морським побережжям. Вони погоджуються розвивати національні програми для сповільнення зміни клімату. Конвенція заохочує їх співпрацювати різими способами, щоб зменшити емісії парникових газів, особливо внаслідок таких видів діяльності як енергетика, транспорт, індустрія, сільське господарство, лісове господарство та управління відходами, які разом виробляють приблизно всі емісії парникових газів. -Конвенція заохочує наукові дослідження щодо зміни клімату. Вона вимагає збирання даних, дослідження, і спостереження за кліматом, а також створила "допоміжний орган" з "наукових та технологічних порад", щоб допомогти урядам вирішити те, що має виконуватися наступним. Кожна країна, яка є стороноюКонвенції, повинна також вести список" винахідників" парникових газів, національні джерела (як наприклад, фабрики і транспорт) і "поглиначів" (ліси і інші природні екосистеми, що абсорбують парникові гази з атмосфери). Ці списки необхідно буде поновлювати регулярно і оприлюднювати. Інформація, яку вони надаватимуть, торкатиметься таких питань як - якими видами діяльності випускаються, скільки кожного газу буде достатньо у викидах для зміни контролю і визначення наслідків заходів, здійснених, щоб контролювати емісії. Існує фундаментальна несправедливість щодо проблеми зміни клімату, яка накаляється у вже неспокійних відносинах між багатими і бідними народами світу. Країни з високими життєвими рівнями здебільшого відповідальні за підвищення парникових газів. Ці ранні індустрії -- Європа, Північна Америка, Японія і декілька інших – створили своє багатство частково шляхом викидів в атмосферу величезних кількостей парникових газів ще за довго до того як ймовірні наслідки були зрозумілі. Тепер країни, що розвиваються, побоюються повідомлення, що вони повинні скоротити свої власні індустріальні види діяльності -- що межа безпечності атмосфери є цілком витраченою. Згідно Конвенції - це покладає левову частку відповідальності за зміну клімату, з якою треба боротися, -- і левову частку чеку -- на багаті країни. Конвенція звертає увагу на те, що найбільша частина історичних і поточних емісій походить з розвинених країн. ЇЇ першим основним принципом є те, що ці країни повинні виступити ініціатором боротьби із зміною клімату та зворотнім впливом цієї зміни. Специфічні зобов'язання в Конвенціїі, які стосуються фінансових і технологічних питань, торкаються тільки 24 розвинених країн, які входять до Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (OECD – за вийнятком Мексіки, яка приєдналася до OECD в 1994). Вони погоджуються підтримати ті види діяльності, які пов’язані із зміною клімату в країнах, що розвиваються шляхом надання фінансової підтримки до і помимо фінансової допомоги, яку вони вже надавали цим країнам. Специфічні зобов'язання, які стосуються зусиль по обмеженню емісії парникових газів і збільшення застосування природних поглиначів, покладаються на країни OECD також як і на 12 "з перехідною економікою" (Центральна і Східна Європа і колишній Радянський Союз). Хоч переговори залишили мову переговорів менш ніж зрозумілою, та загально прийнятим є те, що OECD і країни з перехідною економікою повинні принаймні намагатися повернути той рівень емісії парникових газів до 2000 року, який вони мали в 1990. -Конвенція визнає, що бідніші народи мають право економічного розвитку. В ній зазначається, що частка всесвітніх емісій парникових газів в країнах, що розвиваються ростиме по мірі розширення своїх індустрій для вдосконалення соціальних та економічних умов для своїх громадян. Це підтверджує вразливість бідніших країн до наслідків зміни клімату. Один з основних принципів Конвенції полягає в тому, що специфічні потреби і обставини країн,що розвиваються, повинні розглядатися щодо будь-яких дій, які здійснюються. Це застосовується зокрема до тих, чиї крихкі еко-системи надзвичайно вразливі до впливів зміни клімату. Конвенція також визнає, що країни, які залежать від прибутку від вугілля і нафти зустрінуться лицем до лиця з труднощами, якщо енергетика вимагатиме змін. Міжнародні договори, які регулюватимуть відповідальність і є тим, чи не єдиним впливом, який можуть мати бідніші країни на багатші. Наступною проблемою є надмірне споживання. Оскільки людське населення продовжує рости, вимоги, які людські істоти ставлять до довкілля, ростуть. Вимоги стають все більшими, через те, що число людей стрімко зростає і вони також хочуть жити кращим життям. Більше і краща якість провізії, більше і чистіша вода, більше електрики, холодильників, автомобілів, будинків та кімнат, земель, на яких розміщують будинки і кімнати… -Дана Конвенція підтримує концепцію "сталого розвитку." Якимось чином людство повинне навчитися як полегшити бідність для величезної і зростаючої кількості людей без знищення природного довкілля, від якого залежить все людське життя. Якимось чином необхідно знайти шлях аби розвиватися економічно у спосіб, який буде сталим протягом довгого періоду часу.Спірним (камень преткновения) для цього виклику між екологами і міжнародними бюрократами є "сталий розвиток". Хитрість полягає в тому аби знайти методи для хорошого існування в той час, коли критичні природні ресурси використовуватимуться не швидше, ніж, вони замінюватимуться. На жаль, міжнародне суспільство пішло набагато дальше у визначенні проблем, які формулюються сталим розвитком, ніж у їх вирішенні.[23, c.218-230] - Договір вимагає розвитку і розподілу екологічно здорових технологій та ноу-хау. Технологія очевидно відіграватиме головну роль щодо зміни клімату. Якщо ми зможемо знайти практичні шляхи для використання чистіших джерел енергії, як наприклад сонячна енергія, то ми зможемо зменшити споживання вугілля і нафти. Технологія може зробити індустріальні процеси більш ефективними, очищення води більш життєздатним, сільське господарство більш продуктивним за рахунок тієї ж кількості ресурсів, які інвестуються. Така технологія повинна бути широко доступною -- нею повинні ділитися багатші і більш науково передові країни з біднішими країнами, які мають велику потребу в ній. Конвенція відзначає потребу виховувати людей свідомими про зміну клімату та наслідки цього. Світ -- клімат і всі існуючі речі -- є замкненою системою; що ми робимо має наслідки, які зрештою повертаються, щоб вплинути на нас. Що веде ... В 21-му столітті і далі зміна клімату матиме тривалі наслідки. Один гігантський астероїд впав 65 мільйон років тому і то був кінець для динозаврів. При зіткненні із зумовленою людиною зміною клімату, люди мають мислити в рамках десятиліть, а то і століть. Велика кількість наслідків переміщень клімату не буде очевидною для двох або трьох генерацій. У майбутньому, кожний чутиме про – і житиме з -- цією проблемою. Рамкова Конвенція приймає це до уваги. Вона націлена на наступне століття, так само як і на це. Вона засновує установи, щоб підтримати зусилля по здійсненню довго-термінових зобов'язань і, щоб контролювати довго-термінові зусилля по мінімізації -- і пристосуванню до -- зміни клімату. Конференція Сторін, в якій представленими є всі ті країни, які ратифікували договір, є верховним органом Конвенції. Вони збиралися вперше в березні 1995 і після цього щорічно. Це підвищить і забезпечить здійснення Конвенції і, якщо доцільно, підсилить її. Конференція Сторін здійснюватиме свою діяльність разом з двома допоміжними органами, один для наукових і технологічних порад, а інший для виконання. Конференція Сторін може також здійснювати додаткові домовленості в майбутньому, щоб допомогти забезпечити потреби Конвенції. Конвенція також відображає розсудливу точку зору про те, як світ функціонуватиме, з політичної точки зору, в майбутньому, і припущення про те, як проблеми можуть найкраще бути вирішеним протягом наступного століття. Це базується скоріше на кооперативному, ніж конфронтаційному підході – вона підсумовує, що країни можуть успішно пробувати вирішувати проблеми, як наприклад, зміна клімату, тільки якщо вони працюватимуть разом, як команда. І це є розробленим так, щоб добре працювати в багато-полярному світі, в якому багато країн мають вплив та владу, щоб застосувати тиск для переконання інших підтримувати їхні обов'язки. Як можемо ми вибороти перше місце для балансу з природними умовами, який дозволяє нам існувати? Це і є те питання, яке людство значною мірою ігнорувало до данного моменту, поки не опинилося в небезпеці. Відтепер це буде викликом, з яким нам можливо необхідно буде стикатися поки існуватиме людський рід. ​ Кіотський протокол. Група Берлінського мандату, утворена КС1 проводила свої засідання 1995-1997 роках з метою досягнення прогресу з питань спрямованих на уникнення зміни клімату. Після інтенсивних переговорів, делегати КСЗ, що відбулася в Кіото, Японія в грудні 1997, погодилися прийняти Протокол до Рамкової Конвенції з питань зміни клімату, який встановлює зобов'язання кількісних обмежень або зменшення викидів з боку розвинутих країн, перелік яких міститься у Додатку В до Протоколу (Сторони Додатку В). Протокол стосується шести парникових газів(ПГ), найважливішими з яких є двоокис вуглецю та метан. В доповнення до зобов'язання кількісних обмежень або зменшення викидів. Кіотський Протокол містить положення, що дозволять набуття та передачу кількості викидів ПГ у вигляді кредитів здобутих в рамках спеціальних проектів захисту клімату або шляхом списання викидів (так звані Кіотські механізми). За цим Протоколом розвинені країни та країни з перехідною економікою беруть на себе зобов'язання по зменшенню викидів парникових газів. Ці країни, визначені в РКЗК як країни Додатку І, беруть на себе зобов'язання зменшити викиди шести парникових газів на 5% в порівнянні з базовим 1990 роком на період з 2008 по 2012, з окремими зобов'язаннями для кожної з цих країн. Протоколом також передбачено запровадження трьох механізмів, щоб допомогти країнам Додатку І виконувати їхні зобов'язання - торгівля викидами, проекти спільного впровадження між країнами Додатку І та механізми чистого розвитку (CDM) - спільні проекти країн Додатку І та країн, що не входять до нього. У відповідності зі Статтею 6 Протоколу, Сторони, перелічені у Додатку 1 до UNFCCC (Сторони Додатку І), можуть передавати до. або набувати віл. будь-якої іншої Сторони Додатку І одиниці зменшення викидів, що утворюються в результаті проектів, спрямованих на зменшення джерел викидів або збільшення ліквідації поглиначів ПГ у будь-якому секторі економіки. Цей механізм часто називають механізмом спільного впровадження (СВ) зобов'язань Сторін UNFCCC. За допомогою механізму чистого розвитку (МЧР), що впроваджується Статтею 12 КП, Сторони Додатку І можуть набувати гарантовані зменшення викидів, що накопичуються в результаті запровадження проектів, що допомагають Сторонам, що не містяться у Додатку І (іншими словами країни, що розвиваються та нові промислово-розвинуті країни) досягнути стійкого розвитку. Сторони Додатку І можуть застосовувати одиниці зменшення викидів набутих у результаті СВ та гарантовані зменшення викидів набуті в результаті МЧР з метою досягнення відповідності зі взятими на себе згідно КП обмеженнями викидів та/або зменшеннями викидів. Ці два механізми (МЧР та СВ) відрізняються від торгівлі викидами, передбаченими Статтею 17, що закликає Конференцію Сторін UNFCCC визначити основи, моделі, правила та керівні принципи торгівлі викидами між Сторонами Додатку В (іншими словами передача та набуття обсягів призначених Сторонам переліченим у Додатку В до протоколу, за звичай так званий "допустимий продаж"). У додаток до цих Кіотських механізмів. Стаття 4 передбачає додаткові гнучкі механізми для Сторін Додатку 1, що домовились виконувати свої зобов'язання кількісних обмежень або зменшення викидів спільно (інакше вони ще називаються "bubble", очікується, що ці механізми застосовуватимуться Європейським Союзом).[7, c.8-12] Вважається, що Кіотські механізми можуть стати цікавим інструментом для країн. що розвиваються і нових промислово-розвинутих країн, так само як і для країн Додатку І в центральній та східній Європі і країн колишнього Радянського Союзу. які можуть володіти великим потенціалом для впровадження зменшення викидів ПГ. Інструменти, в особливості ті, що створюють зменшення викидів за допомогою інвестиційних проектів, можуть не тільки призвести до модернізації існуючих основних фондів для виробництва і споживання енергії, але також можуть створити фінансовий прибуток для приймаючої держави у вигляді додаткових фінансових потоків. В рамках сприяння ринкових інструментів для зменшення викидів ПГ. Світовий Банк допомагає своїм країнам-клієнтам усвідомити можливості та переваги, що можуть бути отримані ними в разі участі у ринку зменшення викидів ПГ. Національні Стратегічні Дослідження шляхом ЗВС (заходи, що впроваджуються спільно)/СВ/МЧР сприяють вивченню країнами можливих національних стратегійскорочення ПГ, таким чином зосереджуючись на спеціальному середовищі та інтересах країн партнерів. Дослідження розміщені в рамках програми Світового Банку, з посиланням на програму Національних Стратегічних Досліджень (НСД) зі Зміни Клімату, що була розпочата у вигляді спільної ініціативи з Швейцарією, Фінляндією, Німеччиною, Австралією та іншими країнами-донорами одночасно з залученням коштів Світового Банку. Більш ніж 15 країн вже беруть участь у програмі НСД. Загалом, передбачається, що буде охоплено близько 20-25 країн, з яких у 10-15 країнах, що розвиваються, планується застосування МЧР. НСД в Україні вважається одним з найважливіших серед загальної програми НСД. Кожне дослідження головним чином проводиться національними експертами з відповідної держави-партнера під загальним керівництвом керуючої комісії (Міжвідомчої комісії) в якій беруть участь головні зацікавлені державні установи, а також представники Світового Банку і уряду(ів) - донору цього дослідження. Світовий Банк у цих дослідженнях виконує дорадчу та сприяючу роль. Банк надає допомогу у складанні проекту Умов проведення (TOR) запропонованого дослідження; надає часткову міжнародну експертизу як внесок в дослідження; а також Банк організовує двостороннє фінансування кожного дослідження з боку донорів. ​ Структура органів ООН з питань зміни клімату Конференція сторін, допоміжні органи і Бюро обслуговуються секретаріатом, чий мандат в загальному викладений в статті 8 Конвенції. Головні функції секретаріату – здійснювати організацію засідань органів Конвенції, допомогати Сторонам в здійсненні їхніх зобов'язань, забезпечити підтримку триваючих переговорів і їх координацію з секретаріатами інших відповідних міжнародних органів, таких як Глобальна Екологічна Допомога (GEF) і Міжурядова Панель по Зміні Клімату (IPCC). Специфічні завдання секретаріату включають підготовку службових документів для Конференції Сторін і допоміжних органів, координації в-глиб оглядів національних зв’язків сторін Додатку Iі компіляція даних інвентаря парникових газів. З часу прийняття Кіотського Протоколу необхідною стала технічна робота (наприклад по механізмах, методологіях і зміні використання землі та лісового господарства), яка веде до збільшення необхідності технічної експертизи всередині секретаріату. Секретаріат Конвенції також обслуговуватиме Протокол.[12] Секретаріат інституційно є з'єднаним з Організацією Об'єднаних Націй і управляється згідно Правил і Регулювань Організації Об'єднаних Націй. Він, на даний момент, наймає приблизно 100 чоловік штату з усього світу. Голова секретаріату - Виконавчий Секретар призначається Генералальним Секретарем Організації Об'єднаних Націй шляхом консультування з Конференцією Сторін через їхнє Бюро і на даний момент утримує ранг Асистента Генерального Секретаря. Виконавчий Секретар доповідає Генеральному Секретарю через Під- Генерального Секретаря, який очолює Відділ Управління адміністративним і фінансовими справами, і через Під-Генерального Секретаря, який очолює Відділ Економічних і Соціальних Справ по іншим справам. Теперішній Виконавчий Секретар, Майкл Замміт Кутаджар (Мальта), очолював секретаріат відколи його було засновано в 1991. З серпня 1996, секретаріат розміщується в Бонні, Німеччина. Він перемістився з попереднього місцезнаходження - Женеви, Швейцарія, за пропозицією Німечини, яка була затверджена КонференцієюСторін 1. Кожні два роки, Виконавчий Секретар пропонує Бюджет Програми, який розглядається Допоміжним органом по імплементації (SBI), який потім, в свою чергу рекомендує Бюджет Програми для схвалення Конференцією Сторін. Для поточного періоду 2000-2001, Бюджет Програми для секретаріату складає приблизно US$12 мільйонів за рік і фінансується за рахунок внесків Сторін, їхні частки формуються відповідно до оціночної шкали ООН. Уряд Германії (приймаюча країна секретаріату) забезпечує подальший щорічний вклад до запланованих інших видатків, в даний момент, який дорівнює DM 1.5 мільйону, а також щорічний вклад DM 3.5 мільйона, щоб підтримати витрати конференції, зустрічних допомог і відповідних вимог для подій в Бонні (Фонд "Бонна "). Також є додаткові добровільні вклади, що також фінансують участь країн, що розвиваються (приблизно US$1.8 мільйона на рік) і додаткові види діяльності (приблизне середнє число US$3 мільйона на рік). Структура секретаріату відповідно підтримується таким чином, щоб гарантувати, що вона реагує на змінювані потреби процесу зміни клімату. Секретаріат на даний момент поділяється на шість програм, кожна очолюється "Координатором", головними сферами відповідальності яких є: Напрям Виконання і Управління (EDM): EDM, офіс Виконавчого Секретаря, підтримує Виконавчого Секретаря в повному управлінні секретаріатом, в розвитку політики і в гарантії відповідності роботи секретаріата. Виконавчий Секретар дає поради органам Конвенції і їхньому Бюро, посилює партнерство з іншими організаціями. Виконавчому Секретарю допомагає Замісник, визначений з поміж Координаторів інших програм. Наука і Технологія (S&T): S&T має справу з методологічними, науковими і технологічними аспектами процесу Конвенції, здійснюючи таким чином підтримку допоміжному органу з наукових та технологічних питань. Здійснення (IMP): IMP є основною програмою асистування країн щодо здійсненні їхніх зобов'язань і є відповідальною за підтримку допоміжного органу з виконання. IMP компілює та синтезує Національні Зв'язки і дані інвентаря, координує В-Глиб Огляди Національних Зв'язків країн Додатку I, допомогає країнам, що розвиваються у їх діяльностях щодо побудови потенціалу і гарантує зв'язок з фінансовим механізмом Конвенції (керований Глобальною Екологічною Допомогою). IMP також відповідальна за підтримку переговорів за системою надання відповіді згідно Протоколу та уразливість країн, що розвиваються, до зміни клімату. Планування, Координація і Невідкладні Питання (PCEI): Ця програма забезпечує підтримку переговорів щодо розробки механізмів Кіотського Протоколу і є відповідальною за аналіз нових і перехресних питань. Вона також підтримує Виконавчого Секретаря в стратегічному плануванні, і в контролі відповідності самостійної підготовчої роботи секретаріату Конференції Сторін. Інше ключове завдання полягає у підтримці здійснення Спільноздійснюваних видів діяльності (AIJ). Міжурядові та Конференційні Справи (ICA): Основною діяльністю секретаріату є організація засідань Конференції Сторін,допоміжних органів неформальних зборів, як наприклад, воркшопи. ICA організовує самостійний регламент засідань Конференції Сторін, забезпечує збори Бюро Конференції Сторін і підтримує Президента Конференції Сторін. Крім того, забезпечує підхожі місця зустрічі для засідань Конференції Сторін і допоміжних органів, координує виробництво і розповсюдження офіційних документів,а також здійснює всі логічні заходи щодо забезпечення перекладу на шість мов ООН, акредитування делегатів та відповідних служб. До того ж, має відповідальність за відносини зі Сторонами. Інформація і Адміністративні Послуги (IOAS): Розповсюджує інформацію про зміну клімату і процес Конвенції, включаючи службові документи, дані і засоби громадської інформації. Ключова мета роботи - підняти громадську правосвідомість щодо зміни клімату і створити можливість існування мережі, обмінної інформації і технологій зв'язку. IOAS є активною в налагодженні зв'язків з іншими Об’єднаними націями та міжурядовими органами, які залучені до роботи, пов’язаній із зміною клімату (наприклад, Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP), Програма Розвитку ООН (UNDP), Конференція ООН з Торгівлі і Розвитку (UNCTAD), Організація ООН з Індустріального Розвитку(UNIDO), Конвенція по Біологічному Різноманіттю тощо). IOAS також відповідальна за адміністрацію і фінансове управління секретаріату, тобто управління фінансовими ресурсами і штатом; підтримання зв'язку з Об'єднаними Націями і Урядом приймаючої країни щодо адміністративних питань.

GLOSSARY OF SOME ENVIRONMENTAL TERMS A nuclear reactor accident is damage to a nuclear reactor, resulting in uncontrolled contamination of air, soil, and water with radioactive isotopes. Adsorption is the absorption of any substance from a gaseous medium or solution by the surface layer of a liquid or solid body, which occurs under the influence of molecular forces on the surface of substances. Allergy is a form of immunological response that manifests itself in increased sensitivity of the body to various antigens (allergens). Albedo of the Earth is the ratio of solar radiation that is reflected by the Earth (with its atmosphere) into global space, to the solar radiation that has reached the boundary of the atmosphere. Antigens are substances that the body perceives as foreign and cause a specific immune response An antioxidant is a compound that reduces the activity of oxidative processes in the cell Anthropogenic load is a measure of the direct and indirect impact of human activity on nature as a whole or on its individual components. Anthropogenic load is a measure of the direct and indirect impact of human activity on nature as a whole or on its individual components. Anthropogenic landscape - a landscape changed and transformed by human activity, with agrocenoses, residential, technical and transport facilities. Anthropogenic landscape - a landscape changed and transformed by human activity, with agrocenoses, residential, technical and transport facilities. Apobiosphere - high layers of the atmosphere (60-80 km above the Earth), where living organisms never rise, even by accident, and biogenic substances are carried only in very small quantities The artebiosphere is the space of human expansion in near-Earth space. A. incl. artificial satellites of the Earth, manned and automatic aircraft. Architectural ecology is the ecology of the internal environment of dwellings. Baubiology – the influence of the architectural environment on human health and the application of ecological knowledge in the construction of new houses and the creation of new workplaces. Baubiology is the science of the influence of the architectural environment on human health and the application of ecological knowledge in the construction of new houses and the creation of new workplaces. Bioaccumulation – accumulation of substances (man-made pollutants) in organisms of increasing trophic levels Bioaccumulation – accumulation of substances (man-made pollutants) in organisms of increasing trophic levels A biogenic substance is a substance produced by living organisms Biogenic elements are chemical elements that are necessary for the synthesis of organic compounds by autotrophic organisms. The biogeochemical cycle is the circulation of chemical elements from inorganic compounds through plant and animal organisms (organic substances) back to the initial state Bioindicators are highly sensitive living organisms that have good adaptation and a variety of physiological properties, reflect any changes in the natural background and act as an "early warning system". Biocybernetics is a branch of cybernetics that studies methods of information transfer and processing and management both in individual organisms and in large ecological systems. Biological rhythms are cyclic fluctuations of biological processes and phenomena A biome is a collection of plant and animal species that make up the living population of a certain area. The term biota (see) is close to it, which is applied to larger areas of the Earth's surface. Biomass is the totality of organisms in a population or in a biogeocenosis at the moment of observation. It is characterized by weight units. A distinction is made between phytomass and zoomass. Biodiversity - 1) variability of living organisms at all levels of organization: genetic, species and higher taxonomic, including the diversity of habitats and ecosystems (landscapes); 2) a large number of species of living organisms. Biota is a historically composed set of plants and animals united by a common area of distribution. Biotic potential is the inherent population ability to increase in number with a stable age composition and optimal environmental conditions Ecological well-being is the normal reproduction of the main links of the ecological system Ecological well-being is the normal reproduction of the main links of the ecological system Ecological education is the basis and integral part of ecological culture, a process of continuous, systematic and purposeful raising of the level of conscious and careful attitude to the environment, organized by influencing people's feelings, their consciousness, views and ideas. Hemoblastosis is the general name for malignant processes of the hematopoietic system Geoecology is a branch of ecology that studies ecosystems (geosystems) of high hierarchical levels up to and including the biosphere Global ecology is a section of ecology that studies the biosphere as a whole,  that is, the ecological system that covers the entire globe. Develops forecasts of possible changes in the biosphere under the influence of human activity under various options of economic development. Glaciology is the science of glaciers. Dumping is the burial of waste in the ocean and its seas. Degradation of the environment - deterioration or destruction of the surrounding natural or anthropogenic environment, which entails the degradation of its living (biotic) components Degradation of the environment - deterioration or destruction of the surrounding natural or anthropogenic environment, which entails the degradation of its living (biotic) components Deactivation - neutralization of radioactive or chemical contamination of the surface of the soil or objects Demographic explosion - a dynamic increase in the number of people inhabiting the territory of a given state or attributed to the entire globe Demographic explosion - a dynamic increase in the number of people inhabiting the territory of a given state or attributed to the entire globe A defoliant is a substance used to destroy plant leaves A defoliant is a substance used to destroy plant leaves Diffusion in the atmosphere is mass exchange in the atmosphere. Two. allows predicting the limits of the spread of pollutants in the atmosphere. The maximum permissible dose is the maximum amount of a harmful agent, the penetration of which does not yet cause harm to the body A toxic dose is the minimum amount of a harmful agent that causes noticeable poisoning of the body Eurybionts are organisms that can tolerate significant changes in environmental conditions. Eikumena (oikumena) is a part of the earth's surface inhabited and used by people Ecologization of educational disciplines is the introduction into the practice of teaching various disciplines of elements of an ecological approach, which focuses primarily on the research and reflection of the relationships and interaction of organisms and, in particular, man with the environment using the methods of a specific discipline. Environmental safety – the state of the natural environment, in which prevention of the deterioration of the ecological situation and the occurrence of danger to people is ensured Environmental safety – the state of the natural environment, in which prevention of the deterioration of the ecological situation and the occurrence of danger to people is ensured Environmental expertise – evaluation of the environmental efficiency of options for planning and project solutions and their compliance with existing environmental norms and rules Environmental expertise – evaluation of the environmental efficiency of options for planning and project solutions and their compliance with existing environmental norms and rules An ecological disaster is a complete disturbance of the ecological balance in natural living systems that occurs as a result of direct or indirect human activity An ecological disaster is a complete disturbance of the ecological balance in natural living systems that occurs as a result of direct or indirect human activity Ecological crisis - a situation that arises in ecological systems (biogeocenoses) as a result of a disturbance in the balance under the influence of natural phenomena or the influence of anthropogenic factors Ecological crisis - a situation that arises in ecological systems (biogeocenoses) as a result of a disturbance in the balance under the influence of natural phenomena or the influence of anthropogenic factors The ecological culture of society is an independent part of universal human culture, a system of national and universal human values, which expresses and defines the nature of the relationship between society, man and nature in the process of creating and mastering material and spiritual values, the extent and method of human involvement in activities to sustainably support the natural environment for the purpose of progressive development of society, the degree of responsibility of man to society and society to man for the state of nature and rational use of natural resources. Development of E.k.s. implemented through the system of environmental education, upbringing and information. Environmental oncology is a branch of oncology that studies the influence of environmental factors on the occurrence and development of tumors Environmental policy is a comprehensive approach that determines the way and means of society's influence on nature. Environmental cleanliness of products is the degree of compliance of consumer properties of manufactured products with environmental safety requirements Environmental cleanliness of products is the degree of compliance of consumer properties of manufactured products with environmental safety requirements Ecological movement is a public activity aimed at improving the environment. E.r. arose as a reaction to the deepening of crisis processes in the biosphere (pollution, disturbance of the ecological balance, reduction of the ability of self-recovery of natural systems, etc.) and is aimed at protecting and preserving the natural foundations of the life support of society, including increasing the effectiveness of state environmental protection agencies. Environmental restrictions are normative acts of the development and placement of production forces, within the framework of which their functioning should be carried out on the territories and ecosystems of the country. Environmental regulations are quantitative restrictions on people's activities to comply with current environmental standards. Environmental regulations are quantitative restrictions on people's activities to comply with current environmental regulations. The economics of nature use is a branch of economics that studies the issue of environmental assessment of natural resources and the same assessment of damages from environmental pollution Eco-development is ecologically oriented socio-economic development, in which the increase in the well-being   of people is not accompanied by the deterioration of the habitat and the degradation of natural systems Ecotechnics – technical measures to protect, restore and improve the quality of the environment. Embryotoxic - capable of causing damage to the embryo Environmental science is the science of general rationalization of natural resources Environmental ethics is the doctrine of what should be done in relation to man, his economic activity and nature. Based on internal self-evident moral principles. Morbidity is the prevalence of diseases among the population and its individual groups Zone of ecological disaster - the territory where   as a result of man-made or natural disaster there is a threat of ecological damage to people due to the degradation of the natural habitat Zone of ecological disaster - the territory where   as a result of man-made or natural disaster there is a threat of ecological damage to people due to the degradation of the natural habitat Immunity is the body's ability to protect its own integrity and biological individuality. One of I.'s findings is immunity to infectious diseases Immunology is a science that studies the protective properties of the body Environmental information (environmental propaganda) – dissemination of comprehensive and reliable environmental information, ideas of environmental protection and rational use of natural resources with the aim of forming environmental awareness among people (increasing the level of environmental culture). Carcinogenesis is the process of emergence and development of a malignant neoplasm Carcinogenic - capable of causing malignant tumors Carcinoma is a malignant tumor originating from epithelial tissue Constellation is the combined action of several environmental factors The maximum permissible concentration is the amount of harmful substances in the environment that practically does not affect human health and does not cause adverse consequences in its offspring Xenobiotic - any foreign  substance for a living organism that can cause disruption of biotic processes or its death Xenobiotic - any foreign  substance for a living organism that can cause disruption of biotic processes or its death Landscape ecology is a branch of ecology that studies the natural (existing or potentially possible) components of the landscape A lethal factor is a factor that causes death The lymphatic system is a collection of vessels that collect lymph from tissues and organs and drain it into the venous system Macroecology is a scientific discipline in which, on the basis of a systematic approach, the largest generalizations of "luxury ecology" are combined with human ecology, environmental science, and problems of the relationship between man and nature Metabolites are products of metabolism in a living organism Metabolites are products of metabolism in a living organism Ecological thinking is a dialectical and materialistic consideration of phenomena taking into account the forms of human influence on nature and the reverse influence of nature on people and their economy Environmental modeling – simulation of environmental phenomena using laboratory, logical and experimental models to estimate their parameters. Monitoring is a system of monitoring and controlling the state of the environment, consisting of observation, assessment of the state and forecast of possible changes. M. Monitors anthropogenic changes and little-changed nature (for comparison). Three levels are distinguished in the monitoring system: sanitary-toxic, ecological and biosphere. Monitoring is a system of monitoring and controlling the state of the environment, consisting of observation, assessment of the state and forecast of possible changes. M. Monitors anthropogenic changes and little-changed nature (for comparison). Three levels are distinguished in the monitoring system: sanitary-toxic, ecological and biosphere. Environmental monitoring - monitoring the state of the environment and warning about emerging crisis environmental situations that are harmful or dangerous for people and other living organisms Mutagenesis is the process of mutations; distinguish between induced, i.e. caused by the action of an external factor, and spontaneous (self-willed) Mutation – damage to the gene(s) transmitted to the descendants of the cells in which they originated The environment (environment) – 1) the current set of physical, chemical, biological characteristics, as well as social factors capable of causing a direct or distant impact on living beings and human activity; 2) the totality of all conditions in which living organisms exist. The environment (environment) – 1) the current set of physical, chemical, biological characteristics, as well as social factors capable of causing a direct or distant impact on living beings and human activity; 2) the totality of all conditions in which living organisms exist. Noogenics (geotechnics) is a natural and technical discipline that develops principles and methods of rational intervention in natural processes with the aim of creating optimal relationships between society and nature The noosphere is the sphere of the mind. The modern concept was introduced by V.I. Vernadskyi (1931) to indicate the state of evolution of the biosphere, which is characterized by the leading role of the intelligent consciousness of human society in its development. In the era of N., human activity does not contradict the development of nature. Environmental education - 1) a purposeful, continuous and complex process of training and education of citizens with the aim of forming an ecological culture in them, interaction in the "man-society-nature" system; the process aimed at the formation of value orientations and norms of behavior (socially valuable experience) in the field of cultural nature use and environmental protection; the process and result of assimilation of systematic knowledge, abilities and skills in the field of impact on the environment, the state of the environment and the consequences of environmental changes. The term was introduced at a conference organized by the International Union for Conservation of Nature (IUCN) in 1970; 2) spiritual and moral improvement of people through the dissemination and correct use of ecological knowledge. Environmental education is continuous - the implementation of environmental education throughout a person's life, because it is able to ensure the overcoming of the ecological crisis and ensure the co-evolution of the biosphere and humanity. Nature protection is a system of state, public, administrative-economic, technical-production, economic and legal measures aimed at maintaining favorable conditions for life, rational use, preservation and reproduction of the natural resources of the Earth and the near-Earth space in the interests of meeting the material and spiritual needs of existing and future generations of people. Panbiosphere - layers of the atmosphere, the entire hydrosphere, part of the lithosphere, where living organisms are permanently or temporarily present Pathogenicity is the ability of microorganisms to cause disease in other organisms Pathology is a branch of medicine that studies pathological formations and processes in the human body Pletobiosphere is one of the terms used to define the most active horizon of the biosphere, the "film of life" A pollutant is a substance that pollutes the environment A pollutant is a substance that pollutes the environment The principle of balanced nature use - the placement and development of material production in a certain territory should be carried out in accordance with its ecological stability in relation to man-made influences The natural environment is the entire set of elements of living (biotic factors) and non-living (abiotic factors) nature Nature utilization is a sphere of social and industrial activity directed  to meet the needs of humanity through the use of natural resources Environmental education is the spiritual and moral improvement of people through the dissemination and correct use of environmental knowledge. A tumor is a pathological overgrowth of tissues that are composed of qualitatively transformed body cells that have lost differentiation Radiobiology is a science that studies the effect of all types of ionizing radiation on living organisms, their groups, and the biosphere as a whole. Radiobiology is a science that studies the effect of all types of ionizing radiation on living organisms, their groups, and the biosphere as a whole. Radioecology is a branch of ecology that studies the relationship of living organisms and biological systems at various levels to the impact of ionizing radiation. Zoning is a process of territory differentiation and integration of the Earth's geographical envelope or its sections, as well as natural and socio-ecological processes of interaction between society and nature. Cancer is a malignant tumor that develops from epithelial tissue. The origin of the term is connected, apparently, with the fact that in this disease there is growth of the tumor into the surrounding tissues by bodies resembling cancer cells. Alveolar-cellular, granulating, glandular, and large-celled R. are distinguished. Cancer is a malignant tumor that develops from epithelial tissue. The origin of the term is connected, apparently, with the fact that in this disease there is growth of the tumor into the surrounding tissues by bodies resembling cancer cells. Alveolar-cellular, granulating, glandular, and large-celled R. are distinguished. The natural-anthropogenic mode is a combination of natural and anthropogenic factors that creates new ecological conditions for the existence of living organisms and their groups Reserve is the general name of territories of all types that are protected. Resistance is the body's resistance to the influence of various factors Recreation - restoration of health and working capacity of people due to recreation in nature Recreation - restoration of health and working capacity of people due to recreation in nature Recycling is the possible complete return of used substances and materials in cyclic production processes for reuse Recycling is the possible complete return of used substances and materials in cyclic production processes for reuse Pollution level - degree of environmental pollution Levels of biological organization are the main, interdependent types of biological systems that differ in the principles of organization (molecular, cellular, organismal, population-species, biocenotic-biosphere) Sarcoma is a malignant tumor originating from connective tissue The system of environmental education is a set of necessary and interacting organizational forms sufficient for the realization of the goals and objectives of continuous environmental education, which includes the infrastructure of environmental education, human resources, regulatory and legal regulation, scientific and methodological support, and an economic component. Screening – assessment and control of potentially harmful effects that can be caused by industrial (especially energy) waste Screening – assessment and control of potentially harmful effects that can be caused by industrial (especially energy) waste Dictionary  of some environmental terms Sozology is the science of the causes and consequences of anthropogenic changes in the biosphere Station – 1) place of existence of individuals, family or species of animals. Can coincide with the environment of biocenosis, phytocenosis; 2) place of existence of the population; 3) part of the biotope with certain narrow living conditions. For example, moist, wet, fresh or dry floodplain meadows Stenobionts are organisms that tolerate minor fluctuations in environmental conditions Sustainable development is the kind of development of society in which human living conditions are improved, and the impact on the environment remains within the economic capacity of the biosphere, so that nature, the basis of the functioning of humanity, is not destroyed. The strategy of environmental education is a system of priority goals, ideas, and principles that forms the basis of state policy in the field of environmental education and determines the main directions of its implementation, environmentalization of lifestyles, and the formation of environmental culture of society. Teratogenic - able to cause the development of distortions of organs or parts of the body in the embryo and, accordingly, in the newborn organism Technogenic ecosystem – a functional system of living organisms and the environment that arose or significantly changed under the influence of technogenic factors Technogenic changes – changes in ecosystems caused by means of industry, in one way or another connected with the development of industry: pollution of air, water and soil, production waste, formation of unusual soil surfaces, primary ecotopes (terricones, quarries, dumps of empty rocks, various embankments etc). They have the character of primary successions and depressive-demutational changes Technosphere – 1) a part of the biosphere covered by the influence of technical means and structures; 2) the modern stage of the evolution of the biosphere, in which the scientific and technological progress of mankind plays a major role in its change The technosphere is an artificially transformed space of the planet that is under the influence of the products of human activity Toxicants are poisonous substances Toxicants are poisonous substances Toxicity - poisonousness Toxicity - the degree of contamination of the water body with toxic substances Toxicity - the degree of contamination of the water body with toxic substances Tolerance is the body's ability to withstand deviations from optimal environmental factors Anthropogenic transformation – changes under the influence of anthropogenic factors Anthropogenic transformation – changes under the influence of anthropogenic factors Urboecosystem is an unstable natural and anthropogenic system that has developed in an urbanized area from architectural and construction objects and drastically changed ecosystems Phenology is the science of seasonal phenomena in nature, the timing of their occurrence and the reasons that determine these timings Phytoremediation is a new method of cleaning the environment, which is associated with the planting of plants that are hyperaccumulators of heavy metals in polluted areas Background atmospheric pollution is atmospheric pollution at a great distance from the source. Background atmospheric pollution is atmospheric pollution at a great distance from the source Cenopopulation is a collection of individuals of the same species within a group The quality of the environment is a relative concept that reflects the subjective-objective impact of the environment on a person. The criterion of quality is human health. The quality of the environment is a relative concept that reflects the subjective-objective impact of the environment on a person. The criterion of quality is human health

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ ​ Методичні рекомендації до навчально-польової практики з ентомології ​ Харків-2009 ​ П Е Р Е Д М О В А ​ Комахи - одна з найбільших груп живих організмів на Землі. Описано більше 1 млн. видів комах, які об’єднані в 27 рядів і більше 1000 родин. Щорічно вчені відкривають до 10 тисяч нових видів. Чотири п’ятих списку тварин, які існують на Землі, складають саме комахи. За оцінками деяких учених, комах у природі існує набагато більше – до 10 млн. видів. Найменша кількість комах, яка постійно існує на нашій планеті, складає одиницю з 18 нулями. На кожного жителя Землі їх припадає 260 млн. особин. Комахи виникли на Землі ще в кам’яновугільний період і через 300 млн. існування не тільки збереглися, але є проквітаючою групою живих організмів як за числом видів і особин, так і за широтою просторового розповсюдження і екологічної диференціації. Вони охоплюють різноманітні екологічні ніші на суші, а деякі види вторинно перейшли у воду і відіграють істотну роль в прісноводних біоценозах. Науковим засобом оволодіння цим величезним різноманіттям форм життя є систематика, або таксономія, - розділ біології, який розробляє теорію класифікації і розпізнавання тварин та рослинних організмів. Одне з важливих завдань систематики полягає у встановленні близькоспоріднених взаємовідношень між різними організмами і об’єднання їх за ступенем спорідненості в систематичні категорії, або таксони. На цій основі розроблюється класифікація кожної конкретної групи організмів. Без систематики і її кінцевого результату - класифікації - величезне різноманіття органічних форм сприймалося б як хаотичне накопичення фактів і було б неможливим для розуміння, вивчення і практичного використання. У систематиці значне місце займає діагностика, яка опрацьовує питання опису всіх існуючих видів на всіх стадіях їхнього розвитку, регіональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Біологічна номенклатура в систематиці розробляє кодекс міжнародних правил раціонального найменування видів та інших систематичних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоміміки і т.д. Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається в тісному зв’язку з еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи дослідження цих наук. Систематика робить значний внесок у теоретичну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища. Досвід, накопичений кафедрою зоології Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди, свідчить на користь вивчення систематики комах безпосередньо на польовій практикі з зоології безхребетних, оскільки її завдання побудовані головним чином на ентомологічному матеріалі. Збори комах та спостереження за ними в природній обстановці, систематизація матеріалу зібраного матеріалу, дозволяє впродовж часу, відведеного за навчальним планом, ознайомитися з усіма основними рядами і багатьма родинами, запам’ятати декілька десятків видів, широко розповсюджених в різних біотопах. Досвід роботи з студентами в польових умовах і лабораторії показує, що ряди і родини комах, легко запам’ятовувати за габітусом. Переважну їх більшість можна визначати за допомогою лупи чи бінокуляра, без глибокого вивчення морфології. Визначення комах проводять за різними типами визначників, атласами та шляхом порівняння з фондовими ентомологічними колекціями, де комахи визначені до виду кваліфікованими спеціалістами. В даних методичних рекомендаціях наведені правила визначення комах та характеристика найбільш розповсюджених рядів і родин комах на території України та Харківщини. ​ СИСТЕМА КЛАСУ КОМАХИ Членистоногих, тіло яких розділене на трьохчленикові груди з трьома парами ходильних ніг і черевце без розвинених кінцівок об’єднують в надклас шестиногих (Hexapoda). До недавнього часу всіх шестиногих об’єднували в один клас комахи (Insecta). Ряди Collembola, Protura i Diplura вважалися групою безкрилих комах (Apterygota). Але потім з’ясувалося, що представники цієї групи – особлива гілка трахейнодишних, яка пристосувалася до життя в грунті та подібних субстратах. На це вказує наявність у представників цих 3 рядів всередині голови спеціальної капсули, яка утворена оральними складками і в якій розташований ентогнатний ротовий апарат та розташування протоцеребруму над дейтоцеребрумом. В 1956 р. на Міжнародному ентомологічному конгресі було прийняте рішення про розділення комах на два класи: Insecta-Entognatha – Покритощелепні комахи і Insecta-Ectognatha – Відкритощелепні комахи. У покритощелепних комах грудний відділ слабко відокремлений від черевного. Ротовий апарат прихований в головній капсулі. У них бокові стінки ротової порожнини зрослися з нижньою губою, утворюючи глибоку порожнину, в якій знаходяться функціонуючі щелепи: мандибул і максилли. На голові більшості покритощелепних розташовані вусики, часто є прості очі. На черевці нерідко розвинені рухові придатки. Дихання трахейне або тільки шкірне. Постембріональний розвиток – аметаболія, або прямий розвиток (прометаболія). При аметаболії з яйця виходить личинка, яка схожа на імаго. Відмінності стосуються лише розмірів, пропорцій тіла і ступеня розвитку гонад. Линька може відбуватися і в імагінальному стані. Відкритощелепні комахи – основний клас шестиногих. Тіло підрозділяється на голову з вусиками і трьома парами ротових кінцівок, трьох сегментні груди з трьома парами ніг і черевце, яке не має розвинених кінцівок. Дихання трахейне. Ротовий апарат, на відміну від покритощелепних, відкритий. У більшості є розвинені крила на середньо- і задньогрудях та складні фасеткові очі на голові. Рудименти черевних ніжок модифіковані в придатки на задньому кінці тіла. Але у нижчих комах можуть бути присутні і грифельки – рудименти черевних ніжок. Мають високорозвинені адаптаційні здатності і тому досягли найвищого прогресу серед трахейнодишних і всіх членистоногих. Постембріональний розвиток двох типів – геміметаболія і голометаболія. Геміметаболія – неповне перетворення, або розвиток з поступовим метаморфозом (у тарганів, прямокрилих, клопів, рівнокрилих хоботних та ін.). З яйця виходить личинка (німфа), схожа на імаго, але з зачатковими крилами і недорозвиненими гонадами. Голометаболія – повне перетворення з такими фазами: яйце-личинка-лялечка-імаго (у жуків, метеликів, двокрилих, перетинчастокрилих, волохокрильців і сітчастокрилих). Може бути гіперметаморфоз з личинками кількох типів (у жуків-майок). У комах з повним перетворенням за розвитком кінцівок виділяють чотири типи личинок – протоподні – з зачатками грудних ніг (бджоли), олігоподні – розвиток трьох пар ходильних ніг (жуки, сітчастокрилі), поліподні – мають крім трьох пар грудних ніг, декілька пар несправжньоніжок на черевці (метелики і пильщики), аподні – безногі (двокрилі, личинки жуків вусачів і златок). За способом руху личинок комах з повним перетворенням розділяють на камподеоподібні з довгим, рухомим тілом і бігальними кінцівками та чутливими церками (жужелиці, стабіліни); ерукоподібні з м’ясистим, слабко зігнутим тілом з кінцівками або без них (пластинчатовусі); дротяникові – з твердим тілом, круглим в поперечному січінні і опорними церками (ковалики і чорнотілки) і червоподібні – безногі (двокрилі, деякі метелики, пильщики). Лялечки комах бувають вільними, покритими і прихованими. У вільних лялечок зачатки крил і кінцівок добре помітні і вільно відділені від тіла (у жуків). У покритих лялечок зачатки щільно приростають до тіла (у метеликів). Приховані лялечки покриті затверділою не скинутою личинковою шкіркою, яка утворює несправжній кокон – пупарій, всередині якого знаходиться лялечка (у мух). Комахи розмножуються статевим шляхом, вони роздільностатеві, часто мають виражений статевий диморфізм. Більшість відкладає яйця, але буває і живонародження (м’ясні мухи-саркофаги). У попелиць, бджіл, мурашок, деяких клопів, пильщиків і жуків спостерігається партеногенез – розвиток без запліднення. Варіантом партеногенезу є педогенез – розмноження без запліднення на личинковій фазі розвитку, коли розвиток гонад випережує розвиток інших органів (у комариків-галиць). Для їздців з ряду перетинчастокрилих притаманна поліембріонія – безстатеве розмноження зародків. Різноманітні форми поведінки комах визначаються комплексами інстинктів. Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями (терміти, деякі бджоли, оси, джмелі, мурашки). Для цих комах характерний поліморфізм, тобто диференціювання особин сім’ї на кілька форм (каст): самців, самок (матка-“цариця”) і робочих особин. Велике значення в поведінці комах відіграють біологічно активно речовини – телергони. Загальні принципи і підходи до класифікації комах базуються на ознаках метаморфоза, наявності чи відсутності крил та їх структури, ознак будови ротових апаратів. Основи сучасної класифікації комах закладені в працях А.Гандлірша, Ф.Сильвестрі, Г.Вебера, А.В.Мартинова, Н.Крістенса, В.Хенніга, К.Гамільтона, С.Туксена, К.Лаутербаха, Г.Я.Бей-Бієнко, І.Х.Шарової та інших авторів. Сучасна система класу Комахи має такий вигляд (Шарова, 1999): ​ Клас КОМАХИ ПОКРИТОЩЕЛЕПНІ – Insecta– Entognatha Ряд Безвусикові, або Протури - Protura Ряд Ногохвістки, або Коллемболи - Podura Ряд Двохвістки – Diplura Клас КОМАХИ ВІДКРИТОЩЕЛЕПНІ Insecta – Ectognatha Підклас Первиннобезкрилі комахи – Apterygota Ряд Щетинохвістки – Thysanura Підклас Крилаті комахи – Pterygota Інфраклас Древньокрилі – Palaeoptera Ряд Одноденки – Ephemeroptera Ряд Бабки – Odonata Інфраклас Новокрилі – Neoptera Відділ з неповним перетворенням - Hemimetabola Надряд Oртоптероїди – Orthopteroidea Ряд Таргани - Blattoptera Ряд Богомоли - Manteoptera Ряд Терміти – Isoptera Ряд Веснянки – Plecoptera Ряд Ембії – Embioptera Ряд Гріллоблатиди - Grilloblattida Ряд Паличники - Phasmoptera Ряд Прямокрилі – Orthoptera Ряд Гемімериди - Hemimerida Ряд Шкірястокрилі, або Вуховертки – Dermаptera Ряд Зораптери – Zoraptera Надряд Геміптероїди – Hemipteroidea Ряд Сіноїди - Psocoptera Ряд Пухоїди - Mallophaga Ряд Воші – Anoplura Ряд Рівнокрилі хоботні - Homoptera Ряд Напівтвердокрилі - Hemiptera Ряд Бахромчастокрилі, або Трипси – Thysanoptera Відділ з повним перетворенням – Holometabola Надряд Колеоптероїди – Coleopteroidea Ряд Твердокрилі, або Жуки – Coleoptera Ряд Віялокрилі – Strepsiptera Надряд Нейроптероїди – Neuropteroidea Ряд Cітчастокрилі – Neuroptera Ряд Верблюдки – Raphidioptera Ряд Вислокрилоподібні – Megaloptera Надряд Мекоптероїди – Mecopteroidea Ряд Скорпіонниці - Mecoptera Ряд Волохокрильці - Trichoptera Ряд Лускокрилі, або Mетелики - Lepidoptera Ряд Перетинчастокрилі - Hymenoptera Ряд Блохи - Aphaniptera Ряд Двокрилі - Diptera ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ КОМАХ (наведено за В.М. Єрмоленком і З.Ф.Ключко, 1971) Ознайомившись із особливостями будови тіла, можна перейти до визначення виду тієї або іншої комахи. Особливості будови великих комах можна побачити неозброєним оком. Проте багато комах порівняно невеликого розміру, тому деталі їх будови можна роздивитись лише за допомогою збільшувальної лінзи, препарувальної лупи або бінокуляра (МБС-1, МБС-2). Щоб полегшити визначення видів дрібних комах, їх наколюють на ентомологічні булавки. Метеликів спочатку розправляють і висушують на ентомологічній розправилці, що дає можливість краще роздивитись особливості жилкування і малюнок крил комахи. Дуже дрібних комах - попелиць, червеців, мурашок та інших - розглядають на предметному скельці з допомогою препарувальної лупи або бінокуляра. Незважаючи на величезну різноманітність форм комах, загальна будова тіла їх однакова. Проте комахи різних рядів мають багато відмінностей і специфічних особливостей у своїй будові. Тому спочатку треба визначити підклас і ряд, до яких належить певна комаха, а потім уже - її родину і вид. Для цього слід звернутися до таблиці для визначення підкласів і рядів комах. Усі таблиці визначника побудовані за шведською системою, яка полягає в зіставленні і порівнянні двох протилежних ознак (тези і антитези). Теза позначається цифрою перед дужками, антитеза - цифрою в дужках. Визначення в кожній таблиці починається завжди з першої тези. Коли наведена в тезі ознака відповідає певній ознаці будови тіла комахи, яку ми визначаємо, тоді цю тезу приймаємо і читаємо підряд текст наступної тези. Якщо в тексті першої тези немає ознак нашої комахи, читаємо текст антитези, позначеної цифрою, яка стоїть у дужках біля тези. Уважно читаючи текст даної таблиці, приймаємо ті тези або антитези, в яких знаходимо ознаки будови комахи, усі проміжні тези, якщо вони є, минаємо. Визначивши ряд, до якого належить комаха, звертаємось до відповідної таблиці для визначення підрядів і родин. Користуватися таблицями для визначення видової назви комахи допомагають малюнки деталей будови і загального вигляду комах. У тексті тези перед видовою назвою комахи подані основні відомості про особливості будови, умови життя і практичне значення даного виду комах. Великі ряди комах (метелики, перетинчастокрилі, жуки, двокрилі тощо) вміщують менші групи - підряди і багато різних родин. Разом з тим є й малі ряди, які в нас налічують лише кілька видів (скорпіонниці, богомоли, терміти та ін.). Складність таблиці залежить від кількості родів і видів даного ряду комах. Так, таблиця для визначення термітів дуже проста, тому що в Україні поширений лише один вид цих комах. Визначивши ряд, ми відразу визначаємо й вид. Покажемо на прикладі, як користуватися таблицями. Визначивши ряд, до якого належить комаха, наприклад, клоп, визначаємо її родину - щитники. Відкриваємо таблицю для визначення видів клопів-щитників. Читаємо першу тезу: “1(8). Щиток великий, закриває зверху все черевце...” Оскільки у визначуваного виду клопа щиток короткий і не закриває зверху всього черевця, ця теза не відповідає його ознакам. У цьому разі минаємо наступну тезу і читаємо текст антитези 8: “8(1). Щиток закриває не більш як 2/3 довжини черевця” Текст антитези відповідає ознакам нашої комахи, тому читаємо підряд наступну тезу: “9(10). Тіло трав’яно-зелене, широке...” Наша комаха не зеленого кольору, тому читаємо антитезу 10: “10(9). Тіло не трав’яно-зелене”. Цей пункт підходить - читаємо наступну тезу 11. “11(12). Тіло темно-синє, з металічним блиском, з червоним або оранжевим малюнком... Клоп капустяний (Eurydema ventralis). Ми визначили видову назву даної комахи - клоп капустяний. У дужках - його латинська назва. Таблиці визначника дають можливість визначити види комах лише за дорослою фазою. Визначення комах за личинковою фазою дещо складніше. ​ Таблиця для визначення підкласів і рядів комах (за дорослою фазою ) 1(6). Крил немає, черевце на кінці з двома - трьома хвостовими нитками або знизу сегменти з короткими парними придатками чи зі стрибальною вилкою. Дрібні і дуже дрібні комахи. І підклас. Первиннобезкрилі - Apterygota. 2(3). Черевце 4 - 6-членикове. Знизу першого сегмента черевця є невеликий трубкоподібний випин: на четвертому - п’ятому сегментах часто буває почленована стрибальна вилка. Вусики 4 - 6-членикові, але 2 останні членики можуть іноді бути кільчастими. Ряд. Ногохвістки - Podura. 3(4). Черевце 10-членикове, на верхівці з двома - трьома хвостовими нитками. Перший сегмент черевця знизу без трубкоподібного випину. Вусики багаточленикові. 4(5). Черевце на кінці з двома почленованими хвостовими нитками. Очей немає. Лапки ніг одночленикові. Тіло голе. Ряд Двохвістки - Diplura. 5(4). Черевце на кінці з трьома почленованими хвостовими нитками. Очі є або їх немає. Лапки ніг 3 - 5-членикові. Тіло вкрите лусочками. Ряд Щетинохвістки - Thysanura. 6(1). Крила є, а коли їх немає , то черевце знизу без придатків, а на кінці без церок і хвостової нитки. Розміри тіла різні. ІІ підклас. Крилаті - Pterygota. 7(10). Крила (дві, рідше одна пара) в спокійному стані не складені на черевці, а розпростерті по боках або підняті вгору над тілом, мають густу сітку жилок і численні комірки. Вусики короткі, стирчать уперед. Черевце часто буває на кінці з почленованими хвостовими нитками. Інфраклас Давньокрилі - Palaeoptera. 8(9). Задні крила майже такої самої довжини, як і передні. Ротовий апарат гризучого типу. Черевце на кінці з двома - трьома короткими одночлениковими придатками. Ряд Бабки - Odonata. 9(8). Задні крила значно коротші за передні або їх немає. Ротовий апарат недорозвинений. Черевце на кінці з двома - трьома довгими почленованими хвостовими нитками. Ряд Одноденки - Ephemeroptera. 10(7). Крил одна або дві пари (або їх немає); у спокійному стані складені на черевці плоско або дахом. Коли одна пара крил, то черевце без довгих хвостових ниток; коли є хвостові нитки, то вусики довгі, багаточленикові. Інфраклас Новокрилі - Neoptera. 11(14). Голова з почленованим хоботком, який у стані спокою підігнутий під низ тіла. Крила є або їх немає. Щелепних і губних щупиків немає. 12(13). Хоботок відходить від передньої частини голови. Крила (дві пари) складені плоско на черевці, іноді недорозвинені або їх зовсім немає. Передні крила біля основи тверді і непрозорі, у верхній частині більш або менш прозорі, ніжні, перетинчасті. Ряд Клопи - Hemiptera. 13(12). Хоботок відходить від нижньої частини голови на певній відстані від її переднього краю. Крила (дві пари) однорідні, перетинчасті, складені дашком над черевцем; часто вони недорозвинені або їх зовсім немає. Живуть поодиноко або колоніями на різних частинах рослин. Дорослі самки кокцид (червеців і щитівок) безкрилі, нерухомі, вкриті суцільними восковими щитками різної форми; сидять групами або поодинці на листках, гілках, корі та плодах рослин. Ряд Рівнокрилі хоботні - Homopterа. 14(11). Ротовий апарат гризучого або сисного типу (але не у вигляді почленованого хоботка) або недорозвинений. 15(20). Безкрилі дрібні комахи - паразити птахів і ссавців. Тіло сплюснуте зверху вниз, кігтики ніг міцні і чіпкі або тіло сплюснуте з боків, задні ноги стрибального типу. 16(19).Тіло сплюснуте зверху вниз. 17(18). Голова велика, ротовий апарат гризучого типу. Зовнішні паразити птахів і ссавців. Ряд Пухоїди - Mallophaga. 18(17). Ротовий апарат у вигляді короткого колючо-сисного хоботка, розміщеного всередині голови. Лапки ніг мають по одному великому кігтику. Зовнішні паразити ссавців. Ряд Воші - Anoplura. 19(16). Тіло дуже сплюснуте з боків, вкрите шипиками і щетинками. Задні ноги стрибальні, ротовий апарат колючо-сисного типу. Ряд Блохи - Aphaniptera. 20(15). Комахи звичайно крилаті, різного розміру. Тіло не сплюснуте (рідше трохи сплюснуте) зверху вниз і з боків. Ноги іншої будови. 21(22). Лапки ніг 1 - 2-членикові, на кінці з присисними пухирцями. Дрібні комахи (0,5 - 5 мм) з видовженим, сплюснутим зверху вниз тілом. Вузенькі, облямовані бахромою з щетинок паличкоподібні крила складені на черевці, іноді вкорочені або їх зовсім немає. Живуть на різних рослинах, часто -на квітках. Ряд Трипси - Thysanoptera. 22(23). Ноги іншої будови. Крила не паличкоподібні. 23(51). Ротовий апарат гризучого типу. 24(25). Передні ноги довші за інші, хватального типу, передньоспинка видовжена; черевце на кінці з двома короткими пальцеподібними відростками - церками. Хижі комахи. Ряд Богомоли - Mantoptera. 25(24). Передні ноги не хватального типу; якщо хватальні, то черевце без церок. 26(27). Черевце на кінці з двома зроговілими, добре розвиненими кліщоподібними церками; передні крила у вигляді вкорочених шкірястих надкрил, задні віялоподібно складені під ними. Ряд Вуховертки - Dermaptera. 27(26). Черевце на кінці без зроговілих кліщоподібних церок. 28(29). Передні крила у вигляді зроговілих, твердих, позбавлених жилок надкрил-елітр, що прикривають зверху частину черевця, задні крила (якщо є) перетинчасті, складені під надкриллям, черевце на кінці без добре виявлених церок. Ряд Жуки, або твердокрилі - Coleoptera 29(28). Передні крила не схожі на тверді, зроговілі, позбавлені жилок надкрилля. 30(33).Передні крила шкірясті, з густою сіткою жилок, задні - перетинчасті, в стані спокою звичайно складені віялоподібно під надкриллями. Звичайно є дві пари крил; іноді крила вкорочені або їх зовсім немає. 31(32). Тіло сплюснуте зверху вниз; голова позаду прикрита великою передньоспинкою; ротовий апарат гризучого типу, спрямований униз і назад; усі три пари ніг бігальні; черевце на кінці звичайно з двома почленованими церками. Ряд Таргани - Blattoptera. 32(31). Тіло видовжене, не сплюснуте, гризучий ротовий апарат спрямований униз або вперед. Третя пара ніг довга, стрибальна або одна пара ніг вкорочена і розширена - копальна. Черевце на кінці з двома церками; у самок коників і цвіркунів на кінці черевця яйцеклад. Ряд Прямокрилі - Orthoptera. 33(30). Передні і задні крила (коли є) сітчасті або перетинчасті, з більш або менш густою сіткою жилок і комірок. 34(48). Крила сітчасті, з досить густою сіткою жилок і комірок. Якщо крила недорозвинені, то черевце на кінці з двома церками або голова витягнута вниз у вигляді дзьоба. 35(37). Передні і задні крила видовжені, однакової форми. 36(35). Вусики коротші за тіло; очі не випуклі або їх зовсім немає; передні і задні крила вузькі і видовжені, часто комахи їх втрачають. Черевце з двома маленькими церками. Живуть великими сім’ями в землі або в деревині. Ряд Терміти - Isoptera. 37(35). Передні і задні крила різної форми. 38(41). Задні крила вздовж внутрішнього краю розширені, з рядом подовжніх жилок. 39(40). Ротовий апарат недорозвинений; черевце з довгими, часто почленованими церками на кінці. Ряд Веснянки - Plecoptera. 40(39). Ротовий апарат гризучого типу із слабко розвиненими верхніми щелепами і 3 - 5-члениковими щелепними щупиками. Крила і тіло вкриті волосками; личинки живуть у водоймах. Ряд Волохокрильці -Trichoptera. 41(38). Задні крила вздовж внутрішнього краю майже не розширені. Якщо крила недорозвинені, то голова видовжена вниз у вигляді дзьоба. 42(43). Голова видовжена вниз у вигляді дзьоба; гризучий ротовий апарат. Ряд Скорпіонниці - Mecoptera. 43(44). Голова не видовжена вниз дзьобоподібно. 44(47). Багаточленикові вусики розміщені спереду очей. 45(46). Передньогруди поперечні, нормально розвинені. Четвертий членик лапок розширений. Крила буруваті. Личинки живуть у воді. Ряд Вислокрилі - Megaloptera. 46(45). Передньогруди довгасті. Третій членик лапок ніг розширений. Крила прозорі. Самка з видовженим яйцекладом на кінці черевця. Ряд Верблюдки - Raphidioptera. 47(44). Багаточленикові вусики прикріплюються між очима. Членики лапок ніг не розширені. Крила з густою сіткою жилок і комірок. Ряд Сітчастокрилі - Neuroptera. 48(34). Крила перетинчасті, з небагатьма комірками і поперечними жилками. Черевце з маленькими одночлениковими церками або без них. 49(50). Передньогруди відокремлені від середньогрудей. Голова досить велика, з опуклими очима. Крила в стані спокою складені дашком, часто вкорочені або їх немає. Дрібні комахи, з м’якими покривами тіла. Ряд Сіноїди - Psocoptera. 50(49). Передньогруди злиті з середньогрудьми в одне ціле. Очі не випуклі. Покриви тіла тверді. В особин дрібних видів жилкування крил дуже спрощене, часто крила вкорочені або недорозвинуті. Ряд Перетинчастокрилі - Hymenoptera. 51(23). Ротовий апарат сисного типу (непочленований хоботок різної будови) або недорозвинений. 52(53). Ротовий апарат у вигляді спірально закрученого хоботка. Все тіло (і крила) вкрите лусочками і волосками. Вусикі довгі, багаточленикові. Крил дві пари, іноді вони вкорочені або їх зовсім немає. Ряд Метелики, або Лускокрилі - Lepidoptera. 53(52). Сисний хоботок прямий. Розвинені лише передні крила, а задні видозмінені в маленькі булавчасті придатки-дзижчальця. Тіло не вкрите лусочками, з більше або менше розвиненими щетинками. Ряд Двокрилі – Diptera. СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ВІДКРИТОЩЕЛЕПНИХ КОМАХ (INSECTA-ECTOGNATHA) Підклас Крилаті комахи – Pterygota До цього підкласу відносять більшість комах, тому з нього ми і починаємо систематичний огляд. На другому та третьому члениках грудей є крила. Відсутність їх у деяких видів - явище вторинне, пов’язане із паразитизмом чи іншими особливостями способу життя. Мандибули із двійним членуванням. Принаймні на перших семи члениках черевця рудиментів кінцівок не буває. Інфраклас Древньокрилі - Palaeoptera Ряд Одноденки – Ephemeroptera Ротовий апарат гризучий, у дорослих одноденок редукований. Дві чи одна пара сітчастих крилець. На кінці черевця у дорослих одноденок та їх личинок є три довгих придатки - церки і серединна хвостова нитка. Остання в окремих видах може бути відсутня. Наявністю вказаних придатків черевця одноденки нагадують первиннобезкрилих комах і щетинохвісток. У личинок одноденок, що живуть у воді, на члениках черевця по боках розміщені трахейні зябра різної форми, до семи пар. Дорослі одноденки нічим не харчуються, а їх кишечник заповнений повітрям і, по суті, перетворився в аеростатичний орган - повітряний міхур, який полегшує політ комахи. Дуже примітивною і давньою ознакою в одноденок є парний стан вихідних шляхів статевого апарату - у самок парний отвір, у самців - парний сукупний орган. Розвиток личинок у воді супроводжується великою кількістю линьок, від 12 до 20 - 25 і триває від декількох місяців до 2 - 3 років. Так, період розвитку видів роду Ефемера триває 2 роки, а великої одноденки роду Палингенія - 3. Личинка річного віку, що вилупилася з яйця, має лише дві хвостові нитки і не має зябр. У дворічному віці з’являються зябра, а потім поступово й інші органи, в тому числі зачатки крилець. Із личинок цього ж віку (останнього) на поверхню води виходить крилата статевонедозріла форма субімаго. Вона відрізняється від дорослої форми - імаго - не зовсім прозорими крилами і коротшими хвостовими нитками. Прилетівши на сушу та сівши на якийсь предмет, субімаго, в залежності від виду, погоди та інших факторів, іноді через добу - три, а частіше через декілька годин і навіть хвилин змінює колір (линяє) востаннє і перетворюється в імаго. Часткове збереження здатності до линяння в дорослому стані, крім одноденок, ні в кого із крилатих комах не зустрічається і є елементом такого давнього типу метаморфозу, як протометаболія, притаманна щетинохвісткам і прихованощелепним комахам. Тривалість життя імаго багатьох одноденок дуже коротка, від півтори години до декількох днів. Лише у небагатьох родів, наприклад Клеона, дорослі самки живуть до двох - трьох тижнів . У деяких одноденок перетворення личинок у крилату фазу має масовий характер і здійснюється протягом декількох днів у вечірній та нічний час. Личинки одноденок часто є важливим джерелом харчування для прісноводних риб. Відомо близько 1600 видів цих комах, у СНД - 200. Типовими представниками цього роду у нас є Клеон двокрилий, а також види родів Бетіс і Ценіс. Рідше зустрічаються Ефемера і Полімітарис. Ряд Бабки - Odonatoptera Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Передня і задня пари крилець при польоті можуть діяти незалежно одна від одної. Голова дуже рухлива і забезпечена великими фасеточними очима, кожне з яких може вміщувати до 30 тисяч окремих очок. Прекрасні літуни, особливо представники підряду різнокрилих бабок. Хижаки. Здобич ловлять, як правило, у польоті. Личинки у воді. Їх нижня губа перетворилася у своєрідний орган - маску. Розвиток із неповним перетворенням. Кількість личиночних линьок - 10 і більше. Личинки рівнокрилих бабок відрізняються тонким, струнким тілом. Їх черевце на вершині має подовжені листкоподібні трахейні зябра. Личинки різнокрилих бабок коренасті. Дихання забезпечується за рахунок маси (до декількох сотен) крихітних трахейних зябр, що вистилають внутрішню поверхню прямої кишки. Особливості будови м’язового апарату грудей, статевого апарату самців бабок і деякі інші риси їх організації досить своєрідні і не зустрічаються більше ні у кого з комах. Ряд поділяють на два підряди: рівнокрилі та різнокрилі бабки. До рівнокрилих відноситься Красуня блискуча, що скрізь зустрічається по берегах річок. У самця цього виду більша частина крил і все тіло інтенсивно синього кольору. Сюди ж відносять чисельні види дрібних бабок із тонким струнким черевцем і відносно слабким польотом, так звані лютки і стрілки. Із стрілок у нас звичайна Стрілка плосконіжка, Стрілка червоноока, Стрілка Іншура, декілька видів стрілок роду Ценагріон. На відміну від рівнокрилих, представники ряду рівнокрилих - це великі і середнього розміру бабки з сильним польотом. До них відносяться: Дозорщик, Коромисло (Ешна), Кордулія, декілька видів роду Лібеллула, Сімпетрум і т.п. Бабки у великій кількості винищують кровосисних комарів, гедзів і в цьому відношенні є корисними комахами. Відомо близько 4500 видів, у СНД – 165. Надряд Ортоптероїди – Orthopteroidea Ротовий апарат гризучий. Задні крила дуже розвинуті і відіграють основну роль у польоті. Передні, як правило, перетворені в надкрила. Розвиток з неповним перетворенням. Таргани – Blattoptera Тіло сплющене. Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені у плоскі шкіряні надкрила. Задні - ніжні, перетинчасті, допомагають при польоті. На кінці черевця церки. Яйця відкладаються в оотеки. Розвиток триває від 2 - 3 місяців до 3 - 4 років. Ведуть, як правило, нічний спосіб життя. Всеїстівні. Окремі види синантропи. Пошкоджують і забруднюють продукти. Можуть бути поширювачами хвороботворних бактерій. Найдавніші комахи відомі з кам’яновугільного періоду. 300 видів, переважно зустрічаються в тропіках, у СНД - 55. У наших лісах мешкають Тарган лісовий і Тарган лапландський. Із синантропних видів, мешканців житла людини, добре відомий Тарган-прусак (Blattela germanica). Рідше зустрічається великий Тарган чорний (Blatta orientalis). Ряд Богомоли – Manteoptera Рухлива голова з гризучим ротовим апаратом. Видовжені передньогруди. Передні ноги хватального типу. Передні крила перетворені у шкіряні надкрила. Задні - прозорі, з густим сітчастим жилкуванням, літаючі. Хижаки. 2000 видів, переважно в тропіках, у СНД - 20. У лісостеповій зоні України зустрічається Богомол звичайний (Mantis religiosa). Ряд Терміти – Isoptera Гризучий ротовий апарат. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Суспільні комахи з вираженим поліморфізмом. Ведуть підземний спосіб життя. Будують складні термітники. Рослиноїдні. Можуть харчуватись деревиною і, руйнуючи дерев’яні споруди, роблять шкоду. Мешкають переважно в тропіках. Відомо 2500 видів, у СНД - 7. Один вид відомий у південнозахідній Україні і в Молдавії, інші - на Кавказі і особливо в Середній Азії. Ряд Веснянки – Plecoptera Ротовий апарат гризучого типу, але в дорослих сильно редукований. Крила з сітчастим жилкуванням, у спокої лежать на спині плоско. Довгі ниткоподібні церки. Личинки у воді. Розвиток протікає 1 - 3 роки, з 20 - 30 линьками. Дихають трахейними зябрами або шкірою. 2000 видів, у СНД - близько 200. Більшість веснянок реофіли, тобто пов’язані в личиночній фазі зі швидко протікаючими водоймищами. Тому частіше зустрічаються в гірських районах. У нашій зоні в самих різноманітних водоймищах зустрічається невеликого розміру веснянка Немура сіра. Ряд Прямокрилі – Orthoptera Гризучий ротовий апарат. Передні крила шкірясті, служать надкрилами. Задні - широкі, перетинчасті, складаються віялоподібно. В більшості задні ноги стрибальні. На кінці черевця, як правило, нечленисті церки, у самки - яйцеклад. Є органи слуху і стрекотіння. Складні органи слуху, так звані тимпальні, у коників і цвіркунів розташовані на гомілці передніх ніг, у саранових - на боках першого черевного сегменту. Більшість - небезпечні шкідники сільськогосподарських культур. Це сарана перелітна, марокканська, прус або італійська сарана, сибірська кобилка, капустянка і т.п. Згадані види сарани можуть вести зграйний спосіб життя. Яйця відкладає самка у грунт в особливому мішечку - глечику. Розмножуються в дельтах річок у пустельних і напівпустельних зонах. Інколи виникають великі скопища. Спостерігались зграї сарани (кулиги), проліт яких через даний пункт продовжувався кілька днів. Простір, який займала ця зграя, був рівний 6 тисячам кілометрів, а вага 44 мільйонам тонн. Спустившись на землю, така зграя винищує зелену рослинність на великих просторах. Відомо понад 20 тисяч видів прямокрилих, у СНД - понад 700. Ряд ділиться на два підряди: Довговусі з надродинами Коників та Цвіркунів, і Коротковусі, які поділяються на надродини Саранових та Триперстових. Наводимо деяких представників підрядів і надродин. І Підряд – Довговусі Надродина Коникових - Tettigonioidea: Коник зелений, Коник сірий, Онконотус. Надродина Цвіркунових – Grylloidea: Стеблевий цвіркун, Цвіркун польовий, Цвіркун домовий, Капустянка звичайна. ІІ Підряд- Коротковусі Надродина Саранових – Acridoidea: Сарана перелітна (Locusta migratoria), Сарана марокканська, Сарана пустельна (шистоцерка), Прус, або італійська сарана, Блакитнокрила кобилка, Кобилка-вогнівка, Стрибун, Акрида. Надродина Триперстові: Tridactyloidea - Триперст звичайний. Ряд Шкірястокрилі, або вуховертки – Dermoptera Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені в скорочені жорсткі надкрила, задні - широкі, перетинчасті, в спокої складаються вздовж і впоперек тіла. Церки перетворені в сильні кліщі - орган захисту і нападу. Ведуть прихований, переважно нічний спосіб життя. Деякі можуть пошкоджувати фрукти або шкодити в вуликах. Відомо близько 1000 видів, у СНД - 26. Представники: Вуховертка городня, Вуховертка прибережна. Надряд Геміптероїди – Hemipteroidea Ротовий апарат гризучий, з ознаками переходу в колючо-сисний. Основну роль у польоті відіграють краще розвинуті передні крила. Розвиток з неповним метаморфозом. Ряд Сіноїди – Psocoptera Дрібні комахи. Голова з ниткоподібними вусиками і гризучим ротовим апаратом, з окремими ознаками колючо-сисного. Дві пари перетинчастих крил. Мешкають на стовбурах і листях дерев і кущів, у лісовій підстилці, в гніздах птахів і комах, деякі - синантропи. Харчуються наземними зеленими водоростями, лишайниками, цвілевими і паразитичними грибами, інколи тканинами вищих рослин. У будинках шкодять харчовим запасам, гербаріям, колекціям комах. Більше 1500 видів, у СНД - близько 60. Представники: Книжна воша, Псокус. Ряд Пухоїди – Mallophaga Безкрилі поверхневі паразити птахів і ссавців. Короткі 3 - 5-членикові вусики. Очі частково або повністю редуковані. Ротовий апарат гризучого типу, але з деякими елементами колючо-сисного. Харчуються шкірним епідермісом і частинами пера, а також кров’ю. 2600 видів, у СНД - не менше 400. Представники ряду: Пухоїд курячий, Пухоїд гусячий, Пухоїд качачий, Пухоїд собачий, Пухоїд котячий, Пухоїд коров’ячий, Пухоїд козлячий, Пухоїд овечий, Пухоїд конячий. Ряд Воші – Anoplura Безкрилі паразити ссавців. Короткі 3 - 5-членикові вусики. Очі частково або повністю редуковані. Ротовий апарат колючо-сисний. Харчуються кров’ю хазяїнів. Відомо близько 300 видів, у СНД - до 10. Представники: Людська воша (Pediculus humanis) - переносник сипного і зворотного тифу, Свиняча воша - переносник сибірської язви, свинячої лихоманки, чуми свиней. Ряд Рівнокрилі хоботні – Homoptera Зовнішньо різноманітні комахи з колючо-сисним апаратом, основою якого є членистий хоботок, утворений нижньою губою. Дві пари прозорих перетинчастих крил у спокої складені на спині дахоподібно. Харчуються клітинним соком рослин. Багато з них - серйозні шкідники сільського господарства. До цього ряду входять цикадові, листоблішки, алейродиди (білокрилки), попелиці, кокциди - червеці, щитовидки. Відомо більше 30 тисяч видів, у СНД - більше 4 тисяч. Підряд I. Цикадові – Cicadinea Дрібні, середні або великі комахи з короткими 3-члениковими вусиками і стрибальними задніми ногами. До них відносяться великі, так звані співочі цикади. У самців на основі черевця є добре розвинутий звуковий апарат. До співочих цикад відносяться: Звичайна співоча цикада, Цикада гірська та ін. У нашій фауні представлені у великій кількості дрібні види так званих цикадок, у тому числі: Пінявка, Горбатка, Цикадка зелена, Носатка та ін. Підряд ІІ. Листоблішки, або Псиліди - Psyllinea Дрібні комахи з довгими, як правило, 10-члениковими вусиками і стрибальними ніжками. Інколи зустрічаються на деревах у великій кількості. Відомо близько 1500 видів, у СНД - близько 300. Деякі - серйозні шкідники сільського господарства, в тому числі: Яблунева медяниця, Грушова медяниця. Підряд ІІІ. Алейродиди, або білокрилки - Aleyrodinea Дрібні комахи з молочнобілими вкритими борошнистим пилком крилами. В СНД є, можливо, 30 - 40 видів. Деякі дуже шкодять рослинам, у тому числі тепличним та кімнатним. Такими є Теплична білокрилка, Цитрусова білокрилка та ін. Підряд ІV. Попелиці - Aphidinea Крилаті або безкрилі комахи з дуже видовженими вусиками. Зверху на черевці, як правило, знаходиться пара так званих сокових трубочок. Часто на рослинах зустрічаються в масовій кількості. Деякі утворюють на листі гали. Багато з них - серйозні шкідники в сільському господарстві. Попелиці - комахи зі складним річним циклом розвитку. Види немігруючі, тобто такі, все життя яких проходить на одному виді рослини, зимують на стадії яйця. Весною личинка, яка виходить із яйця, безкрила, незапліднена самка - основоположниця народжує 50 - 70 личинок, які за деякий час стають дорослими. За літо слідує ряд безкрилих поколінь самок, які розмножуються тільки партеногенетично з живонароджуванням (відкладаються не яйця, а готові личинки). Пізніше в літніх поколіннях з’являються і крилаті особини самок самки-розселювальниці, які переходять на інші екземпляри кормової рослини і тут утворюють нові колонії. Восени наступне покоління попелиць вперше народжує самок і самців. Спарувавшись, вони відкладають зимуючі яйця. У ряду видів цей життєвий цикл ускладнюється зміною кормових рослин. Так, бурякова попелиця весною розвивається на калині і бересті, потім переселюється на буряк, черемхова попелиця - весною на черемшину, літом - на злаках. Відомо приблизно 2500 видів тлі, в СНД - близько 1000. До них відносяться: Хермес, який мешкає на хвойних деревах; Філоксера - шкідник винограду, Кров’яна попелиця - серйозний шкідник яблуні; Черемхова попелиця шкодить злакам, Бурякова попелиця - дуже шкодить бавовнику і городньо-баштанним культурам; Крушинна попелиця - картоплі, помідорам, гречці; Вишнева попелиця. Підряд V. Кокциди - Coccoinea (червці та щитівки) Відрізняються різким статевим диморфізмом: самці з однією парою крил (задні перетворились у дзижчальця), вусиками, ногами, але з редукованим ротовим апаратом; самки безкрилі, часто з редукованими ногами і тілом, у якому зникають межі члеників і диференціація на голову, груди, черевце. Личинки самок, знайшовши потрібну кормову рослину, занурюють у неї хоботок, прикріплюються і, пройшовши процес дегенерації ряду органів, ведуть нерухомий спосіб життя. Багато з них забезпечені залозами, які виділяють воскоподібні речовини для захисту тіла. Ряд видів - шкідники плодових культур, декоративних рослин і деревинно-кущових порід. Залозисті виділення деяких кокцид використовуються людиною. Так, Лаковий червець розводять в Індії для отримання цінного технічного продукту - шелаку. Польська кошеніль виділяє червону фарбу - кармін. У СНД зареєстровано понад 500 видів кокцид. Крім уже згаданих, слід назвати таких представників підряду: Жалівний червець, Австралійський червець, Жолобчастий червець - шкідник цитрусових, В’язовий повстяник, Кермес (на дубі), М’яка несправжньощитівка - на кімнатних рослинах, в оранжереях, Комоподібна щитівка, Вербова щитівка. Ряд Напівтвердокрилі, або клопи – Hemiptera Наземні, або вторинноводні комахи. Ротовий апарат колючо-сисний. Крил дві пари, передні - напівжорсткі. У багатьох на задньогрудях пахучі залози. Харчуються клітинним соком рослин, рідше хижаки або паразити-кровососи. Ряд видів - шкідники сільського господарства. Значної шкоди інколи завдає Люцерновий клоп, Буряковий клоп і багато інших. Серед комах з неповним перетворенням клопи, разом з рівнокрилими і прямокрилими - один із великих рядів. Він розділяється на два підряди і приблизно 60 родин, найважливіші з яких разом з деякими представниками наведені нижче. Водні клопи Родина Гребляки - Corixidae. Рослиноїдні. До них відносяться види роду Сигара, Цимація, Корикс. Родина Плавти - Naucoridae. Представник: Плавт. Родина Водяні скорпіони - Nepidae. Представники: Водяний скорпіон, Ранатра. Родина Гладиші - Notonectidae. Поряд із плавтами і водяними скорпіонами, хижаки. Можуть поїдати мальків ставкових риб. Представник: Гладиш звичайний. Родина Плеї - Pleidae. Представник: Плея Ліча. Як і гладиші, це й мініатюрний клоп має кільчасту надуту поверхню тіла, швидко просувається у товщі води за допомогою задніх плаваючих ніг вверх черевцем. Родина Водомірки - Gerridae. Прекрасно пристосовані для пересування на поверхневій плівці води у водоймищах. На широко розставлених довгих ногах клопи начебто ковзають по поверхні води. Хижаки. Харчуються падаючими у воду наземними комахами. Представники: Герис, Лімнопорус. Наземні клопи Родина Клопи-паразити, Блощиці - Cimicidae. Зовнішні паразити теплокровних тварин і людей. Живуть у гніздах птахів, у дуплах, з кажанами, в будинках. Представник: Постільний клоп (Cimex lectularius). Родина Хижаки великі - Reduviidae. Велика родина. Харчуються комахами, висмоктуючи їх. Деякі живляться кров’ю людини. Представники: Хижак кільчастий, Редувій ряжений - у будинках, Тріатома, або Поцілунковий клоп - переносник трипаносомозу людей - хвороби “гагас” у Південній і Центральній Америці. Родина Сліпняки, або Міриди - Miridae. Найбільша родина - до 5 тисяч видів. Назва “сліпняки” пов’язана з відсутністю у цих клопів простих очей. Як правило рослиноїдні. Ряд видів - шкідники сільського господарства. Представники: Клоп люцерновий, Клоп буряковий, Клоп хлібний. Родина Кружевниць - Tingitidae. Найбільші комахи, відрізняються ажурною чашечною структурою хітинового покриву спинної сторони тіла. Рослиноїдні. Деякі шкодять, наприклад, Грушовий клоп. Родина Червоноклопи - Pyrrhocoridae. Представник: Червоноклоп, або Клоп-солдатик. Родина Підкорники - Aradidae. У зв’язку зі способом життя (під корою) тіло сильно сплюснуте. Деякі помітно шкодять, наприклад, Підкорник сосновий. Родина Ромбовики, або Крайовики - Coreidae. Рослиноїдні. Відомі шкідники культурних рослин. Представники: Клоп щавелевий, Крайовик ромбічний. Родина Щитники - Pentatomidae. Відрізняються великим щитком. Велика родина. Відомо близько 2 тисяч видів, у СНД - до 300. Більшість рослиноїдних. Деякі - хижаки, висмоктують інших комах. Серед них американський вид Перилюс, застосовується для боротьби з колорадським жуком. Представники: Шкідлива черепашка (Eurigaster integriceps) - злісний шкідник хлібних злаків, щитник гостроголовий (Елія) - шкідник злаків, Клоп рапсовий - шкідник городніх хрестоцвітих, Клоп італійський, Клоп ягідний, Паломена зелена. Ряд Бахрoмчастокрилі, або Трипси – Thysanoptera Дрібні, довжиною від 0,5 до декількох міліметрів, вузькотілі комахи з колючо-сисним ротовим апаратом. Крила вузькі, по краях з бахромою із довгих вій. На кінці лапок довгі втяжні присмоктуючі пухирі, тому трипсів називають пухироногими. Більшість рослиноїдні, харчуються клітинним соком рослин. Деякі шкодять культурним рослинам. Окремі види - хижаки. Винищуючи рослиноїдних кліщів, приносять помітну користь. У світовій фауні відомо близько 4 тисяч видів. Представники: Трипс тютюновий, Трипс пшеничний. Відділ з повним перетворенням - Holometabola Надряд Колеоптероїди - Coleopteroidea Ряд Твердокрилі, або Жуки – Coleoptera Ротовий апарат гризучий. Передні крила перетворені в жорсткі надкрила - клітри. Личинки камподеовидні або червоподібні. Лялечка вільна. Розміри коливаються від 0,3 мм до 15 см. Надзвичайно різноманітна біологія жуків. Великий ряд, нараховує близько 300 тисяч видів, у СНД - близько 20 тисяч. Ряд поділяється на декілька підрядів, з яких найважливіші - М’ясо- і Різноїдні. Підряд М’ясоїдні, або Хижі жуки – Adephaga Сюди відносять жуків, у яких тазики задніх ніг випуклі назад і начебто прорізують на середині черевний стерніт. Родина Жужелиці - Carabidae. Велика родина. Відомо більше 20 тисяч видів. Як і інші м’ясоїдні, хижаки. Деякі корисні як винищувачі шкідливих комах. Наприклад, Красотіл - винищувач гусені на деревах. Звичайні представники: Скакун Карабус, Красотіл, Тинник, Агонум, Амара, Гарпалюс, Жужелиця просяна, Жужелиця хлібна. Родина Плавунчики - Haliplidae. Невеликі (близько 3 мм) водяні рослиноїдні жуки, які живуть у заростях водяних рослин. Представники: Галіплюс, Пельтодигес. Родина Плавунці - Dytiscidae. Велика родина водних хижих жуків, від дрібних, близько 1 мм, до великих, що досягають 5 см у довжину. Відрізняються плавальними задніми ногами, які гребуть синхронно. Крупні види, як Плавунець облямований (Дитискус), можуть шкодити, знищуючи мальків риб. Плавунець Мульник, навпаки, корисний, знищує личинок і лялечок малярійного комара. Звичайні представники: Плавунці - Дитискус і Цибістер, Гребець Агабус, Тинник Илібіус, Мульник Рантус, Ставковик Колімбетес, Пузанчик Гіфідрус, Пірналка Гідропорус. Родина Вертячки - Gyrinidae. У нас представлені невеликою групою видів. Цікаві пристосування до життя біля поверхневої плівки води. Кожне фасеточне око розділене на два. Верхнє пристосоване до бачення в повітрі, над водою, нижнє - у воді. З великою швидкістю, здійснюючи складні колові рухи, рухаються на поверхні води, живляться, як клопи-водомірки, переважно наземними комахами, що падають у воду. Підряд Різноїдні жуки – Polyphaga Задні тазики не виступають назад і перший черевний стерніт цільний. Родина Водолюби - Hydrophilidae. На відміну від плавунців, гребуть у воді задніми ногами почергово. Вусики булавоподібні. Багато видів не є добрими плавцями і більше повзають по підводних рослинах. Окремі види живуть у навозі. Живляться рослинними рештками, що розкладаються. Личинки - хижаки. Представники: Водолюб великий, Водолюб малий, Морщинник, або Гелофорус, Єнохрус, Лакобіус. Родина Коротконадкрилі, або Стафіліни - Staphylinidae. Велика родина. Легко відрізнити по сильно вкорочених надкрилах. Переважно хижаки. Живуть у лісовій підстилці, у гниючих органічних речовинах, під корою дерев, у грибах та ін. Представники: Хижак волохатий, Хижак сірий, Синьокрил береговий. Родина Мертвоїди - Silphidae. Більшість мешкає на трупах тварин, у тому числі види родів Могильник - Некрофорус, Мертвоїд - Сильфа. Виняток - чотирикрапковий, що живиться подібно жужелицям Красотілам гусеницями на деревах. Родина Пластинчастовусі - Scarabaeidae. Велика родина, розрізняють дві основні групи видів - навозників і хрущів. Найважливіші представники навозників: Афодій, Геотруп, Калоїд (Онтофаг), Скарабей священний, Копр місячний, Кравчик; хрущі: Жук-носорог, Хрущ травневий, Хрущ червневий, Хрущ мармуровий, Хрущ польовий, Хрущ садовий, Кузька, Хрущ посівний, Хрущ хрестоносець, Гоплія, Вальгус, Оленка мохната, Бронзівка золотиста, Бронзівка смердюча. Багато хрущів, Кравчик серйозні шкідники культурних рослин і лісу. Родина Рогачі - Lucanidae. Загальновідомий великий Жук-олень із сильно розвиненими жвалами у самців. Звичайний Оленьок, або Рогачик. Рідко зустрічається Рогач синій та ін. Живляться соком листяних дерев, що витікає з пошкоджень кори. Родина Ковалики - Elateridae. Відрізняються подовженим вузькоовальним тілом. Перевернуті черевцем догори, вигинають тіло, з легким клацанням підскакують і перевертаються на ноги. Велика родина. Рослиноїди. Личинки (“дротяники”) розвиваються в гнилій деревині і в грунті. Грунтові пошкоджують підземні частини рослин. Представники: Ковалик широкий, Ковалик хрестоносець, Ковалик посівний, Ковалик хлібний, або смугастий. Родина Златки - Buprestidae. Зовні трохи нагадують коваликів. Деякі яскраво забарвлені. Личинки багатьох видів роблять ходи під корою дерев і в деревині. Деякі шкодять деревинно-кущовим рослинам. Представники: Златка велика соснова, Златка вільхова, Златка вузькотіла. Родина М’якотілки - Cantharidae. Характеризуються порівняно м’якими покривами тіла. Переважно хижі. Представники: М’якотіл (Кантарис), Світляк. Родина Випушкові - Melyridae. Близькі до м’якотілок, але мають менші розміри. Звичайно малахіто-зеленого або яскраво-червоного забарвлення. Родина Пістряки - Cleridae. Яскраво забарвлені. Хижаки. Личинки Бджоложука знищують личинок і лялечок медоносної бджоли, спричиняючи значну шкоду бджільництву. Представники: Бджоложук, Мурахожук. Родина Шкіроїди - Dermestidae. На сухих трупах, у гніздах птахів, у норах ссавців, у гніздах ос і бджіл. Шкідливі види: Шкіроїд шинковий, Шкіроїд хутряний, Шкіроїд музейний (Антренус). Родина Карапузики - Histeridae. Живуть у навозі, на трупах, під корою дерев та ін. Хижаки. Живляться личинками мух та іншими комахами. Представники: Карапузик, Трупник. Родина Сонечок - Coccinellidae. Переважно хижаки. Дорослі жуки та личинки деяких видів у великій кількості знищують попелиць і інших шкідливих комах, з успіхом використовуються у біологічній боротьбі зі шкідниками сільського господарства. Представники: Сонечко семикрапкове, Сонечко двокрапкове, Родолія. Родина Вузьконадкрилки - Oedemeridae. Жуки середнього розміру, з довгим, вузьким тілом та м’якими покривами. Розвивається личинка в деревині, яка гниє, або в підстилці. Жуки досить часто мешкають на квітах. Представники: Вузьконадкрилка товстонога, Вузьконадкрил великий. Родина Наривники - Melonidae. У гемолімфі присутня їдка з неприємним запахом отруйна речовина - кантаридин. Потрапивши на шкіру, викликають опіки. Розвиток у наривників - гіперметаморфоз. Більшість рослиноїдні, деякі (Мілябрис, Епікаута) корисні тим, що личинки їх виїдають яйця в глечиках саранових. Личинки Майки - шкідники бджільництва. Сюди ж відноситься Шпанська мушка - жук, що об’їдає листя ясеня. Родина Шипоноски, або Горбатки - Mordellidae. Часто зустрічаються на квітах. Личинки в сухій деревині або тканинах рослин. Дрібні, темнозабарвлені жуки. Родина Пилкоїди - Alleculidae. Мають характерні дрібногребінчасті кігтики. Мешкають на квітах. Розвиваються личинки у трухлявій деревині або в грунті на коренях рослин. Деякі види шкодять сільському господарству. Представники: Пилкоїд рудолапий, Пилкоїд сірий. Родина Чорнотілки - Tenebrionidae. Велика родина, багато представлена у степах та пустелях. Деякі живуть під корою дерев. Личинки, що називаються несправжньодротяниками, можуть пошкоджувати підземні частини культурних рослин. Відомі шкідники зерна, борошна, музейних колекцій. Представники: Хрущак борошняний, Медляк піщаний, Бляпс, Гнаптор. Родина Вусачі, або Скрипуни - Cerambycidae. Велика родина. Личинки багатьох видів, подібно личинкам златок, знаходяться у деревині. Більшість - серйозні шкідники лісу. Представники: Вусач дубовий малий, Скрипун сірий довговусий, Рагій, Вусач домовий, Вусач червонокрилий, Вусач мускусний, Коренеїд. Родина Листоїди - Chrysomelidae. Велика родина. Рослиноїдні. Ряд видів (Колорадський жук, Хрестоцвіті блішки, Щитоноски, П’явиця) відносяться до серйозних шкідників сільського господарства. У нас звичайні також Клітра, Прихованоглави, Хризомела, Листоїд осиковий, Листоїд гречковий, Листоїд вільховий, Козявка, Козявочка лататтєва. Родина Зернівки - Bruchidae. Личинки розвиваються в насінні, головним чином бобових. Зернівка горохова, Зернівка квасолева - небезпечні шкідники відповідних культур. Родина Довгоносики, або Слоники - Curculionidae. Велика родина. Рослиноїдні. Багато шкідників культурних рослин. До них відносяться: Довгоносик буряковий, Квіткоїд яблуневий, Сітона, Насіннєїд (Апіон), Довгоносик амбарний, Довгоносик жолудевий та багато інших. Родина Короїди - Ipidae. Велика родина. Живуть під корою та в товщі кори дерев. Масові шкідники лісу. Представники: Короїд-друкар, Заболоник, Коренежил, Лубоїд. Надряд Нейроптероїди - Neuropteroidea Ротовий апарат гризучого типу. Крила з сітчастим жилкуванням. Усі грудні сегменти вільні, передньогруди добре розвинені. Личинки камподеоподібні. Лялечка вільна. Діляться на три ряди - великокрилих, верблюдок і сітчастокрилих, з яких тут розглядаються два останніх. Ряд Сітчастокрилі – Neuroptera Ротовий апарат гризучого типу. Дві пари крил з густим сітчастим жилкуванням. Хижаки. Личинки камподеоподібні. Для личинок сітчастокрилих характерне зовнішнє травлення, у зв’язку з чим їх довгі серпоподібні щелепи мають канали для введення в тіло жертви травних соків. Лялечки у коконах. Такі як Золотоочки, Гемероби корисні, бо знищують попелиць, кокцид, рослиноїдних кліщів і т.ін. Відомо близько 3500 видів. Представники: Мурашиний лев, Золотоочка, Гемероб, Сізіра. Ряд Верблюдки – Raphidioptera Ротовий апарат гризучого типу. Хижаки. Дві пари сітчастих крил. Вузька довга передньоспинка. У самки на кінці черевця яйцеклад. Живуть у лісі. Личинки - під корою дерев. Знищують різних комах-підкірників, у тому числі жуків-короїдів. Відомо 150 видів. Представник: Верблюдка. Надряд Мекоптероїди – Mecopteroidea Ротовий апарат різних типів. Крила сітчасті або перетинчасті у багатьох з зменшеною або редукованою задньою парою. Передньогруди звичайно слабко розвинені. Личинки черво- або гусенеподібні. Лялечка звичайно покрита, в коконі або в пупарії. Ряд Скорпіонниці – Mecoptera Невеликі комахи з головою, яка видовжена в хоботок. На кінці хоботка ротовий апарат гризучого типу. Вусики довгі, ниткоподібні. Дві пари крил з сітчастим жилкуванням. У самців скорпіонниць на кінці черевця пара придатків у вигляді щипчиків. Дорослі і личинки живляться переважно речовинами тваринного походження, що розкладаються (трупи комах). Деякі хижаки. Личинки в грунті. Лялечка вільна. Відомо 300 видів. Представники: Скорпіонниця (Панорпа), Льодничник, Комарівка. Ряд Лускокрилі, або Метелики – Lepidoptera Підряд І. Щелепні – Laciniata Розвинуті жвала, нижні щелепи. Родина Зубаті молі – Micropterygidae. Дуже дрібні метелики, живляться пилком квітів. Дуже давня група, яка свідчить про початковий період еволюції ряду Лускокрилих. Реліктова група. Підряд ІІ. Нижчі сисні, або Рівнокрилі – Jugata Примітивна група. Крила без косталізації. Ротові органи рудиментарні. Дуже поширені в Австралії. Родина Тонкопряди – Hepialidae. Метелики з крупним тілом, ротові органи рудиментарні. У нас поширений Тонкопряд хмельовий, гусениця якого мешкає у землі й пошкоджує корні хмелю, моркви та інших рослин. Підряд ІІІ. Вищі сисні, або Різнокрилі – Frenata Ротові органи, якщо розвинуті, сисного типу. Обидві пари крил різні за формою та жилкуванням. Сюди належить основна маса лускокрилих. Група Дрібних різнокрилих – Microfrenata Родина Мішечниці - Psichidae. Гусениці живуть у переносних чохликах з рослинних часток. Дрібні і середні метелики з мохнатим тілом, редукованим ротовим апаратом і сірим або коричневим забарвленням тіла. Самки багатьох видів безкрилі. Родина Строкатки - Zygaenidae. Середніх розмірів метелики з яскравим червоним і чорним забарвленням крил. Родина Справжні молі - Tineidae. До цієї родини відносяться Грибна міль і Зернова міль, гусениці яких на волі живляться гнилою деревиною і грибами-трутовиками. Метелики цих видів часто залітають у зерносховища, і тут з відкладених ними яєць виводяться гусениці; живлячись зерном, вони завдають значної шкоди. Крім зерна, ці види можуть пошкоджувати сухі фрукти, гриби, овочі та насіння різних культурних рослин. До цієї ж родини відносяться Меблева, Платяна і Шубна молі, гусениці яких живляться волоссям, хутром, пір’ям та ін. і добре відомі як злісні шкідники одежі, меблів, килимів. Родина Склівки - Aegeriidae. Невеликі або середніх розмірів метелики зі склоподібно-прозорими крилами. Задні крила зовсім позбавлені лусок. Зовні деякі види нагадують жалячих ос (мімікрія). Так, Велика тополева склівка імітує осу-шершня. Гусениці більшості видів - на гілках, стовбурах, коренях дерев і кущів. Шкодять. Представники: Склівка малинова, Склівка смородинова, Склівка яблунева. Родина Деревоточці - Cossidae. Метелики середніх і великих розмірів. Гусениці точуть стовбури і гілки дерев. Сюди належать: Деревоточець пахучий (Червиця пахуча), Червиця в’їдлива. Родина Листовійки - Tortricidae. Велика родина. Тільки в європейській частині СНД відомо близько 1000 видів. Гусениці багатьох видів розвиваються в пакетах, трубочках з листя, що сполучені шовковинками. Багато листовійок є злісними шкідниками сільського господарства, лісів, парків, такі як Листовійка дубова (Tortrix viridana), Плодожерка яблунева (Laspeyresia pomonella) та ін. Родина Горностаєві молі - Yponomeutidae. Сюди належать Яблунева і Бруслинна молі, з молочнобілим в чорну краплинку крилами. З шкідників огородніх культур - Моль капустяна. Родина Пальцекрилки – Alucitidae (Pterophoridae). Оригінальні невеликі метелики з крилами, які розщеплені на три вузькі лопаті кожне. Гусениці дрібні, мешкають серед скрученого листя трав. Родина Віялокрилки - Orneodidae. Кожне крило розщеплене на шість вузьких лопатей. Гусениці маленькі, мешкають на внутрішніх частинах рослин, звичайно складноцвітих, у стеблах, плодах, квітках. Представник: Віялокрилка шестипала, гусениці якої мешкають на жимолості. Родина Вогнівки - Piralidae. Одна з великих родин. Всього описано близько 10 тисяч видів. Дрібні і середньої величини метелики, часто з яскравим і пістряним забарвленням, різноманітною біологією. Тільки в цій родині є види, гусениці яких живуть у воді. Такі Вогнівки лататтєва, ряскова, тілорізна, підводна. Багато видів є серйозними шкідниками сільськогосподарських культур. До них належать: Метелик лучний (Loxostege sticticalis), Метелик стебловий або кукурудзяний (Pyrausta nubilalis), Вогнівка капустяна, Вогнівка люцернова та ін. Деякі вогнівки шкодять в амбарах, у тому числі Вогнівка борошняна (Pyralis farinalis) і Вогнівка млинарна (Ephestia kiihniella). Гусениці Вогнівки воскової, або бджолиної живляться воском і руйнують соти в вуликах. Група Булавовусі, або Денні метелики – Rhopalocera Родина Товстоголовки - Hesperiidae. Метелики середніх розмірів з кремезним тілом. Гусениці живуть на диких злаках та інших трав’янистих рослинах. Представники: Товстоголовка лісова, Товстоголовка кома та ін. Родина Парусники, або Кавалери - Papilionidae. Великі ширококрилі метелики. З наших видів відомі Махаон, Подалірій, Мнемозина та ін . Родина Білани - Pieridae. Здебільшого великі метелики. Гусениці Білана жилкуватого живуть на різних видах дерев і кущів, зокрема на плодових деревах. Огородні хрестоцвіті рослини пошкоджують Білан капустяний, Білан бруквяний, Білан ріпаковий, Білан гірчичний. Красиві і тендітні Білан горошковий і Зірочка. У нас звичайні Лимонниця (зимує в дорослому стані і з’являється рано навесні) і Жовтушка лучна. Родина Бархатниці, або Сатири - Satyridae. Метелики середніх і великих розмірів. Крила оксамитово-чорні, бурі з очкоподібними плямками. Мають пурхаючий політ. На передніх крилах одна - три жилки біля основи сильно здуті. Гусениці на злаках та інших трав’янистих рослинах. Сюди відносяться: Чорнушка, Бархатниця, Сінниця та ін. Родина Німфаліди - Nymphalidae. Широко відомі представники фауни наших денних метеликів. Яскраво забарвлені. Представники: Кутокрилка С-біла, Павичеве око денне, Кропив’янка, Жалібниця, Адмірал, Чортополохівка, Шашечниця, Перламутрівка, Рябокрилка. Родина Голуб’янки (Ліцени) - Lycaenidae. Невеликі метелики. Крила зверху блакитні, сині, яскраво-червоні, бурі, знизу сірі або бурі, рідше зелені, з чорними цятками та очкоподібними плямами. Гусениці - на бобових, а також на деяких кущах і деревах. Представники: Голуб’янка ікар, Малинниця, Червонець, Хвостатка, Вогняниця. Група Крупнi різнокрилi – Macrofrenata Родина Павичеочки, або Сатурнії - Attacidae. Сюди належать наші найбільші метелики, в тому числі Велике нічне павичеве око, або Сатурнія грушова. З шовку Китайської дубової павичеочки (Дубовий шовкопряд) виготовляють тканину чесучу. Родина Справжні шовкопряди - Bombycidae. До цієї родини у нас відноситься лише один одомашнений вид - Шовкопряд шовковичний (Bombyx mori) - продуцент натурального шовку. Родина Бражники - Sphinidae. Часто великі метелики, з товстим черевцем, міцні і сильні. Швидко літають. Підлітаючи до квітки, зупиняються над нею в повітрі в стані так званого стоячого польоту і вибирають нектар своїм довгим хоботком. Більшість - нічні. Звичайні наші види: Бражник молочайний, Бражник підмаренниковий, Бражник сосновий, Бражник тополевий, Бражник винний, Бражник очкастий та ін. Великий Бражник Мертва голова має зверху на грудях жовтуватий малюнок, який нагадує людський череп. Залітає в вулики і бере мед. Гусениця живиться листям картоплі. Зникаючий вид. Деякі бражники літають вдень. До них належить Хоботник звичайний. Родина П’ядуни - Geometridae. Тонкотілі гусениці цих метеликів рухаються, почергово прикріплюючись до гілки то передніми ніжками, то несправжніми задніми, які знаходяться на самому кінці тіла. Гусениця немовби “крокує”. Велика родина, налічує близько 15 тисяч видів. Ряд видів - шкідники сільського господарства, лісу, садів, парків: П’ядун сосновий, П’ядун зимовий, П’ядун березовий, П’ядун агрусовий та ін. Родина Коконопряди - Laciocampidae. Великі або середньої величини метелики з товстим черевцем, що густо покрите волосками. Багато шкідників, у тому числі коконопряди сосновий, сибірський, кільчастий. У нашій зоні нерідко зустрічаються також великий Коконопряд дубовий, красивий Коконопряд малинний, Коконопряд сливовий. Родина Хвилівки - Orgyidae. Середнього розміру і великі нічні метелики, з пухнастим товстим тілом. Сюди відносяться такі серйозні шкідники лісу і саду, як Шовкопряд непарний (Недопарка), Золотогуз, Монашка. В червні на світло ввечері іноді в значній кількості летить Хвилівка вербова. Родина Совки, або Нічниці - Noctuidae. Велика родина метеликів, переважно середнього розміру, з кремезним тілом і досить довгими ногами. Відомо близько 30 тисяч видів. Більшість совок літає вночі, але є й денні види. Для більшості характерне захисне забарвлення. Біологія різноманітна. Багато совок - небезпечні масові шкідники сільськогосподарських і лісових рослин. З “підгризаючих”, гусениці яких живуть у грунті і підгризають корні рослин, особливо відома Совка озима (Agrotis segetum). До небезпечних шкідників належать Совка гамма, Совка капустяна, Совка соснова. Серед багатьох видів у нашій зоні своїми відносно великими розмірами виділяються Стрічкарки, або Орденські стрічки, задні крила яких забарвлені в яскравий червоний, жовтий або синій колір. Родина Ведмедиці - Arctiidae. Середнього розміру або великі, рідше дрібні метелики з товстим пухнастим тулубом і яскравим забарвленням, часто застережним. Гусениці звичайно дуже волохаті, живляться різними, переважно трав’янистими рослинами. Окремі види шкодять. Так, Американський білий метелик (Hyphantria cunea) - злісний шкідник 140 видів плодових, ягідних, лісових та декоративних культур. У нас часто зустрічаються Ведмедиця сільська, Ведмедиця Kайя, Ведмедиця м’ятна та ін. Родина Строкатки несправжні - Syntomidae. Це переважно тропічна родина, у нас представлена лише декількома видами. Метелики мають середній розмір, видовжене черевце, вузькі передні і маленькі задні крила. В червні в листяних лісах з’являється чорна з білими плямами на черевці Строкатка несправжня звичайна (Amata phegea). Її повільний політ, очевидно, пов’язаний з тим, що цей вид неїстівний, а яскраве строкате забарвлення - приклад застережнього забарвлення. Ряд Перетинчастокрилі – Hymenoptera Ротовий апарат гризучий або гризучо-смоктальний. Дві пари прозорих перетинчастих крил, у ряду видів (мурашки та ін.) частково або повністю редуковані. Черевце самки часто з яйцекладом або жалом. Личинки безногі або гусеницеподібні. Лялечка вільна, часто в коконі. Для суспільних форм (бджоли, мурашки) характерний сильний розвиток мозку і складні форми поведінки. Один із найбільших рядів. Відомо близько 100 тисяч видів. У СНД - близько 10 тисяч, в Україні - понад 4500 видів. Підряд І. Сидячочеревцеві – Symphyta Личинки майже всіх видів - рослиноїдні. Тіло без різкого звуження між грудьми і черевцем. Багато небезпечних шкідників лісових, плодових та сільськогосподарських культур. Зовні личинки пильщиків нагадують гусениць метеликів. Родина Рогохвости - Siricidae. Великі комахи, з видовженим циліндричним тілом. Личинки в деревині повалених та сухих, іноді здорових дерев. Представники: Рогохвіст великий. Родина Стеблові, або Хлібні пильщики - Cephidae. Личинки в стеблах злаків або всередині молодих гілок дерев і кущів. Деякі є злісними шкідниками хлібних і кормових злаків, наприклад, Пильщик хлібний звичайний (Cephus pygmeus). Родина Справжні пильщики - Tenthredinidae. Сюди відносяться великі комахи з роду Цимбекс, у тому числі Цимбекс березовий, Цимбекс вербовий, небезпечний шкідник соснових лісів Пильщик сосновий (Diprion pini), Пильщик ріпаковий (шкодить огороднім хрестоцвітим), Пильщик вишневий - шкідник плодових дерев, Пильщик яблуневий, Пильщик агрусовий, Пильщик зелений. Підряд ІІ. Паразитичні перетинчастокрилі – Parasitica Черевце відділене від грудей глибокою перетяжкою або стебельцем. Личинки червоподібні без ніг і очей. Переважно дрібні, рідше середні або великі комахи. Личинки екто- і ендопаразити комах, павуків, можуть утворювати гали на рослинах. Знайшли застосування в захисті рослин як агенти біометоду. Родина Їздці-iхневмоніди – Ichneumonidae. Найбільша родина їздців, яка нараховує більше 30 тисяч видів. Імаго живляться нектаром квітів. Личинки - зовнішні, рідше внутрішні паразити лялечок і личинок метеликів та інших комах. Деякі паразитують в яйцевих коконах павуків. Представники: Офіон жовтий, Риса, Єфіальт, Пімпла. Родина Їздці-браконіди - Braconidae. Дрібні їздці, внутрішні або зовнішні паразити метеликів, жуків, клопів, мух, павуків. Представники: Апантелес білановий. Родина Їздці-афідіїди - Aphydiidae. Личинки афідіїд - паразити попелиць. Родина Горіхотворки - Cynipidae. Частина представників цієї родини веде паразитичний спосіб життя на інших комахах, більшість їх відомі як рослиноїдні форми - галоутворювачі. Для багатьох характерна гетерогонія, тобто закономірна зміна двостатевого і партеногенетичного поколінь. Особливо численні види, що утворюють гали на дубі. Утворення галів зумовлене подразнюючою дією на тканини рослин речовин, які виділяються личинками. Представники: Горіхотворка дубова, Горіхотворка коренева, Горіхотворка розанна. Родина Хальциди - Chalcididae. Досить велика родина дрібних їздців, часто з металічним забарвленням і складною мікроструктурою хітинового покриву. Жилкування спрощене - залишилась одна жилка. Характерна поліембріонія - здатність яйця роздроблюватися в довгий ланцюжок з декількох вторинних яєць, з яких вилупляється по личинці (наприклад, у Litomastix з однієї зиготи розвивається 3 тисячі зародків). До цієї родини близькі родини птеромалід, афелінід, трихограматид і лимарид, які разом складають надродину хальцидових. Усі вони внутрішні або зовнішні паразити різних дрібних комах - попелиць, кокцид, двокрилих. Трихограма знищує яйця багатьох видів шкідників, зокрема яблуневої плодожерки. Інтродукований у США Афелінус використовується для боротьби з Попелицею кров’яною і т. д. Один із видів Лимарид (Allaptus sp.) є найдрібнішим із крилатих комах - 0,21 мм. Частина видів Насіннєїди шкодять культурним рослинам. Родина Проктотрупіди - Proctotrupidae. Дуже дрібні їздці чорного або бурого кольору, без металічного блиску. До них належить Теленомус, личинки якого паразитують в яйцях Клопа-шкідливої черепашки. Спеціально вирощуються в біолабораторіях. Комахи з середніми розмірами тіла та різноманітною біологією і поведінкою. Частина веде поодинокий спосіб життя, але більшість - “суспільні” комахи (бджоли, оси,мурашки). ІІІ.Ряд Жалкі перетинчастокрилі – Aculeata Родина Оси-блистянки, або Хризидіди - Chrysididae. Велика родина дрібних або середнього розміру ос, що мають яскраве металічне забарвлення. Дорослі оси живляться нектаром квітів. Мають втяжний яйцеклад. Потурбовані - згортаються в кульку. Їх личинки паразитують у гніздах різних бджіл, ос, деякі - паразити коконів метеликів і пильщиків. Родина Сколії - Scoliidae. Деякі з цих ос найбільші представники перетинчастокрилих. Личинки розвиваються на грунтових личинках хрущів. Самка сколії прокопує землю до личинки хруща і ударом жала паралізує її. Потім, спорудивши навколо личинки жука особливу камеру, відкладає на неї яйце. Корисні, бо знищують Хрущів мармурових, хлібних жуків. Родина Мурашки - Formicidae. Добре відомі своїм суспільним способом життя і складними формами поведінки комахи. Характерний поліморфізм. Так звані Мурашки руді лісові і близькі види важливі як знищувачі багатьох шкідників лісу. Близько 6 тисяч видів. У нас найбільш поширені види роду Мірміка, Мурашка дернова, Мессор, Мурашка фараонова, Доліходерус чотирикрапковий, Кампонотус, Лазіус, Мурашка блискуча, Бігунок, Мурашка руда лісова (Formica rufa), Мурашка кров’яно-червона, Мурашка амазонка (“рабовласник”). Корисні, бо знищують багатьох шкідників. Родина Оси справжні, або Складчастокрилі, - Vespidae. Відрізняються тим, що передні крила в стані спокою складаються вздовж у двоє. Більшість Ос справжніх ведуть суспільний спосіб життя, споруджуючи “паперові” соти, які виготовляються з наскубленої щелепами і просоченої слиною деревини. Личинок, що виховуються в сотах, оси годують спійманими і пережованими різними комахами. Сюди належать: Шершень, Оса звичайна, Оса паперова. Сюди відноситься як окрема підродина Ос євменових. В останніх гнізда з глини, часто у формі красивих глечиків. Родина Оси дорожні, або Помпіли - Psammocharidae. Відрізняються довгими ногами, стиснутим з боків тілом, довгими і тонкими, на кінці закрученими вусиками. Швидко бігають по землі, піску, розшукуючи павуків, котрих паралізують уколом жала для вигодовування личинок. Представник: Павуколов. Родина Риючі оси, або Сфекоїдні - Sphecidae. Велика родина поодиноких ос-полювальниць, що вигодовують своє потомство паралізованими комахами. Гніздо у вигляді кірки в землі, куди приноситься здобич; на неї відкладаються яйця. Мають струнке, голе тіло. Представники: Сфекс (живиться сарановими і кониками); Амофіла піщана (гусениці совок і п’ядунів), Бембек (двокрилі, в тому числі гедзі), Церцерис (жуки довгоносики і златки), Бджолиний вовк, або Філант (полює на медоносних бджіл). Спосіб життя і складні інстинкти риючих ос першим з учених вивчав Жан Анрі Фабр. Його спостереження описані в книгах “Инстинкт и нравы насекомых”, “Жизнь насекомых”. Родина Бджолині - Apoidea. Велика родина. Суспільні або поодинокі комахи. Личинок вигодовують медом та квітковим пилком. До власне родини Бджолиних близькі родини Колетид, Андрен, Галіктів та ін., які разом складають надродину Бджолоподібних. Добре відомими представниками бджолиних є Бджола медоносна (Apis mellifera), Бджола-тесляр (ксилокопа), різні види джмелів (рід Bombus). Багато бджолиних є незамінними запилювачами культурних рослин. Ряд Двокрилі – Diptera Ротовий апарат колючо-смоктального або лижучого типу. Одна пара перетинчастих крил. Задні крила редуковані. Від них залишились дрібні утворення - жужальця, які відіграють роль у регуляції польоту. Личинки безногі, часто безголові. Лялечка вільна, часто в справжньому коконі. Один із найбільших рядів. Описано більше 80 тисяч видів, у СНД - близько 20 тисяч. Багато - переносники інфекційних хвороб людини і тварин. Інші (Оводи) - паразити. Деякі двокрилі - небезпечні шкідники сільського господарства. Підряд І. Довговусі, або Комарі – Nematocera Вусики багаточленикові, у личинок голова і ротовий апарат добре розвинені. Лялечка покритого типу. Родина Комарі-довгоноги - Tipulidae. Великі комарі з довгими ногами, літають увечері у вологих місцях (на луках, біля водойм і т.ін.). Личинки розвиваються в грунті, деревині, що гниє, у водоймах. Личинки деяких видів можуть шкодити. Так, личинка Довгоніжки огородньої підгризає корені рослин. Родина Психодіди - Psychodidae. Дуже дрібні комахи. Сюди належить рід москітів. У СНД - на півдні України, в Криму, на Кавказі, в Середній Азії. Личинки - у норах, дуплах, грунті. Москіти - переносники лихоманки: папаточі і лейшманіозів. Родина Кровосисні комарі - Culicidae. Представники: Анофелес (Anopheles maculipennis та ін.), Кулекс, Аедес. Родина Мокреці - Ceratopogonidae. Дуже дрібні кровосисні комахи, яких звичайно приймають за мошок. Відрізняються пістрявими крилами, які у мошок безбарвні. Личинки у воді і в грунті. Родина Мошки - Simuliidae. Як і мокреці, настирливі кровососи. Личинки - у швидкотекучих ріках і струмках на підводних рослинах. У придунайських країнах від укусів Мошки колумбійської в окремі роки гинуло десятки тисяч голів худоби. Родина Дзвінці (Хірономіди) - Chironomidae. Велика родина. Личинки у воді. У любителів-акваріумістів відомі під назвою “мотиль”. Важливі кормові організми багатьох прісноводних риб. Родина Галиці - Cecidomyidae. Личинки багатьох видів у тканинах живих рослин, часто утворюють гали, шкодять. Деякі - хижаки, живляться попелицями, рослинними кліщиками. Представники: Галлиця малинова, Галлиця морквяна, Галлиця житня, Галлиця стеблова, Галлиця люцернова листова, Галлиця грушова. Галлиця гессенська (Mayeticia destructor) - серйозний шкідник. Личинки настільки пошкоджують стебла пшениці, жита, що вони ламаються. Підряд ІІ. Коротковусі прямошовні мухи – Orthorrhapha Родина Товстоніжки, або Бібіоніди - Bibionidae. Кремезні комахи з товстими ногами. Забарвлення тіла чорне, червоне або комбіноване з цих двох кольорів. Представники: Товстоніжка справжня, Товстоніжка фруктова, Товстоніжка булавонога. Родина Львинки - Stratiomyidae. Середнього розміру або великі мухи з широким плоским черевцем. Личинки - в мулі водойм, у грунті, навозі і т.ін. Родина Гедзі - Tabanidae. Великі кровосисні комахи. В побуті їх часто неправильно називають оводами. Переносники хвороб людини і тварин - туляремії, поліомієліту, сибірки. Турбуючи укусами на пасовищах, знижують удій корів. Представники: Сліпняк (Tabanus), Золотоочок (Chrysops), Дождівка (Chrysosone). Родина Ктирі - Asilidae. Середнього розміру або великі мухи з струнким видовженим тілом. Хижаки. Ловлять та висмоктують інших комах. Родина Дзижчала - Bombyliidae. Дорослі мухи відрізняються швидкістю і спритністю польоту. Живляться нектаром квітів. Личинки дзижчал паразитують на інших комахах - бджолах, саранових (у глечиках), метеликах. Представники: Дзижчало велике, Жалібниця чорна. Підряд ІІІ. Коротковусі круглошовні мухи – Cyclorrhapha Родина Дзюрчалки - Syrphidae. Пістрянозабарвлені дорослі мухи влітку зустрічаються на квітах зонтичних і складноцвітих. Деякі за кольором і формою тіла нагадують ос, джмелів, бджіл (мімікрія). Личинки живляться органічними речовинами, що гниють, або їдять попелиць (хижаки), деякі рослиноїдні. Представники: Бджоловидка, Джмелевидка. Родина Строкатокрилки – Trypetidae. Велика родина, частіше дрібних мух зі строкатими крилами. Дорослі мухи живляться нектаром квітів. Личинки в тканинах рослин, багато шкодять, деякі утворюють гали. Представник: Муха вишнева. Родина Мінуючі мушки - Agromyzidae. Личинки прогризають ходи в листках і стеблах трав’янистих рослин. Представник: Фітоміза - шкідник капусти. Родина Бджолині воші - Braulidae. Представник - безкрила, маленька, Мушка Браула паразитує на медоносній бджолі. Родина Плодові мушки - Drosophilidae. Види роду Дрозофіла широко використовуються в лабораторних дослідженнях по генетиці. Личинки - переважно в рослинних речовинах, що гниють і бродять. Родина Злакові мушки - Chloropidae. Личинки багатьох видів у стеблах злаків. Сюди відноситься такий небезпечний шкідник, як Шведська мушка (Oscinella), а також Зеленоочка. Родина Справжні мухи - Muscidae. Біологія дуже різноманітна. До них відносяться: Кімнатна муха (Musca domestica), розповсюджувач кишкових захворювань, Жигалка - кровосос, переносник сибірки, туляреміі, Муха “це-це” - переносник трипаносомозів в Африці, Бурякова муха, Озима муха, Ярова муха. Родина Шлункові оводи - Gasterophilidae. Тіло дорослих мух вкрито волосками (нагадують мініатюрних джмелів). Ротовий апарат редукований (не живляться). Личинки паразитують у кишечнику коней і носорогів. Представники: Овод шлунковий (у шлунку коней). Родина Кровососки - Hippoboscidae. Паразитують на птахах і ссавцях. Представники: Кровососка коняча, Кровососка верблюжа, Кровососка оленева, Кровососка собача, Рунець овечий. Родина Падальні мухи (Каліфориди) - Calliphoridae. Личинки звичайно на трупах. Представники: Сині падальні мухи (Калліфора), Зелені падальні мухи (Люцилія), у тому числі Зелена муха жабоїдка. Родина Сірі м’ясні мухи (Саркофагіди) - Sarcophagidae. Личинки в м’ясі, що гниє, в навозі. Представники: Звичайна м’ясна муха, Вольфартова муха, личинки якої паразитують у ранах, в очах, у ніздрях, у вухах різних тварин і людини. Родина Носоглоткові оводи - Oestiridae. Личинки паразитують у носовій порожнині, лобних пазухах та глотці у копитних. Самки живородячі, вибризкують личинок у ніздрі тварин. Представники: Овечий овод, Російський овод - паразит коней і віслюків. Родина Підшкірні оводи - Hypodermatidae. Личинки розвиваються під шкірою великої рогатої худоби, оленів та інших тварин. Не живородячі. Представники: Бичачий овод. Родина Тахіни - Larvivoridae. Паразит комах. Личинки цих мух найчастіше паразитують у гусеницях метеликів, а також в інших комахах. Деякі види корисні, так як обмежують чисельність деяких шкідників сільського господарства, наприклад, клопа-черепашки. Ряд Волохокрилі – Trichoptera Комахи середнього розміру, за формою тіла дуже подібні до метеликів. Мають довгі нитковидні вусики. Груди з двома парами складених дашком крил. Тіло і крила вкриті волосками, звідки походить і назва. В фауні України 100 видів. Личинки живуть у прісних водоймах. З рослинних і мінеральних решток будують пересувні чохлики. За чохликом можна визначити вид. Личинки рослиноїдні або хижаки. Є кормом для риб. Представники: Волохокрилець довговусий, Волохокрилець анаболія. ​ ​ СПИСОК ВИДІВ КОМАХ ХАРКІВЩИНИ, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ В залежності від стану та ступеня загрози для популяції видів тварин чи рослин, занесених до “Червоної книги України”(1994), вони поділяються на такі категорії: І – зниклі; ІІ – зникаючі; ІІІ – вразливі; ІV – рідкісні; V – невизначені; VІ – недостатньо відомі; VІІ – відновлені (статус вказано в дужках). До “Червоної книги України” (1994 р.) занесено 173 види комах, які належать до 14 рядів. Нижче наведений список рідкісних і зникаючих видів комах, занесених до Червоної книги України, які мешкають на території Харківської області (за Клімовим, 1996). Ряд Бабки – Odonata Дозорець-імператор (ІІІ) – Anax imperator Leach. Кордулегастер кільчастий (ІІІ) – Cordulegaster annulatus annulatus Latr. Ряд Прямокрилі – Orthoptera Дибка степова (ІІ) – Saga pedo Pall. Коник-товстун степовий (І) – Bradyporus multituberculatus F.-W. Ряд Рівнокрилі хоботні – Homoptera Кошеніль польська (ІV) – Porphyrophora polonica L. Ряд Твердокрилі , або жуки – Coleoptera Вусач великий дубовий західний (ІІ) – Cerambys cerdo cerdo L. Вусач земляний хрестоносець (І) – Dorcadion equestre Laxm. Вусач мускусний (ІІІ) – Aromia moschata Вусач-червонокрил Келлера (ІІІ) – Purpuricenus kaehleri L. Жук-самітник (ІІ) – Osmoderma eremita Scop. Красотіл пахучий (ІІ) – Calosoma sycophanta L. Рогач звичайний (ІІ) – Lucanus cervus L. Розалія альпійська (ІІІ) –Rosalia alpina L. Скарабей священний (ІІ) – Scarabaeus sacer L. Ряд Скорпіонові мухи –Meсoptera Бітак італійський (ІІ) – Bittacus italicus Mull. Ряд Лускокрилі , або метелики -Lepidoptera Бражник мертва голова (ІІІ) – Acherontia atropos L. Бражник дубовий (ІІІ) – Marumba quercus Schiff. Бражник скабіозовий (ІІІ) – Hemaris tityus L. Бражник прозерпіна (ІІІ) – Proserpinus proserpina Pall. Ванесса чорно-руда (ІІІ) – Nymphalis xanthomelas Esp. Ванесса L-біле (ІV) – Nymphalis L-album Esp. Ведмедиця велика (ІІ) – Pericallia matronuia L. Ведмедиця Гера (ІІ) – Callimorpha quadripunctaria Poda. Ведмедиця-хазяйка (ІІ) – Callimorpha domiinula L. Ведмедиця червонокрапкова (ІІІ) – Utetheisa pulchella L. Каптурниця пишна (ІІІ) – Cucullia magnifica Froger. Каптурниця блискуча (ІІІ) – Cucullia splendida Stoll. Каптурниця срібляста (ІІІ) – Cucullia argentina Fabr. Каптурниця срібна (ІІІ) – Cucullia argentea Hufn. Люцина (ІІ) – Hamearis lucina L. Махаон (ІІ) – Papilio machaon L. Мнемозина (ІІ) – Parnassius mnemosyne L. Подалірій (ІІ) – Iphiclides podalirius L. Поліксена (ІІ) – Zerynthia polyxena L. Райдужниця велика (ІІ) – Apatura iris L. Сатир залізний (ІІІ) – Hipparchia statilinus Hufn. Сатурнія мала (ІІІ) – Eudia pavonia L. Сатурнія середня (ІІІ) – Eudia spini Schiff. Сатурнія руда (ІV) – Aglia tau L. Синявець ероїдес (І) – Polyommatus eroides Friv. Синявець мелеагр (ІІ) – Polyommatus daphnis Esp. Синявець римнус (І) – Neolycaena rhymnus Ev. Совка розкішна (ІІІ) – Staurophora celsia L. Совка сокиркова (І) – Periphanes delphinii L. Строкатка весела (І) – Zygaena laeta Hub. Стрічкарка блакитна (ІІ) – Catocala fraxini L. Стрічкарка орденська малинова (ІІ) – Catocala sponsa L. Шовкопряд кульбабовий (ІІ) – Lemonia taraxaci Esp. Ряд Перетинчастокрилі – Hуmenoptera Аноплій самарський (ІV) – Anoplius samariensis Pallas. Апростема Карпентера (ІІ) – Aprosthema carpentieri Konov. Джміль моховий (ІІ) – Bombus muscorum F. Джміль пахучий (ІІ) – Bombus fragrans Pall. Джміль глинистий (ІІ) – Bombus argillaceus Scop. Джміль пластинчастозубий (ІІ) – Bombus serrisquama F.Mor. Джміль вірменський (ІІ) – Bombus armeniacus Skorikov. Джміль яскравий (ІІ) – Bombus pomorum Pz. Джміль лезус (ІІ) – Bombus laesus F.Mor. Джміль червонуватий (ІІ) –) Bombus ruderatus F. Джміль мінливий (ІІ) – Bombus proteus Gerst. Джміль незвичайний (ІІ) – Bombus paradoxus Dalla Torre. Сколія-гігант (ІІ) – Scolia maculata Drury. Сколія степова (ІІ) – Scolia hirta Schanck. Сфекс рудуватий (ІІ) – Sphex rufocinctus Brulle. Ксилокопа фіолетова (ІІ) – Xylocopa violaceae L. Ксилокопа звичайна (ІІ) – Xylocopa valga Gerst. Лaра анафемська (ІІІ) – Larra anachema Rossi. Ліометопум звичайний (ІІІ) – Liometopum microcephalum Pz. Мегахіла округла (ІІ) – Megachile rotundata F Мелітурга булавоуса (ІІ) – Melitturga clavicornis Latr. Рофітоїдес сірий (ІІ) – Rhophitoides canus Ev. Ряд Двокрилі – Dіptera Ктир гігантський (ІІ) – Satanas gigas Ev. Ктир шершнеподібний (ІІІ) – Asilius crabriformis L. СПИСОК ВИДІВ КОМАХ ХАРКІВЩИНИ, ЩО ЗАНЕСЕНІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЧЕРВОНОГО СПИСКУ ​ Європейський Червоний список виходить з 1991 р. До нього занесені види тварин, які знаходяться під загрозою зникнення в масштабах Європи. Нижче наведені види комахи Харківщини, які занесені до цього списку (за Клімовим, 1996): Ряд Бабки – Odonata Дідок жовтоносий – Gomphus flavipes Charp. Коромисло лучне - Brachytron pratense Mull. Ряд Прямокрилі – Orthoptera Дибка степова - Saga pedo Pall. Коник-товстун степовий – Bradyporus multituberculatus F.-W. Ряд Твердокрилі, або Coleoptera Вусач великий дубовий – Cerambys cerdo L. Жук-самітник (ІІ) – Osmoderma eremita Scop. Красотіл пахучий (ІІ) – Calosoma sycophanta L. Онтофаг рогатий – Onthophagus furcatus F. Плавунець широкий – Dytiscus latissimus L. Плоскотілка червона – Cucujus cinnabarinus Scop. Розалія альпійська (ІІІ) –Rosalia alpina L. Ряд Сітчастокрилі - Neuroptera Мурашиний лев звичайний – Myrmeleon formicaries Мурашиний лев окцітанік – Acanthaclisis occitanica Ряд Лускокрилі , або метелики -Lepidoptera Алькон – Lycaena alkon Den et Schiff. Аріон- Lycaena arion Pall. Білозір – Paragre achine Scop. Бражник прозерпіна - Proserpinus proserpina Pall. Коконопряд золотавий – Eriogaster catax L. Коконопряд сірий виїмчастий – Phyllodesma ilicifolia L. Матурна (рябець великий) – Melitaea maturna L. Мнемозина - Parnassius mnemosyne L. Непарний червінець – Lycaena dispar rutilus Wern. Палемон - Pamphila palaemon Pall. Павичеочка грушева – Saturnia pyri Den et Schiff. Поліксена - Zerynthia polyxena L. Синявець аргірогномон – Lycaena argyrognomon Bergstr. Сінниця борова – Coenonympfa hero F. Ряд Перетинчастокрилі – Hymenoptera Джміль незвичайний – Bombus paradoxus Dalla Torre. Ліометопум звичайний – Liometopum microcephalum Pz. Мурашка руда лісова – Fornica rufa L. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Аверкиев И.С. Атлас вреднейших насекомых леса. М.: Лесн. пром-сть, 1973. Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология. М.: Высшая школа, 1980. Борхсениус Н.С. Практический определитель кокцид культурных растений и лесных пород СССР. Л.: Наука, 1973. Бродский А.К. и др. Краткий определитель отрядов и семейств наземных членистоногих европейской части СССР. Л.: Наука, 1974. Васильев В.П., Лившиц И.З. Вредители плодовых культур. М.: Колос, 1984. Горностаев Г.Н.,Левушкин С.И. Определитель пресноводных насекомых европейской части СССР. М.: АНСССР, 1973. Гроностаев Г.Н. Определитель отрядов насекомых средней полосы европейской части СССР. М.: Наука, 1986. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных, декоративных и плодовых деревьев и кустарников. М.: Лесная пром-сть, 1984. Гусєв В.І., Єрмоленко В.М. та ін. Атлас комах України. К.: Радянська школа, 1962. Дорохова Г.И. и др. Полезная фауна плодового сада: Справочник. М.: Агропромиздат, 1989. Єрмоленко В.М., Ключко З.Ф. Визначник комах. К.: Радянська школа, 1962. Захаренко В.Б., Максимова Ю.П. Методические указания по проведению полевой практики. Харьков: ХГПИ, 1989. Захваткин Ю.А. Курс общей энтомологии. М.: Агропромиздат, 1986. Ильинский А.И. Определитель вредителей леса. М.: Сельхозиздат, 1962. Кириченко А.Н. Настоящие полужесткокрылые европейской части СССР. М.: АНСССР, 1951. Клімов О.І. (ред.) Природно-заповідний фонд Харківської області: Довідник. Харків: УкрНДІЕП, 1996. Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный аталс-определитель беспозвоночных. М.: Просвещение, 1991. Копанева Л.П. (сост.). Определитель вредных и полезных насекомых и клещей однолетних и многолетних трав и зернобобовых культур в СССР. Л.: Колос, 1983. Копанева Л.П. (сост.). Определитель вредных и полезных насекомых и клещей плодовых и ягодных культур в СССР. Л.: Колос, 1984. Корнелио М.П. Школьный атлас – определитель бабочек. М.: Просвещение, 1986. Корчагин В.Н. Вредители и болезни плодовых и ягодных культур. М.: Колос, 1971. Литвинов Б.М. (ред.). Сельскохозяйственная энтомология. Харьков: ХГАУ им. В.В.Докучаева, 1997. Мазохин-Поршняков Г.А. (ред.). Руководство к большому практикуму по энтомологии: Систематика насекомых. М.: изд-во МГУ, 1978. Мамаев Б.М. Определитель насекомых по личинкам. М.: Просвещение, 1972. Мамаев Б.М., Медведев Л.М., Правдин Ф.Н. Определитель насекомых европейской части СССР. М.: Просвещение, 1976. Мирзоян С.А. (ред.). Редкие насекомые. М.: Лесн. пром-сть, 1982. Мовчан О.М. та ін. Карантинні шкідливі організми. К.: Світ, 2000. Негробов О.П. Краткий справочник по зоологической систематике. Воронеж: изд-во ВГУ, 1988. Негробов О.П., Черненко Ю.И. Определитель семейств насекомых. Воронеж: изд-во ВГУ, 1990. Нидон К. и др. Растения и животные: Руководство для натуралиста. М.: Мир, 1991. Плавильщиков Н.Н. Определитель насекомых. М.: Топикал, 1994. Положенцев П.А., Козлов Н.Ф. Малый атлас энтомофагов. М.: Лесн. пром-сть, 1971. Радченко О.Г. Визначення комах: Мурашки. Херсон: ХДПУ, 2001. Росс Г., Росс Ч., Росс Д. Энтомология. М.: Мир, 1985. Савковский П.П. Атлас вредителей плодовых и ягодных культур. К.: Урожай, 1983. Синадский Ю.В. (ред.). Вредители и болезни цветочно-декоративных растений. М.: Наука, 1982. Станек В.Я. Иллюстрированная энциклопедия насекомых. Прага: Артия, 1977. Тыщенко В.П. (ред.). Руководство по энтомологической практике. Л.: изд-во ЛГУ, 1983. Хейсин Е.М. Краткий определитель пресноводной фауны. М.: Учпедгиз, 1962. Холодковский Н.А. Курс теоретической и прикладной энтомологии. С.-Пб.: изд-во А.Ф.Девриена, 1912. Шарова И.Х. Зоология беспозвоночных. М.: Владос, 1999. Навчальне видання ​ СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД КЛАСУ КОМАХИ ​ Методичні рекомендації до навчально-польової практики з курсу ентомології БОЙЧУК Юрій Дмитрович ​ Підписчано до друку Тираж 100 прим. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Замовл. № 2 Умовн.друк. арк.